Крокувати сліпим до світлаПо колючих дротах в літо.По дорозі битій - каміння.Та у небо - руїн тління.І збігають дими небозводомУ ранкові червоні води -Розхвильоване там коханняУ чеканні на день останній.Потойбіччя - хмарами сходом.І крізь час там трощаться сходи,По яких у туман перетвореньЗвіри, люди, птахи, потвори.Там зривають та топчуть квітиВсе з обличчями сірими діти....Над усім тим тавро швидкоплинноКолом чорним повільно плинеТа краплинно спадає сіллюВ спрагу волі в неволі вільним -Бо у...
Читати далі...