Курт Волкер про Україну і владу дає пораду
- 22.07.21, 17:00
- Ми любимо тебе, Україно!
Курт Волкер, колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України, оцінює політику президента Володимира Зеленського щодо Росії, дає пораду українським олігархам і розмірковує про по-справжньому добру освіту.
Курт Волкер, колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України й один із найяскравіших дипломатів в історії американсько-українських відносин, днями відвідав Київ. Крім медійних майданчиків і експертних зустрічей з українським істеблішментом, головною метою візиту американця в Україні стала підготовка старту масштабного проєкту — відкриття у Києві Американського університету (American University Kyiv).
У минулому активний адвокат українського питання у США, Волкер розповідає, що продовжує інвестувати свої час і зусилля в Україну вже в новому статусі — стратегічного радника нового освітнього проєкту, якому пророкує роль важливого гравця у розвитку лідерства та демократії в Україні. Адже партнером проєкту з американського боку став найбільший публічний університет США — Університет штату Аризони, який вже сьомий рік поспіль залишається вишем номер один країни з питань інновацій, обігнавши в цій номінації престижні приватні заклади — Стенфорд і Гарвард.
НВ знаходить Волкера на одній із нарад із підготовки проєкту. Усміхнувшись, він зізнається, що робота з освітнім проєктом захоплює його не менше, ніж міжнародна політика. Втім, він готовий говорити і про неї.
— Що особисто для вас означає автоматична поява Американського університету в Києві, і чого ви від нього очікуєте?
— США докладають чимало зусиль, щоб Україна стала успішною країною в питаннях захисту суверенітету і підтримки економіки, але людський капітал українців, їхня освіта й менталітет не менш важливі. Вплив радянської ментальності тут ще досі дуже сильний.
Американський університет здатний привнести в Україну найкраще, що є в американській системі освіти, але водночас українцям не потрібно буде залишати країну заради навчання. Університет штату Аризона, американський партнер проєкту, посилить цю ідею, оскільки це найінноваційніший університет США, до того ж це найбільший публічний університет Сполучених Штатів із величезними можливостями залучати нових студентів.
Роль університету в українському суспільстві ще досі не дуже очевидна, але саме університети сьогодні є соціальним клеєм суспільства. У США університети тісно працюють із бізнесом, виробництвом, наближаючи освіту студентів до максимально потрібних компетенцій на ринку, допомагають випускникам бути продуктивними в економіці країни. Залученість в економіку, громадська активність — усе це допомагає розвивати суспільство загалом.
— Ви очолювали Інститут міжнародного лідерства імені Джона Маккейна в Університеті штату Аризона, якими ви бачите основні компетенції сучасного лідерства?
— Думаю, основна характеристика лідерства — це розуміння того, що лідерство є служінням іншим людям. У світі стільки місць і країн, і зараз я кажу не тільки про Україну, де люди думають про лідера як про людину, котра має владу і певний статус. Але бути лідером це не тільки керувати, а й приймати на себе всі ризики і робити все можливе, щоб допомагати людям, які від тебе залежать.
— А якщо говорити про Україну, дефіцит якого лідерства ви спостерігаєте тут?
— У кожної країни у світі є куди розвиватися у сенсі лідерства. Подивіться, наприклад, на США і все, що у нас зараз відбувається — від штурму Капітолію до серйозної політичної розділеності суспільства. Що мені здається дуже важливим для України, так це створення інституту лідерства, коли люди з найвираженішими талантами, ресурсами і можливостями отримують широкий і вільний доступ до трансформації країни, допомагають її розвитку.
Я часто говорю, як важливо Україні трансформуватися демократично, оскільки зараз тут очевидна олігархічна система. Всього кілька людей контролюють нереальні частки економіки країни і, відповідно, певні регіони і частини українського суспільства. Україна ж потребує здорової конкуренції лідерства. Трансформація цієї системи — головний виклик для країни.
США наприкінці XIX століття переживали схожу ситуацію. Такі люди, як Джон Морган, Джон Рокфеллер або Ендрю Карнегі, збудували величезні бізнес-імперії, завдяки яким контролювали економіку. Тоді Америка змогла провести антитрастове законодавство, роздробити ці бізнес-імперії, але водночас залишити великим бізнесменам можливість робити свій внесок у розвиток країни і суспільства. Тому сьогодні їхні імена у США не асоціюються з олігархатом, вони звучать як імена лідерів-філантропів. Це не тільки економічна, а й величезна культурна зміна, яка, я сподіваюся, станеться і в Україні.
