хочу сюди!
Знайомства
 

Алиса

41 рік, діва, познайомиться з хлопцем у віці 32-52 років

Замітки з міткою «ліна костенко»

Сортувати:
нові
популярні
Вид:
короткий
повний

ANne*

ANne*

Крилатим грунту не треба....

   

 КРИЛА

А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо.  Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари.  В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина?  Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має!  Вони, ті крила, не з пуху-пір"я, А з правди, чесноти і довір"я.  У кого - з вірності у коханні. У кого - з вічного поривання.  У кого - з щирості до роботи. У кого - з щедрості на турботи.  У кого - з пісні, або з надії, Або з поезії, або з мрії.  Людина нібито не літає... А крила має. А крила має!

ЛІНА КОСТЕНКО

10

Вишиваночка

Вишиваночка

Спини мене

Спини мене, отямся і отям!
Така любов буває раз в ніколи.
Вона ж промчить над зламаним життям,
За нею ж будуть бігти видноколи,

Вона ж порве нам спокій до струни,
Вона ж слова поспалює вустами!
Спини мене, спини і схамени,
Ще поки можу думати востаннє!

Ще поки можу... але вже не можу.
Настала черга й на мою зорю:
Чи біля тебе душу відморожу,
Чи біля тебе полум’ям згорю.
11

Вишиваночка

Вишиваночка

Осанна осені...осанна!!!

Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже це осінь, осінь, о! - та сама. Останні айстри горілиць зайшлися болем. Ген килим, витканий із птиць, летить над полем. Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій. І плаче коник серед трав - нема мелодій... Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже це осінь, осінь, о! - та сама.
10

Вишиваночка

Вишиваночка

***




Ті журавлі, і їх прощальні сурми…
Тих відлітань сюїта голуба…
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко – рученьки вербові! –
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.
Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.

8

Вишиваночка

Вишиваночка

Осінь


Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.


А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.

Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.
Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,
і раптом озирнусь, а це вже роки й роки!

А це уже віки. Ніхто уже й не зна,
в туманностях душі чи, може, Андромеди —
я в мантіях дощу, прозора, як скляна,
приходжу до живих, і згадую про мертвих.

Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.
Він добре вам зіграв колись мою присутність.
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І, може, це і є моя найвища сутніть.






3

_*N_

_*N_

Розмова з листком_Осанна осені

ОСІННІЙ ДЕНЬ.
Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже це осінь, осінь, о! — та сама. Останні айстри горілиць зайшлися болем. Ген килим, витканий із птиць, летить над полем. Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій. І плаче коник серед трав — нема мелодій...

.( Ліна Костенко )

 

РОЗМОВА З ЛИСТКОМ Діткнулась ставу осені рука, Паде на хвилі журавлине: кру, І поширяється далеч укруг, Друкує в хмарах зорями друкар.          

В руці з землі листок маленький дру.

О, як є повно в нім зими примар, Та крихта літа ще життя трима. Листок маленький, мій зів’ялий друг. Розвіється життя останній хунт, Що вітер все про нього грав, брехун, Коли за щастя вів із ним ти спір. Та не сумуй; ти весну мав. Тям те: Не раз майстерством є та щастям теж Знання самоошуки пити спирт.

( Богдан-Ігор АНТОНИЧ )

   

4

Вишиваночка

Вишиваночка

А я тебе люблю...





Недумано, негадано
забігла в глухомань,
де сосни пахнуть ладаном
в кадильницях світань.
Де вечір пахне м'ятою,
аж холодно джмелю.



А я тебе,
а я тебе,
а я тебе
люблю!

Ловлю твоє проміння
крізь музику беріз.
Люблю до оніміння,
до стогону, до сліз.
Без коньяку й шампана,
і вже без вороття, -
я п'яна, п'яна, п'яна
на все своє життя!




12

Вишиваночка

Вишиваночка

Я хочу знати



Я хочу знати, любиш ти мене,

чи це вже сон, який уже не сниться?

Моєї долі пекло потайне,

моя сама від себе таємниця!



Чи ти за мене душу віддаси,

чи розміняєш суєтно і дрібно?

Краса – і тільки, трішечки краси,

душі нічого більше не потрібно.



Чи, може, в цім калейдоскопі літ,

де все нещадно звичне і щоденне,

ти просто мені дивишся услід

і трохи любиш сни свої про мене?

11

Вишиваночка

Вишиваночка

Моя любове! Я перед тобою...




Моя любове! Я перед тобою.

Бери мене в свої блаженні сни.

Лиш не зроби слухняною рабою,

не ошукай і крил не обітни!

Не допусти, щоб світ зійшовся клином,

і не присни, для чого я живу.

Даруй мені над шляхом тополиним

важкого сонця древню булаву.

Не дай мені заплутатись в дрібницях,

не розміняй на спотички доріг,

бо кості перевернуться в гробницях

гірких і гордих прадідів моїх.

І в них було кохання, як у мене,

і від любові тьмарився їм світ.

І їх жінки хапали за стремена,

та що поробиш,— тільки до воріт.

А там, а там... Жорстокий клекіт бою

і дзвін мечів до третьої весни...

Моя любове! Я перед тобою.

Бери мене в свої блаженні сни.

12
Сторінки:
1
…
3
4
5
6
7
8
9
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2024.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more