Що ж, панове, всіх сердечно вітаю з успішним арештом заядлого сепаратиста і колаборанта колишнього начальника ГУ МВС у Вінницькій області. Зверніть увагу, ще 28 лютого ц.р. я опублікував пост, озаглавлений «Ганебна зрада в Нацполіції» - відгук на призначення московітського ідіота, який хлібом-сіллю в ресторані Севастополя зустрічав-вітав заджмелений «руський мір» в особі безмозкого орангутанга на прізвище Валуєв. Це ж треба бути такими прицуцуватими, як казали в моєму селі, «реформаторами» Нацполіції, щоб рашівське бидло, яке бігало з триколорами і георгіївськими стрічками по Криму, призначити на головну поліцейську посаду в геть україномовному регіоні – на Вінниччині. Щоб воно, паскудне, одразу почало вимагати всі доповіді і документи перекладати йому на мову окупанта. Призначати собі в заступники людей русковорящіх з Донбасу. Одного з них привіз з Луганська.
Тому, як на мене, в сусідніх камерах з «отщєпєнцем» СБУ мають допитувати нині й імпортних «грузінскіх дєвочєк», які, звичайно ж, успішно завалили справу реформи правоохоронної системи в Україні. І не лише тому, що нині, для прикладу, в Києві за добу викрадають в середньому тридцять (!) авто (такого в житті не було ніколи!), наяву десятки нерозкритих убивств, тисячі інших «висяків»-злочинів. За цей один факт призначення сепаратиста і колаборанта на найвищу посаду в регіоні, завізних подружок пана Саакашвілі потрібно судити. Це на моє приватне переконання! При цьому конче трабе виявити, а хто ж їх зобов’язав призначити в Вінницю москвофіла і зрадника України на головний керівний пост? Фактично на вакантну посаду генерала! Які були мотиви цієї ротації з Чернігова, де вже українці-патріоти помітили за московітом антиукраїнські настрої, до Вінниці? Значить, ховали кінці в воду? Тепер потрібно, щоб ці шнурки спливли. Належить виявити всі внутрішні пружини механізму просування представників агресивної п’ятої колони на командні висоти. І, напевне, не лише в самих лише правоохоронних органах.
Думаю, що поліцейські начальниці - «грузінскіє дєвочкі» підходять до призначення в українській поліції занадто спрощено: с рускоязичними їм легше працювати. Тому насамперед проштовхують таких. Позаяк не розуміють ні нашої мови, ні нашої ментальності, вони банальні, навіть примітивні, якби їх не хвалили Порошенки-Саакшвілі, примітивні заробітчани. Їм що не все одно, хто там буде верховодити на місцях. Лиш би носили американські черевики й кашкети і їм славно козиряли. Це і є зрада інтересів Революції гідності, якій потрібна була не зовнішня шкаралупа, з поліцейськими у білих рукавичках, які бабусь переводять через вулиці, а стержневий ефект. Щоб загартовані в запеклій боротьбі з російськими шовіністами національно-патріотичні кадри висовувалися на команді висоти в поліції. Щоб українська поліція була українською, україномовною. Щоб до керівництва підрозділами в регіонах і на місцях приходили підготовлені українці-патріоти.
Ви ж подивіться, такий страшенний кадровий, репутаційний провал у Вінниці, а ніхто ніде й не писне ан верхніх щаблях влади. Начебто все так і повинно було бути. Тільки прості люди, вінничани, насамперед активісти Автомайдану, густою й непоборною стіною виступили проти дивної комплоти, стали розмотувати клубок сепаратистсько-колаборантської змови. Заблокували роботу головного управління МВС України у Вінниці, стали палити шини під центральною поліцейською установою, вимагали прибрати русофіла з поста і з області. На підмогу вінницьким, прибули Автомайдани з ряду інших областей України. Вони заявили: буде заблоковано всі автотраси, поки сепаратиста не приберуть з подільської столиці.
Чи правомірно це? Звичайно, що так. Люди, напевне, повинні вже обирати своїх поліцейських керманичів, як подібне здійснюється в вільних демократіях світу, відтак, нізащо не допустити того, що як планувалося тут, аби ГУ МВС управлялася з Москви. Це була б повна зрада тих, кого вінничани за останні роки спровадили в останню путь, як героїв оборони Донбасу. А прощаються вони з загиблими на Театральній площі міста, на якій, до речі, знаходиться і ГУ МВС.
У згадуваній вище публікації і іншій – від 6 березня ц.р. – «Гнила поліцейська перевірка у Вінниці на сепаратизм», я говорив про хорали російськомовних на підтримку сепаратиста, які зазвучали в нашій пресі після акцій Автомайдану у Вінниці. Мовляв, переслідують підполковника поліції, як писав такий собі модний київський рускій пісар Кіріл Сазонов, за переконання й погляди мовбито його дружини. Ще цей борзописець на всі цимбали вихваляв свого "соплємєнніка", як начебто борця з корупцією та наркотрафиком. Цікаво, звідкіля він взяв ці чесноти, якими так щедро нагородив сепарюгу? Напевне, зі стелі. Воно й зрозуміло, відсутність фактів завжди окрилює фантазцію. Так російськомовні прокладають шлях до влади новим своїм "Моторолам".
Спасибі, підключилися інші журналісти-патріоти, виявили кадри колаборанта геть завішаного георгіївськими стрічками 9 травня 2014 року, бадьорі коментарі цього дня путінському телеканалу Раша Тудей зі схваленням анексії Криму. Якщо це не доказ сепаратизму, підтримки загарбників, тоді чому ми не дивуємось, що в обласній державній адміністрації Львова чиновника звільнили за те, що він послуговувався російським доменом ru у власній електронній пошті.
Думаю, що Автомайдан має довести розпочату справу до логічного кінця. Добитися того, щоб був повністю розмотаний клубок цього дивного плетива сепаратистського гнізда у Вінниці. Хто за цим стояв, стоїть? Хто той головний "фахівець", який підібрав на посаду в таку "блатну" область українофоба? Хто і чим з ним за подібне рорзраховувався? Які ще подібні кадрові "підсніжники" на нас очікують? Чому мовчали і досі мовчать Порошенко та особливо Гройсман. Він же ж такий уважний до людей в міліцейській формі. Буквально напередодні 2016 року, коли у Вінниці помер один з очільників міліції, він покинувши всі столичні справи, приїхав на похорони, організував погребіння покійного за державний кошт, виступав з промовами, які транслювало місцеве телебачення. А тут немовби в рот води набрав…
Запитується: чому?
