І НЕХАЙ СВІТ СПОЧИНЕ БІЛЯ НАШИХ НІГ! Вдосталь накупавшись, ми зручно вклендалися ні, не на якісь там пластмасові шезлонги, а на королівські (а може, й шейхівські?) ліжка з пругкими матрацами. Під розкішним балдахіном їх було всього лиш два, але ми дружно втиснулися на них утрьох (затісно трохи, зате вкупі) і тихо ловили кайф, поклавши ногу на ногу, як три напівграції (ви...

Читати далі...

07.10. 2014. «ХЕППІ БЕЗДЕЙ…» Нерозпещені українським сервісом, ми зайшли в такий крутячий, такий чистесенький, такий усміхнений хол. І знову яблучка на ресепшн, тільки червоні, великі, соковиті. Тут нас оформили, зареєстрували та видали картки-ключі від номеру. Коли речі доставили і ми зайшли в кімнату, наші шість пар очей завмерли від...

Читати далі...

Сьогодні ми покидаємо Дубаї, і, за планом Ярославки, відвідаємо острів Яс, де й залишимося до кінця подорожі. На нас там чекають зелененькі, а не запилені пальми, басейн і Ханна – єгиптянин, друг доні. Я вже четвертий день говорю дівчаткам, що тільки-но побачу Ханну, то обійму його, як рідного сина. У такому великому бажанні є доля меркантильності – дуже вже мені набридло ловити таксі, а в нашого Ханни...

Читати далі...