Зима така тринадцята, з колючими морозами,
Та ти на це, мій Ангеле, сьогодні не зважай, -
Бо десь за перелазами, бо десь за перелогами
В свою щорічну подорож рушає Миколай.
Як солодко чекається гостинців під подушкою,…
Але у час святковості назавжди ти затям, -
Щоб не прийшов поганий той Антипко із тітушками, -
Потрібно бути чемними і чесними всім нам.
І байдуже, що тато твій з колючою щетиною,
Що пахне незвичайно так він димом барикад, -
Бо стоїмо ми з хлопцями, що стали побратимами,
І знаємо - не ступимо ні кроку вже назад!
Цілую твоє фото я губами перестиглими,
Всміхаєшся до мене ти у вранішній імлі, -
Ще свого Миколая ми разом зустріти втигнемо
На кращій, на оновленій і звільненій землі!

Тато Олег, 14.12.2013, Київ, Майдан (с)

Опівночі на полу

Мужик пробудився,

Штани собі розпустив,

На жінку звалився.

Навпомацки затискує,

Жінка як не чує.

А синочок з-позад них

Все собі пантрує.

І йно тільки-но мужик

Розхитався саме,

А синочок тут у палач:

"Не душіте мами!"

Та й іззаду за матню

Потягає тата...

- Мовчи сину! - каже той, -

Зроблю тобі брата!

А той йому: "Та на що

Робити болячку!

Брата, - каже не робіть,

А лучче собачку!"

С. Руданський