[Приєднана картинка]Земля стогнала на світанні, складав журливу пісню птах. Хіба він знав про бій останній у стиглих золотих хлібах? Ім’я лишилось невідомим…Безсмертний подвиг – ратний труд… Лиш серпень лагідно, без втоми волосся пестив на вітру…До нього верби сумовиті ідуть від дому довгу путь…. Як вартові, волошки в житі бійця спочинок стережуть. А вдома жде старенька мати, складає пошепки листа: «Тополя тужить коло хати, в садочку...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Вільний переклад вірша Леоніда Киселева, київського поета (1946-1968)У сенсі днів доходив суті, і раптом крізь печальну путь на милій і напівзабутій, на рідній мові оживуть пісні. Здолають перепони - чужі обличчя без кінця, зірвуться чорні враз бутони - німі і кам’яні серця. І, дивлячись безодні в очі, сказав собі, що всенький світ – лиш українська пісня, хлопче, бандури голос і трембіт.

Чарівний світ картин Катерини Білокур[Приєднана картинка] Ім`я Катерини Білокур, самобутньої художниці з народу, яка зображувала на своїх картинах нев`янучу красу та багатство української природи, щедру родючість її земель – назавжди увійшло у історію українського народного мистецтва. Її твори заворожують глядача щедрістю барв, заволікають радісним сприйняттям світу.Весь світ облетіли  слова Пабло Пікассо, який побачивши на Міжнародній виставці в Парижі картини  Катерини Білокур, сказав: «Якби...

Читати далі...