ТЕНЬ СТАЛИНА
На днях — исторической правде в угоду — на «Курской» явилась златая скрижаль: «Нас вырастил Сталин на верность народу». И ладно, пускай себе пишут, не жаль. Естественно, правые взвыли: «Доколе?!» Их очень обидели эти слова. А что же, не Сталин вас вырастил, что ли? Да вы на себя поглядите сперва! Зачем ты теперь, оппозиция, гнобишь проклятые нравы тридцатых годов? Едва появилась статья Литвинович, ты сразу по-сталински: «Вон из рядов!» В сравненье с эпохой колымского ада сегодня, конечно, почти благодать, — но гражданам большего счастья не надо, как снова кому-то руки не подать. Как мудро сказал незашоренный некто в начале разнузданных ельцинских лет: «У нас из всего получается секта, а церкви при этом по-прежнему нет». Каспаровцы — секта, но «Наши» — подавно. Свободных в России сыскать тяжело. При Сталине все это сделалось явно, но, кстати, при Ленине тоже цвело. И так как наш социум столь неизменен, о чем Чаадаев еще говорил, — в цитате на «Курской» прибавился Ленин, который и Сталину путь озарил. И сызнова правые взвыли от боли, и сызнова начали ваньку валять… А что же, не Ленин нас вырастил, что ли? Во всем интернете орут: «’асст’елять!» Как будто не ждем с упоением все мы (с заклятым врагом эти чувства деля) коллапса, разрухи и краха системы, чтоб ту же систему отстроить с нуля? Сценарий изучен и обыкновенен, с рождения знает о нем большинство, и пусть уж на «Курской» засветится Ленин — но это же все началось не с него! Мне ясно к две тыщи девятому году, что Ленин не выдумал этот прием: нас вырастил Петр на верность народу, и Меншиков был олигархом при нем. Мы знаем конфликт государевой воли и косного, злого родного нутра. А что же, не Петр нас вырастил, что ли? Да все, что сегодня, пошло от Петра! Хоть связи времен не понять остолопу, но умному проще эпохи связать: мы вечно окно прорубаем в Европу — затем лишь, чтоб ж… в него показать. И если уж памятник делать на «Курской» — то я предпочел бы проснуться с утра и вязью российской, торжественно-тусклой, увидеть над Лениным имя Петра.

А в сущности, если по белому своду писать осчастлививших эту юдоль: «Нас вырастил Грозный на верность народу!» А что же, не Грозный нас вырастил, что ли? Мы все, от мерзейших до самых приличных, от ненцев до русских, живущих в Крыму, всё делим страну на своих и опричных, а в целом она не нужна никому. Нам слишком милы, что всего безобразней, скачки и прорывы в манере Москвы — ценой разоренья и массовых казней (с ценою порядок, с рывками — увы). При Грозном сбежал опозоренный Курбский, при нем прокатилась аннексий волна… Мне как-то без Грозного скучно на «Курской». Признаться, она без него неполна.

Но граждане! Это заложено сроду. Поэтому я бы вписал наверху: «Нас вырастил Рюрик на верность народу», хотя этот Рюрик неведомо who. Славяне ленились свой ум будоражить, им нравились пахота, пьянка, разбой — и Рюрика с братцем позвали покняжить и все, что захочется, делать с собой. Теперь это дело проходится в школе, но с властью в Отечестве та же байда. А что же, не Рюрик вас вырастил, что ли? Хоть пару отличий найдите тогда!

В российской истории много диковин, Отечество помнит своих протеже, и ежели выписать всех, кто виновен, — там поезду места не будет уже. Спасителям Родины нет переводу, и мой вариант удивительно смел: «Нас вырастил кто-то на верность народу», чтоб каждый подставил, кого захотел. И купол роскошный останется белым, и меньше заботы для мэра Москвы! Какая нам разница, кто это сделал? Истории важно, что мы таковы: не помним уроков. Не любим свободу. Привыкли выигрывать спор кирпичом.

«НАС ВЫРАСТИЛ КТО-ТО НА ВЕРНОСТЬ НАРОДУ!»

С него и спросите. А мы ни при чем.

У чому ваше призначення? Ваше призначення – це не ваші цілі. Тож у чому ваше призначення: навіщо ви тут? Одним тим, що ви знаєте своє призначення, і проголошуєте його, і щодня прагнете його виконати, ви вже можете швидко просунутися в бажаному вами напрямку та отримати при цьому величезне задоволення.

Правильне питання звучить так: чому ви вирішили з'явитися тут, на цій Землі?

Звідки береться ваше призначення? Розгляньмо все по порядку. Ви маєте вільну волю. Де ця вільна воля починається? Дехто думає, що вона починається з народженням людини. Вони впевнені в тому, що вони не мали вибору, народжуватися чи ні, але коли вони з'явилися на світ, вільна воля була їм дана, щоб вони могли самі вирішувати, як прожити своє життя.

Інші вірять у те, що їхня вільна воля вічна і що починається вона ще до їхнього народження. І ця ідея не здається такою вже дивною. Ваша душа вічна. Ваші очі говорять вам про те, що життя починається, коли ви з'являєтеся на світ, але щось глибше говорить вам, що народження може бути не справжнім вашим початком. Призначення чи доля – це те, через що ви, ваше «Я», або душа, вирішують з'явитися на цій землі – і цей вибір залежить від властивостей та бажань вашої душі. І обставини, і місце вашого народження є ідеальними для вас, щоб ви могли зібрати всі необхідні інструменти для виконання обраного вами призначення, якщо житимете саме для цього. Ось чому ви відчуваєте таку радість, коли знаходите це своє призначення. Ось чому вам приносить таке задоволення виконувати ваше призначення - адже ви вибрали його дуже давно. Саме через нього ви на цьому світі і з'явилися.

На жаль, багато людей так і не знаходять свого призначення – в основному через будову нашого суспільства та системи освіти. І все ж таки ви можете легко виконати ваше призначення, якщо вирішите зробити це. Спочатку знайдіть своє призначення, приділивши певний час тому, щоб сісти і спокійно поміркувати про те, що змушує вас добре почуватися, про те, до чого ви відчуваєте пристрасть. Не думайте про якусь конкретну роботу чи кар'єру. Відкиньте всі ярлики, вірою в які забезпечило вас суспільство. Ці ярлики – перша причина, чому люди не знаходять свого призначення. Просто запитайте себе: «Яке заняття приносить мені найбільше задоволення?» Це може бути прогулянка по саду з метеликами або відрядження в різні країни і укладання угод, або приготування їжі, або спілкування з людьми, або ще щось. Як тільки ви знаходите своє призначення, візуалізуйте його, виміряйте його і ставте собі цілі, що наближають вас до його здійснення, доти, доки ваше призначення не стане вашою роботою, вашою професією.

Наприклад, припустимо, що ваше призначення - вивчення метеликів і зараз ви працюєте на роботі, що зовсім не цікавить вас, ніяк з метеликами не пов'язаною. Не впадай у відчай. Почніть із читання книг про метеликів та знайомств з людьми, які цим професійно займаються. Використовуйте усі можливості. Потім почніть ставити перед собою цілі та приймати рішення, які в кінцевому рахунку дозволять вам зайнятися чимось, що безпосередньо відноситься до обраної вами області – до метеликів. Не турбуйтеся про гроші і забудьте про всі інші дрібні проблеми, які у вас можуть початися; якщо ви не турбуєтеся про них, вони дозволяться самі собою. І ви будете дуже щасливі та успішні, як тільки ваше призначення стане вашою роботою, оскільки це доля, яку ви обрали задовго до того, як з'явитись на цій Землі. Ваша задоволеність також зросте, адже ви робитимете свій найоптимальніший внесок у буття.

Сядьте у тиші та постарайтеся з'ясувати, чому ви тут. Ви маєте призначення. Ви можете вже знати його чи не знати. Ви можете зрозуміти своє призначення, запитавши себе і залишаючись чесними із самими собою. Ваш особливий талант і є ваше призначення. Або це може бути щось, що ви завжди відчували, особливо в дитинстві. Щось таке, що ви можете робити дуже добре. Діти нерідко знають своє призначення, але поки вони ростуть, суспільство та система освіти збивають їх зі шляху. Або, можливо, ваше призначення в тому, що приносить вам найбільшу радість. Насправді ваше призначення просто не може бути чимось, що не приносить вам радості та задоволення. Коли ви його знаходите, живіть ним – і багатство прийде до вас легше та найприємнішими шляхами. І ви полюбите свою роботу.

Робота – це виявлене кохання. Якщо ви не можете працювати з любов'ю, а тільки з огидою, краще киньте цю роботу, сядьте біля входу до храму і просіть милостиню у тих, хто працює з радістю.

Каліл Джебран

Визначайте своє життєве призначення дуже чітко. Постійно підтримуйте його своїми думками. Заявляйте таким чином про ваші цілі. Ваші думки, слова та дії повинні завжди йому відповідати – і ваше життя стане наповненим і радісним.

Найвірніший спосіб отримувати задоволення від своєї роботи – це працювати відповідно до свого життєвого призначення. Працюйте в тій галузі, яку ви визначили як своє призначення, і нехай ваша робота не буде для вас примусом або обов'язком, але тим, що ви відчуваєте, тим, що виходить із вас самих. Робіть те, що ви мрієте робити, і радість у роботі вам забезпечена. Про що це каже? Про те, що кожен може обіймати якусь посаду та вести свій бізнес – і отримувати від цього задоволення, поки він знає своє призначення і працює в цій галузі.

Коли ви без страху підкоряєте свої думки своєму життєвому призначенню, ваше життя набуває потужної творчої сили.

Коли ви працюєте відповідно до вашого призначення, робота для вас перестає бути обов'язком; вона перетворюється на задоволення, вона стає вашим життям. Кордон між роботою та приємним проведенням часу зникає.

Скільки призначень може бути у вашому житті? Стільки, скільки ви знайдете в собі. Вас ніхто не обмежує лише одним. Ви – багатовимірна істота.

За всіх інших умов, що залишаються незмінними, людина або суспільство знаходять щастя і багатство стільки, наскільки вони знаходять своє призначення і працюють відповідно до нього.

Життя – це свято, а радість – якість свята. Радість – це дух, виражений у той спосіб, який йому подобається, і відповідно до його бажання. Призначення дає духу цю можливість. Знайдіть те призначення, яке ви собі обрали, і ви знайдете любов, радість і багатство в роботі і зробите оптимальний внесок у життя суспільства.

Говорячи про наш внесок, про те, що ми даємо іншим, чи знаєте ви, що один із найшвидших шляхів набуття багатства – це віддавати? Те, що ви віддаєте, повертається до вас, семиразово помножене. Давайте просунемося далі, до нової, ще прекраснішої істини.

Бути собою у світі, який постійно намагається зробити тебе чимось іншим, найбільше досягнення.

Ральф Волдо Емерсон

Парламент Молдови засудив злочину тоталітарного режиму СРСР в колишній Молдавській Радянській Республіці і заборонив використання комуністичної символіки на території країни. Прийняті зміни в закон про політичні партії виключають використання політичними партіями атрибутики тоталітарних політичних режимів, під якими маються на увазі серп і молот - символіка Радянського Союзу.

Фракція опозиційної Партії комуністів демонстративно покинула зал засідання на знак протесту. Пізніше лідер комуністів Володимир Воронін, який займав пост президента країни з 2001 по 2009 роки, заявив, що прийняті закони - це спроба виключити Партію комуністів з виборчого поля.

Парламент узаконив кастрацію педофілів В якості міри покарання за злочини проти малолітніх тепер будуть застосовувати хімічну кастрацію.