Впервые ежегодный международный севастопольский фестиваль военных оркестров «SevastopolMilitaryTattoo» будет проходить с участием только одного зарубежного участника - России. Зато,- во всей красе: в международном фестивале будут принимать участие оркестры абсолютно всех флотов России: Черноморского, Северного, Балтийского, Тихоокеанского, а также МВД и МЧС. Каспийский потерян давно.
Это было бы смешно, если бы не было так грустно.
И еще. Я делю всех людей на две категории - нормальные и нет. К сожалению, в ближайшее время встретить в интернете нормальных будет практически невозможно. Начался ЧМ по футболу. И теперь, чтобы просто залогиниться в твиттер мне нужно отвечать на туеву хучу дебильных вопросов (или отказаться от них). А это уже диагноз.
Лично мое мнение - нормальный (то есть абсолютно нормальный с психической точки зрения) человек - не может быть футбольным болельщиком. Даже могу это обосновать, основываясь на библии и истории человечества со времен кроманьйонцев..
Пожалуй, прекращу на время ЧМ свои записи. Ну или в буду писать в тумбочку.
А вот международный фестиваль в Севасе.. Таки - да, пройдет на ура, думаю. И Россия обязательно победит. Как и всегда. Других вариантов же нет. Цивилизованные страны, оркестры и музыканты отказались. В отличие от всяких Лоракофф и Повалиих.
Із 16 по 18 вересня 2011 року в місті Кам'янець-Подільський Хмельницької області пройде фестиваль сучасного вуличного мистецтва Республіка.
Протягом трьох фестивальних днів на трьох сценах виступлять 29 рок-колективів, близько 10 поетів, 11 команд художників-райтерів з України, Росії, Білорусі та Іспанії.
Музична частина фестивалю проходитиме протягом трьох днів на території старої фортеці. У рамках фестивалю виступлять як відомі, так і молоді гурти України та Росії: С.К.А.Й., Сheese people, О. Торвальд, АННА, Карна, The Вйо, Мотор'ролла та інші.
Художня частина буде проходити вдень (протягом фестивалю і 7 днів після) на території старого і нового міст.
Художники з Іспанії, Росії, Білорусі та Україні будуть розфарбовувати ці будівлі. За словами організаторів, головне завдання художників — перетворити занедбані будинки на художнє надбання міста, біля якого будуть фотографуватися всі туристи, які відвідають Кам'янець-Подільський.
Крім того, у рамках фестивалю пройдуть літературні читання, фестиваль пива, майстер-класи, hand-made ярмарок, брейк-данс, фаєр-шоу та інші події.
За словами організаторів, Республіка — некомерційний арт-фестиваль, метою якого є залучення уваги до культурно соціальних проблем маленьких міст.
И вот уже в четвертый раз компания «AnimeLineGroup» и кинотеатр «Жовтень» рады пригласить нас на «Четвертый Всеукраинский Фестиваль Японской Культуры и Анимации — ОТОБЭ 2011» — самое большое ежегодное мероприятие, знакомящее с японской культурой, кинематографом и анимацией на Украине!
А теперь к делу дорогие Товарищи! В этом году ОТОБЭ-2011 призывает Вас пополнить доблестные ряды анимешников и единым революционным порывом сбросить с себя упряжь ширпотреба и масскультур! Если Вы знаете что такое настоящее аниме, любите культуру Японии и готовы делиться своим знанием с людьми — Вы нужны ОТОБЭ! Ведь есть тысячи людей которые находятся в информационном рабстве и нуждаются в нашей и Вашей лично помощи! Придите и поднимите знамя революции вместе с ОТОБЭ!!!
Когда, где и как?
Аниме-Революцию или же просто «ОТОБЭ 2011» начнется в пятницу 30-го сентября в кинотеатре «Жовтень», на улице Константиновской № 26, город Киев, в 14:00, а крупномасштабное собрание идеологического электората состоится в клубе «Бинго», на проспекте Победы 112 в 19:00, в рамках j-rock концерта. Товарищи, не опоздайте на общее собрание, не пропустите начало падения существующего режима и купите билеты заранее (помещение клуба не резиновое). Основным событием второго дня станет полномасштабный революционный перформанс (косплей-шоу) в результате которого ОТОБЭ надеется совершить Революцию и свергнуть диктатора!
Ночь второго дня вы сможете провести в дружеском кругу боевых товарищей посвятив время совместному просмотру идеологически верных мультипликационных лент (аниме).
Ну, а третий день ознаменуется демонстрацией посвященной победе над диктатом и непросвященностью! Демонстрация пройдет по центральным улицам столицы! Так же на третий день запланированы мастер-классы для укрепления идейной стойкости и про-японской ориентации сознания, а так же ярмарка памятных сувениров.
Почему эта тема?
Жизнь общества — это перемены! Без перемен любое общество обречено. По всему видно, что именно сейчас пришло время для радикальных перемен в нашем обществе! Сейчас или никогда. Мы живем только по этому принципу. Поэтому, ОТОБЭ оценило судьбоносность этого исторического момента. И с гордостью заявляет, что сформировало такую группу единомышленников, которой под силу не только открыть глаза на правду многим людям, но и направить их под своей эгидой навстречу прекрасному новому будущему! Дорогу прогрессивной общественности!!!
В рамках фестиваля у вас будет возможность посетить множество мероприятий. Билеты на семинары, лекции, мастер классы и показы будут продаваться в кассах кинотеатра за две недели до фестиваля. Билеты на косплей-шоу и j-rock концерт поступят в продажу за два месяца до фестиваля в магазин «AnimeLineGroup» на рынке «Петровка» — 92 ряд, место 6–10, в интернет магазин http://anime-market.kiev.ua/, а также будут доступны на сайте фестиваля http://anime-festival.com.ua/.
Мої вітання всім вам друзі! Радий повернутись у ваше щире та дружнє оточення, щоб пересвідчитись, що ви у мене є, всі у доброму здоров’ї. Принаймні, я цього вам від душі бажаю!
Вибачайте, що починаю своє спілкування не із кримських альбомів, де мені нарешті пощастило побувати, а із події мого рідного міста. В Тернополі відбувався дев’ятий всеукраїнський фестиваль «Тернопільські театральні вечори». Саме під завершення його і повернувся я додому.
Протягом п’яти вечорів, на двох сценах, дев’ять театральних колективів представляли свої дебютні роботи. Не можу не поділитись враженнями від заключного спектаклю, що поставлений Львівським академічним театром ім. Заньковецької. Це авторський і режисерський дебют однієї і тієї ж людини, Ореста Огородника, що має назву «Останній гречкосій». Спектакль здобув відзнаки (серед яких головний приз), по трьох номінаціях. Чим же вразив він мене? Ото ж, коротко про сюжет твору.
Для значної частини суспільства початок наступного року, року ринку землі, викликає занепокоєння та настороженність. У п’єсі досить вдало відтворено те, що відбуватиметься на селі, якщо все ж таки землю почнуть продавати. Щоправда, більша частина дії змальована в дещо наївному та навіть фантастичному світлі, бо за землю… дають великі гроші. Дають. Але ж для когось вона пісок, глина, перегній…, гроші, а для когось – невід’ємна частка мікросвіту, який ми називаємо людською душею. Вона - лоно матері, що живить душу, формуючи її такою як у прадідів-гречкосіїв. Порвати пуповину, означає збідніти духовно для одних, а для інших це означає трагедію, крах, кінець.
В силу життєвих обставин абсолютна більшість дійових осіб вже давно цю пуповину порвала. І сім’я старшої дочки, що проживає у місті, і змучена сільським життям та чоловіком-пияком молодша, і вся деградуюча сільська масовка, що тиняється без роботи, напідпитку... Та батьки стоять твердо на своїй позиції. «Та як же це? За Австрії про свою землю дбали, за Польщі про свою землю дбали, за совєтів також дбали… аж у Сибір за це повивозили, а тепер взяти і продати???» - швидше сама себе запитує шокована мати. А діти оглухли, почувши яку суму обіцяють. Батько, головний герой, ще непохитніше стоїть на своїх переконаннях. Його монологи, це крик душі про те, що станеться в майбутньому: «Бог створив Адама із землі. Ми, нащадки Адама, землю продаємо. Що продаємо? Кого продаємо? Себе! Себе продаємо!!!».
Коли на сцені з’являється покупець, депутат ВР, олігарх, дія набирає більш реалістичного змісту. Почувши різке заперечення батька про неприпустимість такої авантюри, столичний гість чинить в дусі часу. «Цю землю я отримаю і без твого підпису. Тому що ти є ніхто! Ти просто – гречкосій! Причому останній»…
Розв’язка твору трагічна. Але не стану викладати усіх подробиць, оскільки є серед друзів такі, що планують переглянути виставу у себе в Львові.
П’єса за жанром трагікомедія. Проте її гумор, це гірка самоіронія, сміх над безвихідною ситуацією, у якій опинилось село.
Народ який сміється над собою, здатен вижити, - говорить вислів оптимістів. Дай то Боже!
P.S. У фестивалі взяли участь два театральні колективи з Києва, а також драматичні театри з Херсона, Луцька, Хмельницького, Івано-Франківська, Коломиї, молодіжний театр Тернополя і згаданий вище Львівський.
Цього разу, оскільки йшлося про реконструкцію не однієї битви, а справжньої партизанської війни, подій було більше, хоча значно скромніші спецефекти. З технічного оснащення, крім зброї, була конячка з возом (дуже красива, але не бойова: лякалася фотоапаратів (навіть без спалаху) і «трупів», і через це не завжди слухалась візника), а також умовна паперово-солом’яна хатка, що зображала село.
На початку реконструкції неподалік від села переважаючі сили енкаведистів оточили невеликий загін повстанців. Бандерівці відстрілювалися до останнього, а коли закінчилися набої, підірвали себе гранатою. Енкаведисти (цікаво, що з обох сторін нарівні з хлопцями воювали дівчата), вдосталь наглумившися з трупів, за руки-за ноги покидали їх на воза і вивезли геть.
Через деякий час у село з лісу крадькома прийшов повстанець – побачитись із родиною. На околиці його зустрів синок, повідомив, що москалів у селі нема. Повстанець обіймається з родиною, вітається із сусідами. З лісу виходять інші повстанці, сідають відпочити, селяни їх годують і розповідають сумну новину про останній бій їхніх побратимів.
Тим часом у село приїздить великий загін енкаведистів. Бандерівці терміново ховаються до льоху (хатки). Москалі привезли на впізнання селянам трупи загиблих зранку повстанців. Вони знущаються із селян, убивають господаря хати, силоміць пригинають жінок і дітей до трупів, ті плачуть і кажуть, що нікого не впізнають. Врешті-решт енкаведисти забирають тіла загиблих і забираються геть. Тоді бандерівці негайно вилазять зі своєї схованки, нападають на них із тилу і знищують майже весь загін.
Але у селі є зрадник. Він «стукає» до НКВД, що селяни допомагають повстанцям. У село прибуває новий загін НКВД, виганяє людей із хати і спалює її.
Не встигла ще хатка догоріти, а з лісу вже вдарили повстанці. Останній бій, з великою кількістю вибухів, грудки землі від яких немилосердно били глядачів по всіх відкритих частинах тіла і затрушували фототехніку, завершається їхньою повною перемогою і військовим салютом. Після салюту дозволено «ожити» й енкаведистам. З хлопцями у формі всі фоткаються, причому, як і слід було чекати, на фото з «волошковими» (назва така, бо кашкети в енкаведистів волошкового кольору) попит менший :)
Вспоминается прошлое лето в свете проведения 1-го опен-эйр
(на открытом пространстве) рок-феста в окрестностях Днепропетровска – «The Best
City», проходивший 29.06-01.07.2012 г. под лозунгом «Не будь овочем»
(интересно, что имелось в виду?)). Организаторы выбрали удачное место для этого
– парк отдыха «Новоселица», расположенный на трассе Днепропетровск-Донецк, в 12 км от города, окружённый
со всех сторон водами Самары.
Так же неплохо поработали над созданием инфраструктуры
феста: паркинг (вмещает всех), кемпинг (для приезжих издалека), билетные кассы
(для тех, кто в городе не купил), входные контрольные ворота-тоннели (спиртное
проносить запрещено), обмен валют (гривну меняют на фестовскую валюту-фантики),
палатки с напитками и питанием (продажа только за фантики, из спиртного –
только пиво), целые ряды биотуалетов, ну и, собственно, самое главное – сцены.
Их здесь три: Main stage (основная) – для «звёзд» и просто известных исполнителей,
Newlivestage – для молодых,
малоизвестных исполнителей и Emotionstage
– для ди-джеев, клубняка и подобной ботвы.
Посмотрев на это дело, подумалось: а может и у нас будет
такой же фест, как и легендарный американский Вудсток, знакомый ещё с 70-х по небольшим
заметкам, или не менее легендарный британский Гластонбери, который так же
проводится на территории частной фермы вот уж более 40 лет, ну или
«социалистический» венгерский Сигет – тоже неплохо!
Фест был расписан на три дня с примерно одинаковым
распределением хедлайнеров и набором остальных «звёзд» на каждый из них.
Каким-то макаром фест проходил «под патронатом А.Вилкула» (так официально
звучало) – тогдашним главой обл.администрации, в связи с чем во время открытия
эта рожа вылезла на сцену вместе с организаторами, подрассказал, как он на
мотыке с байкерами приехал и прочий бред… Не упустил возможности себя и
рыговскую партию пропиарить. Чуть попозже появился и мэр Днепропетровска –
Куличенко (в народе – Довгоносик). Но этот на сцену не лез, а прохаживался
среди публики, чем вызвал среди лохтората некоторый ажиотаж – многие подбегали
к нему, трясли за руку, выстроилась очередь, чтобы сфотаться с ним на манер,
как на море отдыхающие фотаются с обезьянкой. Вот только снимок с обезьянкой
стоит денег, а снимок с мэром его фанатам ничего не стоил, из чего напрашивался
вывод – любая из обезьян ценнее нашего мэра (последний, правда, гораздо дороже
всем нам обходится).
В первый день выступали: O.Torvald, Mачете, Бумбокс, Сплин, Вопли
Видоплясова (Олег Скрипка всю публику на уши поставил!). Неплохо в этот вечер
звучали Би-2. Запомнилось: Лёва был в белой футболке, на спине которой
красовалась надпись «Gay Оver» (перефразируя Game over). За время выступления
он всячески демонстрировал её, поворачиваясь то к публике, то к камерам спиной
– наверное, просто на приколе был))
Но мы с нетерпеньем ждали хедлайнера этого вечера – Evanescence,
и, как потом выяснилось, не зря – после получасового саунд-чека вышли настоящие
американские рокеры в соответствующем прикиде, а вместе с ними влетела их
потрясная вокалистка Эми Ли. Группу эту знаю не один год, многие их песни
нравятся, но как же впечатляюще было их слышать вживую – великолепный звук
инструментов, а голос Эми просто разрывал на части! Словами не описать, это
нужно только слышать! Одну из песен Эми исполнила сама – пела и сама играла на
рояле, на котором лежал флаг Украины. Как же они отличаются от наших «звёзд»!
Во второй день кроме всех прочих выступали: Друга Ріка, Братья
Карамазовы (родом из Днепра, дружбаны Шевчука), Apollo 440 (Англия).
Не мог не порадовать своим присутствием Юрий Шевчук со своим
ДДТ. Вот уж поистине – Человечище! Когда мы, подпевая его старую песню, громко
выкрикивали припев «Эй, начальник», стоявшие неподалёку от нас Вилкул с
Довгоносиком каждый раз оглядывались))
Хедлайнерами в тот день были горячие финны The Rasmus. Мне они никогда
не нравились, не понравились и в этот раз.
На
третий день мы уже не поехали – подустали за первые два дня и хотелось
посмотреть финал ЧЕ-2012. В этот день, в принципе, из выступающих меня никто
особо и не интересовал: Brainstorm (единственные, кто был интересен),
Ленинград, Океан Эльзы (хедлайнер).
Фест этого года (12.07-14.07) обещает быть не менее
интересным. Среди приглашённых – звёзды-хедлайнеры: немецкие альтернативщики Guano Apes
(«Говённые обезьяны») с их экспрессивной Сандрой Насич, британцы Hurts (пусть и
не рокеры, но очень популярные), уже который год подряд колесящие по свету с
прощальными турами Scorpions, итальянские готы Lacuna Coil.
В общем, будет весело! Приезжайте, оттопыримся)) WELCOM!
Хочу поделиться хорошей новостью. Наш Клуб фотохудожников Украины по итогам независимого голосования занял 1е место на фестивале фотоклубов Украины! По условиям фестиваля, на голосование от каждого клуба принимались 24 работы, 10 первых клубов получили право экспонировать свои работы на Киевской фотоярмарке, которая проходит в НВЦ с 5 по 8 мая. Детальнее на http://www.photofair.com.ua/
Наш стенд, безусловно там присутствует. Среди работ участников Клуба Советом на конкурс были отобраны следующие 24 работы:
Олена Ємчук. „Про місяць”
Олена Ємчук. „Морські старожили” Олена Ємчук. „Морський пейзаж” Іван Дзюба. „Повернення” Іван Дзюба. „Нічні вартові” Іван Дзюба. „Скеля святого явлення” Валерій Баришполець. „На перехресті часів” Дмитро Богачук. „Труби (пам'ятіМарка Ротко)” Дмитро Богачук. „Ключ до абстракції” Дмитро Богачук. „Український Стоунхендж” Петро Стахов. „Прощавання з морем” Петро Стахов. „>>>” Петро Стахов. „Сіятель (за Ільфом та Петровим)” Олег Бєляков. „Sky graffiti” Олег Бєляков. „Повітряні гімнасти” Олег Бєляков. „Екваторіально-небесна зоря” Валерій Третьяков.„Підкорення” Валерій Третьяков.„Острів Сицилія” Віталій Сало.„Карпати. Осінь.” Олександр Нестеровський.„Перевал” Андрій Худотеплий.„Вище ніжку!” Андрій Худотеплий.„Легка хода” В’ячеслав Присяжнюк.„Захід над Гонконгом” Андрій Лукаш. „Недоторканна”
Документальный фильм "Майдан" режиссера Сергея Лозницы был показан вне конкурса на Каннском фестивале (кстати, Украина поставила рекорд - в Канны привезли 8 украинских картин для участия во всех программах фестиваля). Для самого Лозницы это участие в одном из самых престижных фестивалей кино - третье.
Сейчас, наверно, не до этого, но через какое-то время фильм будет посмотреть очень интересно. В данный момент события свежи в памяти, да и по большому счету еще не закончилось ничего, а вот года через 2-3 можно будет снова свежим взглядом все оценить. Как всегда, большое видится на расстоянии.
Обо всех победителях Каннского фестиваля этого года можно прочитать наКиноваре.
Хочу рассказать вам о танго фестивале «Львовская осень». Который прошел 10-12 сентября 2010 года во Львове. Организаторы фестиваля танго лабораторияTango UndergrounD и танго клуб Bandoneon.
В фестивале, принимали участие много львовян любящих и танцующих танго, а так же гости из таких городов как Киев, Одесса, Харьков, Днепропетровск, Донецк, Севастополь, Чернигов. Посетили нас также Москвичи, были танцоры из Германии и Франции. Фестиваль задумывался как Танго-отдых без шаблонов и стереотипов, в открытой и свободной творческой атмосфере.
Именно осенью самое лучшее время познакомиться со сказочным старым городом кофе и шоколада, его жителями и культурой. Гостей фестиваля радушно принял готель Reikartz. Цель фестиваля - создать непринужденную творческую атмосферу - лабораторию, в которой можно обменяться танцевальным опытом, идеями, посмотреть на разных людей под разными углами. Наш фестиваль это не отдельные милонги и практики, это один совместный творческий эксперимент длинною три дня. Знакомство друг с другом и знакомство с городом.
Поделиться впечатлениями мне помогут, мои друзья снимавшие фестиваль, это: Артем Поляков, Катерина Хижняк, Ольга Кирильская, Майя Гаврилова.
Первая серия фото это ночные милонги в клубе Leofit.
