Вчора несподівано дізнався, що вже розпочався музичний фестиваль «Atlas Weekend». Я то думав, що він стартує 4 липня, а виявилось, що перший, безкоштовний, день не враховується. Тож, поки ще був час (концерти розпочинались ввечері) запропонував подружці з'їздити на фестиваль. А перед цим полазити по новій заброшці, поки туди можна залізти.
Але вийшло все не так.

Оскільки на концерт дозволено користуватись лише смртфонами і фотоапаратами-"мильницями", то гарний фотік не взяв з собою. А дарма: знав би, що до концерту не доїдемо — взяв би нормальну техніку. В результаті частина фоток на смарку. Ну, будемо задовольнятись, чим є.

Отже, полізли в першу заброшку.
Надпис просто милує. Ну звичайно, не будемо грюкати дверима. Нащо ж себе виказувати?


[ Ще фотки... ]

Коротенький огляд сталку. Розшиерна версія буде в ЖЖ і на Дрімі, а тут коротенько.
І ще: вибачайте за водяні знаки на фото. Просто інформації і фотографій з того місця мало, тому убезпечую від копірайтерів.

Незвичайна заброшка

Часто буває, що сама вилазка виявляється набагато цікавішою, ніж сам об'єкт. Хоча і закинута територія з досить цікавою історією.
У 1980х на березі Дніпра збудували водозабір на насосну станцію, яка б мала забезпечити водою Білу Церкву і Умань. Для транспортування води збудували 80 і 120-кілометрові водогони. Насосну станцію і водогін мали здати в експлуатацію, однак після аварії на ЧАЕС, білоцерківці відмовились від дніпровської води. Ось такий епічний і грандіозний проект.
Зараз станція закинута і поступово розбирається на будівельні матеріали. А в 2017му там виявили несанкціоноване сміттєзвалище. Що там в 2018му я не знав, тому їхав у "невідомість".

Хрін доїдеш!

Поїздка видалась складною. Недарма з першої спроби пару років тому так і не доїхали до того недобуду. Дізнався на автостанції, що маршруток до Ржищєва нема (у них кінцева, наскільки я знаю в іншому місці. А чому не заїжджають на автостанцію — фіг знає). Є тільки до Каніва. А в канівську маршрутку, ясне діло, не влізли. Поїхав з подружкою до Українки. Там стали чекати маршрутку до села. Але до ближнього передмістя маршрутки не було, бо обламалась. А на заміну іншої машини не дали. Друга, дальня маршрутка забилася так, що теж не влізли. Тоді пішли пішки, сподіваючись, що по дорозі зустрінемо маршрутку на підміну відміненого рейсу.

Дійшли до краю Українки. На зупинці зібрався народ. І точно, через пару хвилин під'їхали маршрутки.

[ Захоплююча подорож... ]