Фронда у парламенті

Віктор Бобиренко

Фронда – це коли не бунт, але відкрите, на публіку, конкретне «Бє» владі від людей, близьких до самої влади. У Франції у фронді були не якісь дрібні буржуа, а принци крові.
У п’ятницю 13-го сталася Фронда у новітній історії України, після того, як Єрмак заплив за буйки у переговорах. Мало того, вона продовжується. 16 березня депутати стали підписувати заяву з вимогою звільнити Сергія Сивохо, який забіг за прапорці у бажанні помирити нас з терористами із ЛДНР.
І це прекрасна новина. Ми побачили близько 50-ти депутатів, які не хочуть переходити межу разом із урядом. Тому-що самим освіченим уже має ввижатися гільйотина.
Це, фактично, кожен п’ятий Слуга. Я особисто був впевнений, що проукраїнських депутатів значно менше.
Тобто ми бачимо, що з’являється і окреслюється якась сила, яку, можливо, і не вдасться повністю чи частково корумпувати.
Те, що бунт на кораблі неминучий, мені було ясно від початку існування такого об’єднання, як Слуги народу.
Проте, я помилявся стосовно вектору розвитку бунту.
Події мали розвиватися так: рейтинг Зеленського падає невідворотньо до рівня, коли всі починають розуміти, що чуда не буде. У депутатів починається паніка, вони дезорієнтовані. І тут приходять олігархи і скупляють їх пачками чи тушками. Адже більшість цих людей не тримали в руках і пари тисяч баксів. А тут їм будуть заносити або за конкретні голосування. Або просто брати на роботу.
І цим людям казатимуть: слухай, життя одне і це твій шанс заробити за кілька років скільки, щоб потім уже і не хвилюватися.
Причому від початку (як ось зараз) – ніхто і не пропонує багато. Так, 3-5 тисяч. Але потім, або олігархи дійдуть консенсусу і відітруть Зе! взагалі від Центру прийняття рішень і тоді зарплати будуть невеликими. Або ж, якщо серед олігархів будуть конфлікти і вони будуть депутатів скуповувати, як гладіаторів – їх зарплати зростуть.
Тут хіба-що порадити деяким депутатам і депутаткам діяти за принципом: найдорожче коштує жінка, яка не продається.
Але повторюся, вже добре, що виділяється група, яка «не за гроші». І своїми заявами вона відділяє себе від врємєнщіков.
Ця Фронда теж неминуча. Проте, вона мала бути першою, або вони мали проходити синхронно.
Друге, новина ( і вона погана) – це сміливе припущення, що все ж четверо із п’яти депутатів або не розуміють, що коїться, або ті, що у темі і в долі у процесі знищення держави Україна.
І третя новина. Ті зі Слуг, що спочатку підписалися під заявою, а потім дали заднього пояснюють це приблизно так:
- Прийшов на наше депутатське зібрання Єрмак і почав пояснювати, що ніякої зради немає.
Що це просто ми ведемо подвійну гру. І насправді ми вже перехитрили їх. Тут робляться круглі очі, тому що в чому саме перспектива такого плану - не пояснюється, у цьому і є його фішка. Ну як у Нікуліна – операція «И», щоб ніхто не здогадався. І круглі очі.
І ми такі спантеличено у захваті: плять, як класно. Це ж геніально. Козак думає, що він нам втюхав вперше за війну позицію, коли ми радимося з тими, хто нас вбиває про те, як краще це зробити.
А насправді – Козак, дурілка картонна просто не знає, що це так ми його взули.
Коли це слухаєш/читаєш стає ясно, що це дуже сумна новина.
Бо у владі є люди, які або самі тупі, або ж впевнені, що тупі ми.

Хочу скоропостижно вас поздравить, дорогие соотечественники! Украина-таки обрела спикера! (а у меня нет горячей воды и отопления). Так что извините за краткость заметки, пальцы замерзли и плохо гнутся.