В середині серпня я написав статтю «В Укрпошті знову брешуть - тепер про публічне акціонерне товариство в І кварталі 2017 року». В ній було доведене, що слова гендиректора Укрпошти Ігоря Смілянського про те що в першому кварталі 2017 року “Укрпошта” стане публічним акціонерним товариством - є зухвалою брехнею (є інтерв’ю цього базікала, де він обіцяв закінчити корпоратизацію навіть до 2017 року).

Наприкінці жовтня, Ігор Смілянський, немов би нічого не сталося, «відтермінував» строк корпоратизації «Укрпошти» на півроку, і заявив що вона буде завершена до серпня 2017 року.

Цікаво, чи знають вже про це в Кабміні та Міністерстві інфраструктури? Принаймні працівникам Укрпошти нічого про це невідомо. Хочу нагадати, що графік корпоратизації Укрпошти затверджує Міністр інфраструктури.

Виникає запитання: чому цей процес зробили закритим від суспільства? Графік корпоратизації ховають як секретний документ. Втім, народ України має бути впевнений, що Укрпошту в українців не вкрадуть так само як свого часу вкрали Укртелеком, і тому в суспільстві існує потреба здійснення громадського контролю за процесом корпоратизації стратегічного держпідприємства.

Така потреба посилюється тим, що недосвідченого менеджера Смілянського, який не зміг здійснити корпоратизацію у встановлений термін, було обрано на посаду гендиректора Укрпошти в закритому режимі, а його зарплата 333400 грн. спонукає до контролю за адекватністю його управлінських рішень.

Як тільки Смілянський заступив на посаду, міністр інфраструктури Володимир Омелян на сторінці в Facebook написав, що для нього "ключовим завданням є корпоратизація". І ось, ключове завдання вчасно невиконане.

Чи буде покараний Ігор Смілянський? Зрив виконання ключового завдання передбачає розірвання контракту з цим горе-керівником. Як би там не було, вже за 4 місяці його невдалого керівництва сформувалося чітке переконання, що чим швидше його звільнять з посади гендиректора Укрпошти, тим менше лиха очікує держпідприємство.

Олег Левчук, http://blogs.ukrhome.net/view/84739/

          Сліпий траст.
          Глухий траст.
          Безногій траст.
          Безрукій траст.
          Жирний траст.
          Худий траст.
          Високий траст.
          Малий траст.
          Оскоплений траст.
          Горбатий траст.
          Безголовий траст.
          Двоголовий траст.
          Хворий траст.
          Здоровий траст.
          Святий траст.
          Бісів траст.
          Ітіттвоюмать, це ж скільки можливостей у Порошенка чесно та законно ОПТИМІЗУВАТИ свої податки!
          З такими можливостями, не то що державі платити податки, а можна навпаки, з держави брати податки.
          Але я про інше.
          Не, ну я розумію, якщо якась фірма ледве зводить кінці з кінцями, рентабельність в мінусі, на Лондонській біржі не котується, прибутків зеро, то нахрен кому така фірма потрібна.
          Ніхто її не купить.
          А якщо у фірми шалені прибутки, які різко збільшилися в сім разів, рентабельність зашкалює, якщо фірма будує нові фабрики, якщо не знає ніякого горя, то така фірма улетить за три секунди з торгів.
          Покупці ще й битися будуть між собою за неї. І там хоч війна, хоч АТО, хоч чорт лисий. Якщо на обрії маячать шалені прибутки, то їх ніщо не зупинить.
          Саме це зараз відбувається з Рошеном Порошена. Волатильність вища за GOOGLE та APPLE разом взятих. Пеця скоро втопиться в цій зливі прибуткової вартості.
          Але він повинен продати Рошен. Тому що.
          І ось вже два роки він б'ється, як селедка об лід, і не може продати такий цінний, такий ціннющий актив! Та його повинні були би з руками відірвати. Ан ні. Навіть Ротшильди не можуть допомогти в цій безнадійній справі.
          І тут мене током вдарила геніальна думка!
          Порошенко нам пістіт!
          Він не хоче і не збирається продавати свій Рошен!
          Ось таке резюме.

          Видатний аналітик./Петро Чайка/
          Підпис.