Фестиваль света – это своеобразная симфония, где вместо музыкальных
инструментов основную партию исполняет свет, лазер и фейерверк. Это
необычно красивое и масштабное действо подарит массу хороших впечатлений
как взрослым, так и детям.
[ Читать дальше ]

Перші відомості про місцевість датовані кін.14 - поч.15 ст. В той час литовські князі, скориставшись роздробленістю Золотої Орди, захопили землі між Дніпром і Дністром до Чорного моря. Для захисту від ворогів литовці починають зводити фортеці. Одне з таких укріплень князя Вітовта Соколець з'явилося на перехресті річок Південний Буг та Мертвовод на місці турецької фортеці Чичаклей. Згодом фортеця стала форпостом польських володінь, а після тривалого штурму нею заволоділи запорізькі козаки.

Указом Царя Павла І від 12 грудня 1796р. поновлювалася Слобідсько-Українська губернія у межах 1765р. і ліквідовувалась Вознесенська губернія. Вознесенськ з центру губернії перетворився на звичайне містечко. Поштовхом до розбудови міста стала підготовка до "высочайшего смотра войск" в 1837 р. Миколою І. Споруджувалися палаци для царя і його свити, театр, був закладений парк з ротондою і басейном, на вїзді в місто зведено тріумфальні ворота. На всеросійські маневри були стягнуті війська з південних і центральних губерній Росії.

Дорогою варто зупинитися біля православного храму княгині Ольги. Він побудований за ініціативою місцевого підприємця Синявського С.І. та має досить незвичайну форму.

Багато історичних фактів про Вознесенськ

У селі Пилипець відкрито Музей дерев`яних церков, який організував музей Юрій Бедринець.Міжгірщина славиться своїми дерев`яними храмами у стилі "верховинське бароко". Сам музей знаходиться в невеличкий кімнаті на території ресторанно-готельного комплексу "Аратта".

Греко-католицька церква Успіня пресвятої Богородиці, Виноградівський р-н, с. Затисівка, 1751 р. її не стало в 1923 році.

Греко-католицька церква, Міжгірський р-н, с. Буковець, 1896 р.

Греко-католицька церква св. Покрови, Віноградівський, с. Тростник, 1854 р. , не стало в 1923 році.

Греко-католицька церква. Св. Михайла, Велико-Березнянський р-н, с. Волосянка, 1751 р. згоріла 1914 року. "Бойківська хата" с. Подобовець 17-18 ст., розібрана в 1970 році.

***********

Всі представлены хати в музеї можна подивитись тут

***********

Зміївка - cело Бериславського р-ну Херсонської області. Зміївку називають маленькою Європою на півдні України. Історія села досить незвичайна. Воно виникло на місці 4 сіл: Старошведське (швед. Gammalsvenskby, нім. Альтшведендорф), Шлянґендорф, Мюльгаузендорф і Кльостердорф. Тут співіснують представники 15 національностей, серед яких - шведи та фіни, українці та німці, поляки та євреї, молдавани та білоруси.

:дивитись повний звіт, дуже багато ;):

В 1781р. після перемоги Росії в Північній війні шведів, що проживали на острові Даге (зараз о. Хійумаа, Естонія), було відправлено на завойовані українські землі. Деякі вважають, що переселення було вимушеним і здійснене за наказом фаворита імператриці князя Потьомкіна, інші вважають, що обіцяні бідним селянам багаті землі і будинки були привабливою пропозицією, щоб зважитись вирушити в чужу країну. В далеку дорогу відправилося близько 1000 селян,а 1травня 1782р. до місця призначення дісталася лише половина шведів. Людей чекало гірке розчарування, а для більшості загибель - вони не виявили обіцяних їм будинків тільки пісок, і в результаті через рік живими залишились лише 135 чоловік ,а за деякими даними - 150. Допомагали шведам козаки, які жили неподалік.

Трохи молодша за шведську німецька лютеранська євангелічна громада. В 1885р. громадою була збудована кам'яна кірха в архітектурних традиціях романського стилю. У 20-30 рр. богослужіння заборонили. Під час війни почалась депортація німців, багатьох розстріляли, деяких вислали у Сибір. У храмі знаходився млин, зерносховище і навіть склад отруйних хімікатів. Відродилась німецька лютеранська громада у 1992 році і налічує зараз близько 60 осіб. Отримала нове життя також німецька лютеранська євангелічна церква святих Петра і Павла. Часто на богослужіння до німців приходять і шведи, оскільки не завжди мають змогу проводити богослужіння у власному храмі через відсутність священика. Мова богослужінь - російська,але псалми співають за старими євангельськими збірниками і німецькою, і шведською.

: Херсонська обл. :

Негровець (угор. Felsоkalocsa, словацьк. Negrovec) - село в Міжгірському районі Закарпатської області розташоване за 20 км від районного центру поряд з однойменною горою Негровець (1707,3 м).Перша згадка про Негровець датується 1499р. Поселення в той час було присілком Колочави,звідси й колишня назва села - Верхня Колочава.

Окрасою села є шпиляста дерев'яна церква Св. Архангела Михайла з дерев'яною двоярусною каркасною дзвіницею (кін. 18 ст.), перенесена на теперішнє місце з урочища Потік(за іншими даними з присілку Ясеновець ) у 1818р.

***********

Ще про Негровець тут

***********

Головною пам'яткою Мукачево є замок Паланок (14-17 ст.), який стоїть на горі вулканічного походження висотою 68 м і займає площу 13 930 кв. м. і є яскравим зразком середньовічної оборонної архітектури. Загальна довжина периметру замку 248 м, ширина - понад 100 м.Точна дата заснування замку невідома, але в документах мукачівське укріплення, що входило в оборонну лінію кордонів Давньоруської держави за Карпатами, згадується вже в 11 ст.

Угорська хроніка свідчить, що в період правління короля Ласло І Святого (1077-1095) фортеця була укріплена кам'яними стінами, а в 1086 р. витримала п'ятиденну облогу і штурм половців на чолі з ханом Кутеском. А от орди Батия, які пройшли на Закарпаттям в 1241 р. навіть не наважилися штурмувати твердиню. Після їх відходу фортецю значно укріпили, на випадок нового монголо-татарського нашестя.

В 13 та 14 ст.ст. замок був власністю угорських королів династії Арпадовичів та Анжу і охороняв військово-стратегічні шляхи. Основною спорудою тодішнього замку була квадратна вежа -донжон. В грамоті від 1321р. названий перший комендант фортеці - Томаш, наджупан Бережського і Угочанського комітатів. В 1352 р. в районі Підгорян комендант замку Де?же розбив загін татарського хана Атламоша, а самого хана стратив у замку.

Замок почав виконувати не тільки оборонну функцію, але і житлову, оскільки до вежі -донжону, прибудували кам'яну двоповерхову споруду - житло для княжої сім'ї та челяді. Під вежею в скелі був видовбаний колодязь діаметром 2,5 м і глибиною 85 м, до шахти якого на глибині 13 м симетрично примикають гвинтові сходи.

Герб Ракоці

Після поразки угорського війська у битві під Могачем в 1526 р. місто разом із замком побувало у володіннях трансільванських князів, імператора Фердинанда I, Габсбургів та Австрійської імперії.

Сучасна фортеця складається з чотирьох терас, на яких побудовано три замки. До старого Верхнього замку були прибудовані Середній і Нижній, а також зовнішнє оборонне кільце, яке складалося з наповненого водою рову, земляних валів, частоколу і кам'яної стіни з бійницями.

***********

Мукачево, Замок Паланок, багато інформації та фото.

***********

Будинок міської ратуші, пл. Миру/вул. Пушкіна, №2 Побудований в 1904 р. за проектом та під безпосереднім керівництвом архітектора з Будапешту Яноша Бабули-молодшого.Головний портал будівлі прикрашає годинник, кошторис на виготовлення якого склав в січні 1904р. майстер Й. Шовинський.

Закарпатський російський драматичний театр, пл. Миру, №1В березні 1884 р. в Мукачево було організовано "Товариство з будівництва театру". 50 членів товариства звернулися до жителів міста з проханням надати матеріальну допомогу фонду будівництва. Багато мукачівців відгукнулись.

Пам'ятник рівноапостольним Кирилу і Мефодію встановили у 1996 р. (ск. Іван Бровді, арх. Олександр Андялоші).

На фасаді сучасного будинку в стилі модерн в 1969 р. та в 1992 р. меморіальна дошка оновлювалась.

"Білий дім", 17-18 ст. , вул. Миру, №16а Колишня резиденція князів Ракоці була споруджена в середині 17 ст. в стилі Ренесанс.

Дослідники припускають, що будівництво розпочалось за наказом Дьєрдя I Ракоці. Тоді ж було розбито сад і вирито колодязь. Своєю назвою "Білий палац" зобов'язаний білим фасадам з червоним вкрапленням на кутах.

Костел св. Мартина та каплиця 14 ст., вул. Миру, №39 У дворі кафедрального собору св. Мартина знаходиться каплиця св. Йосипа - один з найдревніших пам'ятників кам'яного церковно-храмового зодчества Закарпаття .

Друкарня Грінштейна, перехрестя вулиць О. Пушкіна та І. Зріні, №20/2

***********

Прогулятися по вулицям Мукачево, буде багато інформації та фото.

***********

Cело Колодяжне відоме перш за все літературно-меморіальним музеєм Лесі Українки. Музей було засновано в 1949р. на території садиби, де Леся Українка прожила дитячі й юнацькі роки.

У травні 1882 р. сім'я Косачів переїжджає з Луцька в с. Колодяжне. Родина мешкала у будинку, який називали між собою великим. Тут народилися молодші сестри та брати Лесі. Діти підростали, тому в 1890 р. на садибі побудували будиночок для Лесі

 

подивитись кімнати

В 1896 р. розпочали спорудження "сірого" будинку (батьківський), вікна й віконниці якого були пофарбовані в сірий колір, від чого й пішла його назва.

 

подивитись кімнати

Експозиція музею складається з таких розділів:Волинськими стежками Лесі Українки;Колодяжне - колиска Лесиного таланту;Крізь все житія - до "Лісової пісні";Історія музею. Трагедія родини Косачів.В експозиції представлено меморіальні речі Лесі Українки та її родини, прижиттєві видання творів поетеси та її матері - Олени Пчілки, фотографії, речі побуту та етнографії Волині, відтворені фрагменти робочою кабінету і сільської хати.Музей працює з 9:00 до 17:00.Вихідні - понеділок, вівторок.

 

:Колодяжне:

Волинь:

Миколаїв - місто в Україні, обласний центр Миколаївської області розташований на берегах Бузького лиману при злитті з рікою Інгул. Історія цієї місцевості пов'язана з подіями у південній місцині сучасного міста - Вітовці. Назва походить від імені литовського князя Вітовта. Ці землі були заселені ще за залізної доби. Тут знаходились стани кімерійців або скіфів, що залишили по собі кургани, в 4 ст. до н.е. тут оселяються греки, поселення 200-400-і рр. н.е. підтверджують перебування давніх слов'ян - антів. Збереглися свідчення, що на початку 2-го тис. н.е. на землях сучасного Миколаєва існував християнський Дівочий монастир, що був зруйнований навалою монголів у 1233-36 рр. З 13 ст. сучасна Миколаївщина майже повністю являла собою Дике Поле.

Миколаїв - був одним з двох міст у світі, де будувалися важкі авіанесучі кораблі. Будувалося місто за проектом російського архітектора Івана Старова та під керівництвом Михайла Фалеєва - з прямими вулицями і кварталами правильної форми. Життя Миколаєва було повністю підпорядковане суднобудуванню і флоту. В 1794р. сюди з Херсону було переведено Адміралтейство. Наприкінці 19ст. Миколаївський порт посідав третє місце після Петербургу і Одеси за обсягами торгівлі з іноземними державами та перше місце в Російській імперії за експортом зерна.Огляд міста варто розпочати з вул. Садової. Саме тут знаходиться Кафедральний Собор Касперівської(Кашперівської) Божої Матері(вул. Садова, №12).

Вулиця Садова веде до чудової будівлі в стилі класицизму - казарми Чорноморського флоту (вул. Адміральська, №3/2, Перша Слобідська, №2). Поряд починається верф. Рухаючись вулицею Адміральською варто не оминути своєю увагою Музей кораблебудування та флоту( вул. Адміральська, №4).

Дуже багато про Миколаїв

Село Щербовець Воловецького району, Закарпатськії області засноване в 1612 р. селянами-галичанами. У середині 17 ст. в селі було 19 хат та дерев'яна церква, яку розграбували татари в 1691 р. Відомо, що в Щербовці, за всю його історію, було кілька дерев'яних церков і знаходились вони на різних кутках села, але всіх іх спіткало одне лихо - були знищені вогнем.

Сьогодні в селі зберігся мурований храм св. Духа збудований в 1882 р., на місці дерев'яної церкви. Храм зведено на ділянці землі, подарованій сім'єю Тидірів, за що їх було поховано поруч.

Ще про Щербовець дивитись тут