КОРОТКІ ІСТОРІЇ ДЛЯ ДУШІ. ТРОЯНДА:
(Автор: Бруно Ферреро) Німецький поет Рільке якийсь час жив у Парижі. Щодня дорогою до університету він разом зі своєю приятелькою француженкою переходив доволі людну вулицю.
На розі цієї вулиці сиділа вже старша жінка і просила милостиню у перехожих – завжди на тому ж самому місці, нерухомо, як статуя, з простягнутою рукою й опущеними долу очима.
Рільке ніколи не давав їй милостині, а його приятелька часто знаходила для неї якусь копійчину. Якось француженка спитала поета:
– Чому ти ніколи нічого не даєш цій бідолашній?
– Ми мали б їй дати щось для серця, а не лише для рук, – відповів той.
Наступного дня Рільке прийшов з гарною трояндою, що лиш почала розпускатися, і дав її убогій жінці. Раптом жебрачка підняла очі, подивилася на поета і, жестом затримавши його, з зусиллям підвелася, схопила його за руку й поцілувала її... І пішла, притискаючи троянду до грудей.
Цілий тиждень ніхто її не бачив. А потім жінка знову сиділа на тому самому місці – мовчазна, нерухома, як і раніше.
– Чим вона жила всі ці дні? – спитала молода француженка.
– Трояндою, – відповів поет.
___________________________
………………………………………
"На світі є тільки одна єдина проблема – як знову дати людству якусь духовну поживу, викликати неспокій духа. Треба, щоб людство було зрошене згори. Слухайте: неможливо далі жити, думаючи про холодильники, політику, баланси і кросворди. Так неможливо йти далі", – писав Антуан де Сент-Екзюпері.
………………………………………
"Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого". (Мт. 13:34)
Читати більше:
Райнер Мария Рильке (1875–1926)
Рільке мав великий вплив на модерну поезію різних народів, у тому числі й на українську.
Рільке відвідував Україну в 1900 р., його під подорожі враження позначилися на циклі «Книга про чернече життя», збірці «Часослов», як також на книжці коротких розповідей «Про Господа Бога та інше» (1900) (передусім два оповідання з української тематики — «Як старий Тимофій умирав співаючи» та «Пісня про правду»).
Враженнями цієї подорожі навіяні вірші Рільке з «Книги про паломництво» (зокрема, поема «Карл XII, шведський король, їде степами України»).
Райнер Мария Рильке - великий австрийский поэт...В июне 1900 года посетил Киев. Назвал Киев городом "близким к Богу".
Киевские впечатления стали для Рильке мощным стимулом к созданию "Книги часов". 17 июня 1900 года Рильке побывал в Каневе – на могиле Тараса Шевченко...
Райнер Мария Рильке — цитаты:
"Знайте же, что искусство есть путь к свободе. Все мы рождены в цепях. Кто-то о них забывает: он отдает их посеребрить или позолотить. Мы же хотим их порвать. Нет, не каким-то там мощным движением, дикими и ужасным: мы просто хотим вырасти из них".
"Религия есть искусство для тех, кто творить не может. Молясь, они становятся плодотворны: находят форму своей любви, своей благодарности, своей тоске – так они освобождаются".
"А какой-то общей для всех культуры не существует. Культура – это личность; то, что толпа называет культурой – это общественный договор, лишенный внутреннего начала".
-----------------------------------------------------------
«Рыцарь» (стихи Рильке, пер. В. Леванский):
Рыцарь, закованный в чёрную сталь,
скачет в ревущем кругу.
Вся жизнь — карусель: и день, и даль,
и друг, и враг, и пир, и печаль,
любовь, и лето, и лес, и Грааль,
и каждая улица — Божья скрижаль,
сам Бог — на каждом шагу…