хочу сюди!
 

Наталія

40 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Замітки з міткою «мої вірші»

Я таємницю відпускаю...

Я таємницю відпускаю, Нехай її вітри скубуть, Нехай про неї Всесвіт знає, Нехай її смакує суть, Нехай вона не тисне в грудях, Хай не тримає на межі, Нехай її уже не буде,І легше стане на душі.[Приєднана картинка]

Лети, лети, я не тримаю...

Лети, лети, я не тримаю, Для цього в тебе крила є, Пізнай безмежність небокраю, Велике серденько моє. Не убивай життя на ложі, Цінуй своє, минай чуже, Побач світи, в які не зможу Я сам потрапити уже. Не бійся туги і розлуки, Забудь гординю, не гнівись, Не забувай лише про руки, Що тебе люляли колись.[Приєднана картинка]

Твоя перемога...

Твоя перемога – то інший світ, В якому ти жити хочеш, Твоя перемога – то кров і піт, Безсонні і довгі ночі. Це втома і сльози, молитви, хрести, Це відчай, що пельку стулив, Твоя перемога – це саме ти, Вкарбований в пам’ять днів.[Приєднана картинка]

Благословляю цю добу...

Благословляю цю добу, Усе, що в ній хороше буде, І маску неба голубу, І чисті музики етюди, І час, який іще не збіг, І хворобливу пісню серця, І навіть той крутий поріг,Що перетнути доведеться.[Приєднана картинка]

В державі Моголів Великих...

В державі Моголів Великих, Між давніх, мов Всесвіт, долин, У джунглях зелених і диких, Ходи не помітно хвилин. І в древнім покинутім храмі, Який рятував від недуг, Не чути хвали Гаутамі, Лише щебетання папуг. Ніхто не шукає нірвани, Спасіння від тліну могил, Розтрощують камінь ліани, І спогад стирається в пил. Тут серцю самотньо до крику, А десь, у палацах своїх, У пишності тонуть владики, І вічністю марять утіх.[Приєднана картинка]

Як добре на печі у мами...

Як добре на печі у мами, Ковтнувши кухлик молока, Тихенько гратись качанами, В кутку лякати павука, Цукеркою дражнити муху, Шукати жилу золоту, Булавкою пробити вухоТа кульчик вішати коту.[Приєднана картинка]

Коли розмішував Творець...

Коли розмішував Творець Цей Всесвіт ложкою столовою, Космічний пил летів половою І хаос правив за взірець. І було стільки нових слів, І простір розривавсь на клаптики, І розбігалися галактики Неначе хтось їх посварив. І була темрява глибокою, І був світанок золотим, Тепер чомусь всі прагнуть спокоюУ нетрях власних павутин.[Приєднана картинка]

Чи сяє в небі сонця обруч...

Чи сяє в небі сонця обруч, Чи місяць в далечінь несе, Я Вас не прошу бути поруч, Я прошу бути, от і все. Ковтають мрії звичні справи, Рахунок виставляє час, Я не вишукую забави, Я просто прошу бути Вас. У цьому світі, де мізерне Дорожче вищої мети, Де сподівання ефемерні,Я прошу бути Вас. Завжди.[Приєднана картинка]

Той, хто вгору...

Той, хто вгору, майструє крила, Той, хто вниз, той майструє зло, Бо у нього – свиняче рило І душа наче чорне скло, Бо у нього, жильця Содому, На ті крила нема часу… Той, хто вгору, летить додому,А Содом – залиша внизу.[Приєднана картинка]