хочу сюди!
 

Любов

55 років, овен, познайомиться з хлопцем у віці 50-57 років

Замітки з міткою «мои стихи»

І знову ти для мене нереальна

І знову ти для мене нереальна, Загублена у пахощах ночей, І дивляться на мене тріумфально Із неба сотні зоряних очей. Хоч почуття мої іще не згасли, Та головне уже я зрозумів: Як щось робити – то роби це вчасно, Інакше труд не вартий мозолів. Інакше все, що створено запізно, Не обгорне надії у дива, Не допоможуть намагання слізні, І щирі, подаровані слова. Нехай оті слова – монументальні, Та я для тебе навіть не трофей… Для мене ти, як...

Читати далі...

Як дивно все переплелося...

Як дивно все переплелося, Печаль із радістю – в гармонії, Життя спіймало за волосся Та рвучко топить у іронії. Від вдачі просто шаленіє Та ділить втіху з веремією, Але всередині щось мліє, Що називається надією.05.12.2015

Зтирає кави чорна гумка

Зтирає кави чорна гумка З паперу дня малюнки снів, І наливає нову думку Із сподівань та почуттів. Вікно фарбоване світанням, Пора іти у світ проблем Шукати в людях хвилювання І дарувати навзаєм.05.12.2015

Вприпрыжку

Меня ругают будто Блока,А может быть ещё сильней,И ненавистью дышит склокаПодкупленных полутеней,Не верующих в жизнь святуюНоворождённого стиха,Который совесть Вам бинтуетИ избавляет от греха,И все отброшенные тени,Такие страшные на вид,Стирает он душой движений,И не словами говорит,И я за ним спешу вприпрыжку,Мне спорить с тенью? Не до них,Я поднимаю как сынишкуВам не понравившийся стихАвтор: Геращенко Сергей Иванович ...

Читати далі...

Зимова не мете пороша

Зимова не мете пороша, Та вже пора для білих днів, Осінній жовтий листоноша Згубив конвертики листків. Згубив, збирати їх не хоче, Капризне й вперте чортеня, Хоч додає хвилини ночі, Забравши тишком їх у дня. Та вже лунає увертюра Зимових опер вдалині, Та пише ніч мініатюри Морозним пензлем на вікні.05.12.2015

Собрались звёзды на вселенский форум

Собрались звёзды на вселенский форум, К луне приставив облака стремянку, И ночь подслеповатым светофором Отстукивает вечную морзянку. Холодное дыхание природы Искристо, хорошо, невероятно, И водит жизнь, как прежде, хороводы От сумрака к рассвету и обратно.04.12.2015

Коснись меня хотя бы словом

Коснись меня хотя бы словом, Хотя бы взгляд свой предложи, В убогом мире и не новом Моей отвергнутой души Не бойся встретить интереса, Хоть он по-прежнему живой, Во мне приличны даже бесы, Что правят безраздельно мной.04.12.2015

Чорнила пролиті у небі до світання

Чорнила пролиті у небі до світання, Десь загубився сонячний бігун, Оглухла ніч, оглухла не востаннє, Не чує слів сполоханий табун. Пливе моя зі стінами розмова, Їм все одно, вони давно німі, І ти як ніч, не чуєш навіть слова, А якщо чуєш – топиш у зимі.04.12.2015

Шалено?

Шалено? Я і сам ніяковію, Від сорому вкриваючись червоним, Але інакше зовсім не умію – Або усе, або нічого. Захоплююсь, палаю, мрію, млію, І божеволію від того, і хмілію, Лякаючи і грішного, й святого. Та з кожним кроком тану і мілію, І як дитя лишаюсь безборонним. Пийте, це – Вам І тільки Вам.03.12.2015

Зарёй наливается день голубой

Зарёй наливается день голубой, Минуты стучат без заминок, Зима извивается белой змеёй, Теряя чешуйки снежинок. Играется ветер – ему подавай Одни молодые забавы, Но где-то в душе ещё теплится май И ждут изумрудные травы. И где-то в душе ещё как-то живёт Источник иных начинаний, Морозит зима, но кончается год Ошибок и непониманий.03.12.2015