Замітки мои стихи

Замітки з міткою «мои стихи»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Я знаю, що мене не люблять...

12.06.17, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

Я знаю, що мене не люблятьНі очі твої, ні вуста,Чоло долоні не голублятьІ до душі не пригорта.Я знаю, сподіватись марно,Яка є користь в маячні?Вогонь був спалений бездарноІ, разом з ним, минулі дні.Я знаю, навіть, що, напевне,Хоч помилитися хотів,Охоронятимеш ти ревноСвій спокій від моїх чуттів.Стовідсотково не затопитьТебе до мене почуття,Не знаю я лише, чи зробитьЦікавим це твоє життя.15.12.2015

Коментарі: 4

rutzit

Полон чуттєвий. Каторга. Неволя

11.06.17, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

Полон чуттєвий. Каторга. Неволя.Розводи райдужні у водоспаді слів.На небі сьомому народжується доля,А я до першого іще не долетів.А я ще по землі, один, блукаю,Один - це не синонім для свободи,І забуття, і спокою не маю,Оце і є моя від бога нагорода.15.12.2015

Коментарі: 1

rutzit

Спливає час...

10.06.17, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

Спливає час потоком голубим,Життя давно закінчилися жарти,Твій п'єдестал не зайнятий ніким,Його ніхто, повір мені, не вартий.Нема на світі жодної душі,Якій би я дозволив там побути,Людей багато, та вони - чужі,Моєї їм не подолати смути.Мені допомогти їм не дано.До цього звик. Іду уже за обрій.І що зі мною буде - все одно,Аби тобі було на світі добре.14.12.2015

Коментарі: 11

rutzit

Чистый путь. Мороз и ельник...

09.06.17, 20:00
мои стихи, рифмоплётство, стихи

Чистый путь. Мороз и ельник.Взгляды пристальные звёзд,С воскресенья в понедельникПерекинут ночи мост.Тишины - как не бывало,Где-то ухает сова,Сочиняется помалуВека новая глава.От заката до востокаИ от севера на югНе кончается дорога,Ей кончаться - недосуг.Жизнь такая непоседа,За собой увлечь? Шутя!И по ней я еду, еду,Даже с места не сходя.14.12.2015

Коментарі: 2

rutzit

Сегодня то же, что всегда...

08.06.17, 20:00
мои стихи, рифмоплётство, стихи

Сегодня то же, что всегда - Минут привычное дрожанье,Событий мутная водаИ века вечное молчанье.Стада бегущие людей,Без смысла, лишь бы дело было,Крик самому себе - "Не смей!Не смей впустую тратить силы!"И ожидание... Чего?Чем удивит ещё пространство?Хочу я только одного - Взорвать пустое постоянство.14.12.2015

Коментарі: 2

rutzit

А я неправильний сьогодні

07.06.17, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

А я неправильний сьогодні, А, втім, і вчора був таким, В моїх віршах – сумна безодня В моїх очах – тривоги дим. В моїй душі – неоднозначність, Є сенс, а іноді – нема, Шалена вчинків необачність І мрій – на ціле синема. І серце, що життя колише, Слів не боїться полину, Воно боїться тільки тишу Й нерозуміння глибину.13.12.2015

Коментарі: 3

rutzit

Рисует белой пудрой мгла

06.06.17, 20:00
мои стихи, рифмоплётство, стихи

Рисует белой пудрой мгла Холодные рассказы, И туч сливаются тела, И корчатся в экстазе. Какой волнующий сюжет! Величественный, страстный! На щёках проступает цвет Нескромный, ярко-красный. Под снегом сгорбились дома И вместе дремлют дружно, Совсем нетихая зима И так, наверно, нужно.13.12.2015

Коментарі: 2

rutzit

Декабрь звёзд рассыпал груду

05.06.17, 20:00
мои стихи, рифмоплётство, стихи

Декабрь звёзд рассыпал груду И тишиною пропитал, Луны катилось в небе блюдо В извечных поисках начал. Игру оставив цветовую, Десятый сон смотрел восход, И ночь, холодным поцелуем, Из луж ковала тонкий лёд.13.12.2015

Коментарі: 1

rutzit

Було нестерпно й темно у очах

04.06.17, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

Було нестерпно й темно у очах,Пекло у горлі розумінням гірким,Котилось серце у провалля з гірки,Коли Ви розчинялися у снах.Коли Ви йшли туди, де голос мійВас огорнути ніжно не посміє,Де поруч з Вами тінь моя не млієТа меркне блиск розбурханих стихій.Та що з того, що зараз невловимі?Я Вас зберіг у спогадах та римі.12.12.2015

Коментарі: 2

rutzit

Ти хто?

03.06.17, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

Ти хто? І хто тебе послав? Скажи, хіба тобі так важко? Моїх думок пекучий сплав Та невловима синя пташка. Ти хто? Чому пізнав тебе? Твою ходу, твій погляд, коси, Чом моє серце, не скупе, Уже благає: «Досить! Досить!» Ти хто? Й навіщо саме ти? Жива, яскрава, загадкова. Пора просити: «Відпусти…» Та я не знаю цього слова.12.12.2015

Коментарі: 1