Вечірній чай
- 09.07.17, 20:00
В містах, полях та у лісах
Блукають тіні сподівання,
І є життя – в твоїх рядках,
І є життя – в твоїх словах,
І є життя – в твоїх руках.
І поруч – смерть. В твоїм мовчанні.
23.12.2015
Победное спрятав знамя,
От снежных сбежав сюит,
Не ходит зима кругами,
А дома, в уюте, спит.
Деревья давно застыли,
Да толку с того и нет –
Нет инея белой пыли,
Есть серый осенний цвет.
Ни лёд, ни мороз не дружат
С застенчивым декабрём,
Зима, просыпайся, ну же!
Покинь, наконец, свой дом.
23.12.2015
Настане ніч. Сховають смуток очі
За чорною травою довгих вій,
І прийдуть сни, чудові та пророчі,
Сплетуть вінець на голові моїй.
І понесуть мене ті сни на небо,
Оту безодню тисячі світил,
І я зустріну там, нарешті, тебе,
І погляд твій змете розпуки пил.
Чарівні сни, ви – прихисток надії,
Такі домашні, добрі, не чужі,
Ідіть до мене, я вас не посмію
Образити у справах та душі.
22.12.2015
А завтра новая побудка,
А завтра старая забота –
Клевать по зёрнышку минутки,
Сплавляя отдых и работу.
Всё, как обычно, понемногу,
На запись в прошлом претендуя,
Но если мир – созданье бога,
То он излишне предсказуем.
21.12.2015