хочу сюди!
 

Юля

39 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Замітки з міткою «поезія»

Перерва в універі

Аморфні танці

Краплинок води,

Демонструють калюжі

Куди не піди.

Це дощик грайливий

По місту іде,

Йому дуже весело

І він щиро паде.

Вмиваються вулиці

Потоками сліз,

Щоб стати привітними

В подощовій порі.

 

Ось сонце проблискує

В щілинах хмарок,

Та дощик стрибає,

І топче танок.

І це заворожує

Картина, краса.

Довкола світлішає

Благородна пора.

 

Й веселка засяяла

Німбом землі.

І посмішки Львовом

Вусібіч попливли.

Минаючи озерця,

Минулих баталій.

Танці, вже посмішок,

Споглядаємо далі.

 

Маленькі компанії

Усіх субкультур,

Створюють натовп,

А може і тлум.

Тепер ця вся велич

Торкається нас.

Пара закінчилась-

Та цеж просто клас.

75%, 3 голоси

25%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Вірш про осінь

* * *

Муляє ногу тісний черевик.

Серце стрибає, мов сонце у хмарах.

Бабине літо торкає повік.

Скиглять трамваї, та ходять по парах.

 

Рейтинг блогов

Ліричне

Микола Вінграновський


Коли моя рука, то тиха, то лукава,
В промінні сну торкнеться губ твоїх
І попливе по шиї і, небавом,
З плеча на груди, із грудей до ніг ...

Коли твоя рука, солодка, ніби слава,
Червонооким пальчиком майне
В лимонній тиші і коли мене
У темну глибину поверне темна слада.

У білій лодії тоді ми пливемо
По водах любощів між берегами ночі:
І голоси у гніздах ластівочі
Стихають тихо ... Золоте кермо

Заснулої хмарини понад полем,
І спить рука в руці, і на щоці
Краплина щастя, виказана болем,
До ранку світиться ...

 

 

П.С. Мені завжди більше подобалася проза, але тепер тягне до віршових творів

 

Діалог на тему : глобальні проблеми людства

- Хтось сказав, а ти повірив.
- Хто сказав?
- Та не важливо.
- Що сказав?
- А ти послухай, та зберися тільки з духом.
- „Наркотичний кайф дурманить,
З кожним днем все більше манить.
Крила виростуть у тебе,
Будеш ти літать у небі.”
- „Взагалі ти тільки знай:
Жити бридко – в цьому кайф!”
-Хтось сказав, а ти й повірив,
А про наслідки спитати?
Треба ж думати і знати,
І сказати вчасно ”STOP!
Ні! Не хочу і не буду!”
Та коли вже ти повірив,
Не подумав та послухав,
Май же волю, май же розум,
До лікарні – шлях бо твій.
Запустити цю хворобу
Навіть думати не смій!
- Духовність падає в країні
І замість церкви йдуть у бар,
Щоб показать свої манери „гарні”
І випить з друзями сто грам.
Робити можна це, звичайно,
Та як же будеш ти надалі жить,
Якщо не дбатимеш про себе
Й не збагатиш духовний світ?
Не буде в нас майбутнього,
Ні в нас, ні у наступного
З прийдешніх поколінь.
Та щоб не сталося цього
І щоб життя було прекрасне,
Духовний світ свій збагати,
Забуть про злість, ненависть, гордість
І світлий промінь визнай ти!
- Ми стоїмо на роздоріжжі:
Як бути нам і далі що робить?
Бо час іде, час не стоїть на місці,
Із часом змінюємось й ми.
І може, наше покоління
Прийшло для того,
Щоби щось зробить!
- Щоби у світі не було такого,
Коли комусь нема де жить,
Що їсти, пити і вдягати,
І де на це все гроші взяти!
- „Колись були часи,-
- Все згадують батьки минуле,-
-Була робота, дах над головою,
Ніхто не бідував тоді,
Не бомжував і не просив грошей.
Був хліб, було й до хліба вдосталь всього...
А що ж тепер?”
- Перед нами питання стоїть:
Як проблему трудову розрішить?
Як влаштуватись на роботу,
Коли немає де робить?
- В одного у кишенях євро
Й долари, рублі...
А в іншого гуляє вітер,
Ще може, інколи копійка забряжчить.
- То якже нам проблему бідності рішить?
- Ми думали-гадали довго
І вирішили, Ось як треба нам зробить:
- Побудувать притулки для ночівлі,
Не відвертатись від людей таких!
- Допомагайте, хто чим може!
- І якось вийдемо із криз оцих!
- Багато ще проблем ми не розкрили,
- Одна із них Чорнобильська АЕС,
Де стався вибух нелюдської сили,
- І досі відчуваєм вибух цей!
- Укрила хмара всю Європу.
- Радіаційна зона навкруги,
Дерева сохнуть і тварини гинуть,
- Квітки схиляються до хворої землі.
- Імунітет слабкий стає,
Болячка всюди дістає!
- Та поки наш народ сидить, сумує,
Проблема вирішення потребує!
- Поменше атомних гігантів,
Побільше сонячних та повітряних станцій!
- За мирним атомом посилити контроль:
У цьому полягає наша роль!
- І головне, щоб йшли ми всі юрбою
За наші ці права своєю боротьбою.
- Багато проблем існує у світі:
Війни, Чорнобилю і бідності,
Наркотиків, води забруднення,
Але ж є проблем цих вирішення.
- Щоб не сталося війни,
Другу руку протягни.
Ти скажи, кричи щосили:
„Ні війні!”
- Та „Геть війні!”
Треба знищити всю зброю,
Хай палає у вогні!
- Мир панує на землі
І здорові люди всі,
- Лише там живеться добре,
Де тече прозора річка
Без мазути, без відходів,
- Де стоять фільтри заводів.
- То ж давайте усі дружно
По будуєм світ новий,
- У якому панував би
Дух краси
- І добрих дій!

Лаура Браток, Ірина Отінова, Юрій Бржечко
Сторінки:
1
54
55
56
57
58
59
60
61
попередня
наступна