Трапився Трамп 2
- 10.11.16, 17:55
- Знання є сила
П'ять причин, чому Трамп переміг
Ентоні Зуркер Кореспондент у Північній Америці
9 листопада 2016
Від початку своєї президентської кампанії понад рік тому Дональд Трамп перевершив усі очікування.
Мало хто думав, що він візьме участь у виборчих перегонах, а він узяв. Мало хто думав, що він підніметься в рейтингу громадської думки, а він піднявся. Мало хто думав, що він виграє бодай якісь праймеріз, а він виграв. Мало хто думав, що він обійде всіх і номінуватиметься як кандидат від Республіканської партії – а він це зробив.
Нарешті, здавалося неможливим, щоб він усерйоз змагався за прихильність усього народу на виборах, не кажучи вже про те, щоб перемогти.
Нині ж його обрано наступним президентом США.
Ось п’ять причин, які дозволили йому досягти результату, неочікуваного для більшості і незбагненого для багатьох.
Білі виборці за Трампа
У штатах, де результати вважалися непередбачуваними, жереб було кинуло на користь Трампа: один за одним, до нього відійшли Огайо, Флорида і Північна Кароліна.
Це лишало пані Клінтон надію на штати, в яких її перемога була ймовірною, хоча й непевною, – преса охрестила ці штати "синім захисним екраном" (англ. blue firewall). І захист було пробито.
Перемога лідерки демократів великою мірою лежала на плечах Середнього Заходу. Ці штати десятиліттями підтримували Демократичну партію, частково завдяки чорношкірим виборцям і білим представникам робітничого класу.
Ці білі представники робітничого класу, особливо люди без вищої освіти, як чоловіки, так і жінки, масово відмовились від своєї демократичної орієнтації. Натомість своє слово сказали виборці з сільської місцевості – громадяни, що давно почувалися непомітними для істеблішменту і забутими елітою з узбереж, нині з’явилися на дільниці у великій кількості.
Вірджинія та Колорадо встояли, але Вісконсин упав – а з ним і надії пані Клінтон на президентство.
У підсумку, не виключено, що пані Клінтон матиме більше прямих голосів виборців – за рахунок сильної підтримки у Каліфорнії, Нью-Йорку тощо, а також програшу з меншим розривом, ніж очікувалося, у "яскраво-червоних" штатах, наприклад, у Юті.
Втім, циклон Трампа вдарив туди, де це було необхідно. І вдарив зі страшенною силою.
"Тефлоновий" Дональд
Пан Трамп принизив шанованого ветерана війни Джона Маккейна.
Він вступив у сварку з каналом Fox News і його популярною ведучою Меґін Келлі.
Він повівся вкрай агресивно, коли його спитали, чому він колись насміхався над зайвою вагою переможниці конкурсу краси родом із Венесуели.
Він удавано вибачився, коли в інтернеті з’явилося відео, де він вихваляється своїми чіпляннями до жінок.
Він ледь видряпався з трьох президентських дебатів, на яких показував явно постановні номери.
Усе це не мало жодного значення. Хоча після найбільш обурливих епізодів його рейтинг падав, невдовзі він спливав на поверхню, як корок, що не тоне у воді.
Можливо, суперечливі ситуації ставалися так раптово, що не мали часу на розвиток. Можливо, пан Трамп – така сильна постать, що скандали для нього – як об стінку горохом. Хай там як, він виявився куленепробивним.
Аутсайдер
Він змагався з демократами. Він змагався із силами всередині власної партії.
Він переміг їх усіх.
Пан Трамп побудував собі престол із черепів опонентів-республіканців. Дехто з них – Марко Рубіо, Тед Круз, Кріс Крісті та Бен Карсон – врешті-решт зігнули перед ним коліна. Найстійкіші же, зокрема Джеб Буш і губернатор Огайо Джон Кейсік, тепер відіграють у своїй партії роль спостерігачів.
А як щодо решти впливових гравців-республіканців, від спікера Палати представників Пола Раяна і далі вниз? Пану Трампу не знадобилася їхня допомога – можливо, він і переміг саме тому, що тримався від них на відстані.
Те, що Трамп громив усіх, нагородило його аурою незалежності у той час, коли значна частина американської публіки засуджувала Вашингтон (хоча й не настільки, щоб не переобрати більшість із членів Конгресу, які балотувались на наступний термін).
Цей настрій вловили й інші політики національного рівня – наприклад, демократ Берні Сандерс, а також пан Круз.
Утім, ніхто не втілив його у життя краще, ніж Трамп, і це дозволило йому завоювати Білий дім.
Фактор Комі
Опитування погано відбивали настрій та уподобання електорату, особливо в штатах на Середньому Заході. Втім, в останні дні перегонів навіть вони показували, що пан Трамп має реальні шанси перемогти.
Ці шанси були менш реальними два тижні тому, аж поки директор ФБР Джеймс Комі не оголосив, що відновлює розслідування приватного електронного листування Гілларі Клінтон.
За опитуваннями, найбільше позиції Трампа посилилися за кілька тижнів між отим першим і другим листами пана Комі – у другому той заявив, що кладе матеріали розслідування в шухляду.
Схоже, за цей час пану Трампу вдалося укріпити свою базу, повернувши до себе блудних консерваторів і розбивши надії пані Клінтон на красиве останнє слово до виборців.
Звісно, дії Комі не мали би жодного значення, якби Клінтон тримала все робоче листування на серверах Держдепу. Тут уже ніхто, крім неї, не винний.
Довіра до власної інтуїції
Пан Трамп провів найбільш нестандартну політичну кампанію; та, як виявилось, йому було видніше, ніж всім експертам.
Він більше витратив на брендовані кепки, ніж на рейтингові опитування. Він навідався у такі штати, як Вісконсин і Мічіган, які, на думку експертів, були для нього недосяжними.
Він проводив масові заходи замість того, щоб стукати у двері до кожного чи спиратися на акції "Віддай свій голос!"
Він провів суперечливий, часом хаотичний загальнонаціональний з’їзд партії, кульмінацією якого став його спіч подяки за номінацію – найпохмуріший у сучасній американській політиці.
Він витратив на президентські перегони значно менше, ніж пані Клінтон, як і на республіканські праймеріз порівняно з конкурентами. Він перевернув з ніг на голову загальноприйняту мудрість щодо того, як стати президентом.
"Тямущі люди" бурхливо висміювали всі ці рішення і багато інших.
Втім, у кінцевому підсумку, його рішення спрацювали. Пан Трамп і його довірені особи – його діти та кілька обраних радників – сміятимуться останніми. І робитимуть це в Білому домі.
http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/11/161109_trump_victory_five_reasons_or_it
Трампу радіють білі і праві - огляд ЗМІ
10.11.2016
Увага світових ЗМІ залишається прикутою до Дональда Трампа. Поки американці оговтуються від виснажливої президентської кампанії та її вкрай неочікуваного результату, англомовна преса намагається пояснити причини тріумфу республіканця та спрогнозувати, як його політика позначиться на США та інших країнах світу.
"Коаліція білих виборців"
Як перемога пана Трампа стала можливою? Газета New York Times, яка піддавала бізнесмена нищівній критиці під час президентської кампанії, вважає, що успіх йому принесла "коаліція білих виборців".
Серед цих соціальних груп пан Трамп здобув набагато більше підтримки, ніж інші кандидати-республіканці під час попередніх перегонів, пише видання.
Посилаючись на соціологічні дані та власні інтерв'ю з виборцями по всій країні, видання доходить висновку, що підтримували пана Трампа не тільки консервативні виборці і не тільки бідне населення.
"Що найбільш вражає, згідно з екзит-полами, пан Трамп переміг з найбільшим відривом серед білих виборців із середнім доходом. Тож йдеться про бунт не тільки робочого класу, а й значної частини білого середнього класу", - пояснює газета.
Втім, яким би шоком не була перемога пана Трампа для ліберальної американської преси, газети закликають читачів змиритися із результатом та дати новому президенту шанс проявити себе з кращого боку.
У ще одній статті для New York Times оглядач Ніколас Крістоф зазначає, що американська політична система побудована таким чином, щоб не давати одній людині абсолютної влади. "Я вже бачив вибори, які вважали кінцем світу. Так зокрема Демократи думали про тріумф Рейгана у 1980 році. І країна це пережила", - заспокоює пан Крістоф читачів.
Із таким підходом погоджується і Los Angeles Times. Газета наголошує, що її і досі непокоять людські якості пана Трампа – "його схильність до образ та нетерпимості та його безрозсудна демагогія". Але редакція зазначає, що бажає новому президентові успіху, а почати йому варто з пошуку спільних ідей серед власних прихильників та опонентів.
"Справжні лідери об'єднують людей навколо спільних цілей. Варто людям лише погодитися щодо проблеми, і може з'явитися шлях до компромісу", - пишуть автори.
За межами США пресу непокоїть, перш за все, вплив обрання пана Трампа на міжнародну політику. Британська Guardian досить песимістично зауважує, що результати виборів стали справжнім "політичним та культурним катаклізмом", і не тільки для самих американців.
"Зараз не найкращий час бути литовцем або українцем, і знову ж таки поганий час, щоб бути сирійським опозиціонером", - констатує газета у редакційній статті під назвою "Похмурий день для світу".
Проте таким похмурим день обрання пана Трампа став не для всіх.
Як наголошує Financial Times, його успіх викликав значне пожвавлення серед правих популістських сил у Європі. Результат тільки посилив відчуття свята, яке вже переважало серед таких політиків після голосування за вихід Великобританії з ЄС, вважає видання.
"Несподівана перемога пана Трампа сталася незадовго до виборів у Німеччині та Франції, на яких популісти наступного року можуть показати сильні результати. Позиції французького "Національного фронту" та партії "Альтернатива для Німеччини" щодо імміграції, безпеки та глобалізації досить схожі на ідеї пана Трампа", - пише газета.
Британська Daily Mail, в свою чергу, пророкує важкі часи для НАТО. Видання нагадує, що Трамп неодноразово заявляв, що участь в альянсі обходиться США занадто дорого. До того ж, його схвальні висловлювання щодо Володимира Путіна означають, що він навряд чи підтримуватиме жорстку політику НАТО щодо Росії.
У такій ситуації, вважає газета, на передову роль може вийти Велика Британія.
"Трамп не дуже довіряє найсильнішому європейському лідеру - канцлеру Ангелі Меркель. Цілком вірогідним є варіант, що попри "брекзит" він обере Британію як важливий міст між США та ЄС. Але тільки якщо ми заплатимо та виконаємо або навіть перевиконаємо наші зобов'язання щодо витрат на оборону", - пише видання.
Ще одне британське видання Independent погоджується з тим, що обрання Трампа відкриває нові перспективи для Британії під час та після брекзиту. У статті під назвою "Ця перемога означає утворення нового світового порядку" газета зазначає, що тепер, можливо, Лондон не залишиться останнім у черзі на підписання угоди щодо двосторонньої торгівлі, як попереджав Барак Обама.
"Але в окремих сферах геополітики Британія з Трампом не погоджуватиметься. Тереза Мей хоче взяти на себе головну роль у запровадженні санкцій проти Росії через події в Україні, яку підтримувала адміністрація Обами. Вірогідність, що пан Трамп піде на конфронтацію з Москвою, є дуже малою", - пише Independent.
Огляд преси підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BB
http://www.bbc.com/ukrainian/press_review/2016/11/161110_foreign_press_sk
Перемога Трампа дестабілізувала світові ринки
9 листопада 2016
Поділитися
Image copyright Getty
У Європі і Британії підбивають підсумки дня, який розпочався обвалом ринків на тлі перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США.
Реклама
Головний індекс британського фондового ринку FTSE 100 впав на 2% на початку торгів, але потім котирування дещо стабілізувалися на рівні -0,7% порівняно з вівторком.
Головні європейські ринки також падали, а інвестори переводили кошти у безпечні активи, такі як золото чи валюту, зокрема японську єну, яка зміцнилася на 2% відносно американського долара.
найбільш вірогідним поясненням відносного спокою на ринках є невизначеність
Домінік О'Коннол, BBC Today
Британський фунт зміцнився на 0,6%, а євро - на 0,6%. Золото на початку торгів підстрибнуло на 5%, але при завершенні торгів зростання ціни становило лише 2%.
Французький Cac і німецький Dax за підсумками дня втратили близько 1,5%, хоча на початку торгів падіння було стрімкішим.
"Інвестори намагаються визначити переможців від перемоги Трампа. Золото пішло вгору, тоді як акції компаній, що можуть постраждати від торговельних війн, пішли вниз. Врешті, найбільш вірогідним поясненням відносного спокою на ринках є невизначеність. Ринки знають так само мало про політику, яку провадитиме Трамп на посаді президента, як і будь-хто інший", - вважає Домінік О'Коннел, ведучий рубрики "Бізнес" програми ВВС Today.
Вранці 9 листопада азійські фондові ринки впали на тлі очікувань перемоги Дональда Трампа. Ці ринки першими відкрилися у день, коли мають стати відомі результати президентських виборів у США.
Падіння відбулося на усіх ринках регіону, а гроші перетікають у безпечні активи.
Японська Nikkei 225 закрилася із падінням на 5,4%.
Очікується також, що так само падінням відреагують і американські ринки, адже трейдери очікували на перемогу комфортнішого для себе кандидата - Гілларі Клінтон. За прогнозними розрахунками, Dow Jones index може втратити близько 4%, а London's FTSE 100 index - понад 3%.
Деякі аналітики порівнювали можливий шок від перемоги Дональда Трампа на виборах із тими, який приніс на ринки "брекзит".
На тлі новин про перемогу Трампа також почали падати ціни на нафту - вартість барелю нафти марки Brent впала до мінімуму за останні три місяці.
Курс мексиканського песо обвалився на 13%, що стало найглибшим падінням від 1994 року, коли країна переживала девальваційну кризу.
Причиною цього стали заяви Дональда Трампа під час виборчої кампанії щодо суттєвих змін у імміграційної політики США, а також щодо можливого перегляду правил Північноамериканської зони вільної торгівлі (NAFTA).
Image caption Інвестори сприймали Гілларі Клінтон як більш прийнятну кандидатуру на посаді президента США
"Дональда Трампа здебільшого сприймали негативно для азійських економік через його протекціоністську риторику, що лунала під час його виборчої кампанії", - каже азійський бізнес-кореспондент ВВС Карішма Вашвані.
Трампа також сприймали як "велике невідоме", тоді як до Клінтон ставилися як "кращого диявола, якого знаєш".
Інвестори також радять стежити за першими заявами пана Трампа щодо торгівлі з Китаєм.
Із тим, що перемога Дональда Трампа на президентських виборах буде "кроком у невідоме", погоджується і один із провідних американських економістів Пол Ешворт із Capital Economics.
"Ми просто не знаємо, яким президентом буде Трамп. Чи залишиться він демагогом, як це було під час виборчої кампанії, який погрожував приборкати своїх політичних опонентів, покарати медіа, збудувати стіну на кордоні і розпочати глобальну торговельну війну? Або ж він буде здатен перетворитися на державного діяча, який керуватиме у більш поміркованому тоні.
http://www.bbc.com/ukrainian/business/2016/11/161109_trump_victory_global_markets_az
Ентоні Зуркер Кореспондент у Північній Америці
9 листопада 2016
Від початку своєї президентської кампанії понад рік тому Дональд Трамп перевершив усі очікування.
Мало хто думав, що він візьме участь у виборчих перегонах, а він узяв. Мало хто думав, що він підніметься в рейтингу громадської думки, а він піднявся. Мало хто думав, що він виграє бодай якісь праймеріз, а він виграв. Мало хто думав, що він обійде всіх і номінуватиметься як кандидат від Республіканської партії – а він це зробив.
Нарешті, здавалося неможливим, щоб він усерйоз змагався за прихильність усього народу на виборах, не кажучи вже про те, щоб перемогти.
Нині ж його обрано наступним президентом США.
Ось п’ять причин, які дозволили йому досягти результату, неочікуваного для більшості і незбагненого для багатьох.
Білі виборці за Трампа
У штатах, де результати вважалися непередбачуваними, жереб було кинуло на користь Трампа: один за одним, до нього відійшли Огайо, Флорида і Північна Кароліна.
Це лишало пані Клінтон надію на штати, в яких її перемога була ймовірною, хоча й непевною, – преса охрестила ці штати "синім захисним екраном" (англ. blue firewall). І захист було пробито.
Перемога лідерки демократів великою мірою лежала на плечах Середнього Заходу. Ці штати десятиліттями підтримували Демократичну партію, частково завдяки чорношкірим виборцям і білим представникам робітничого класу.
Ці білі представники робітничого класу, особливо люди без вищої освіти, як чоловіки, так і жінки, масово відмовились від своєї демократичної орієнтації. Натомість своє слово сказали виборці з сільської місцевості – громадяни, що давно почувалися непомітними для істеблішменту і забутими елітою з узбереж, нині з’явилися на дільниці у великій кількості.
Вірджинія та Колорадо встояли, але Вісконсин упав – а з ним і надії пані Клінтон на президентство.
У підсумку, не виключено, що пані Клінтон матиме більше прямих голосів виборців – за рахунок сильної підтримки у Каліфорнії, Нью-Йорку тощо, а також програшу з меншим розривом, ніж очікувалося, у "яскраво-червоних" штатах, наприклад, у Юті.
Втім, циклон Трампа вдарив туди, де це було необхідно. І вдарив зі страшенною силою.
"Тефлоновий" Дональд
Пан Трамп принизив шанованого ветерана війни Джона Маккейна.
Він вступив у сварку з каналом Fox News і його популярною ведучою Меґін Келлі.
Він повівся вкрай агресивно, коли його спитали, чому він колись насміхався над зайвою вагою переможниці конкурсу краси родом із Венесуели.
Він удавано вибачився, коли в інтернеті з’явилося відео, де він вихваляється своїми чіпляннями до жінок.
Він ледь видряпався з трьох президентських дебатів, на яких показував явно постановні номери.
Усе це не мало жодного значення. Хоча після найбільш обурливих епізодів його рейтинг падав, невдовзі він спливав на поверхню, як корок, що не тоне у воді.
Можливо, суперечливі ситуації ставалися так раптово, що не мали часу на розвиток. Можливо, пан Трамп – така сильна постать, що скандали для нього – як об стінку горохом. Хай там як, він виявився куленепробивним.
Аутсайдер
Він змагався з демократами. Він змагався із силами всередині власної партії.
Він переміг їх усіх.
Пан Трамп побудував собі престол із черепів опонентів-республіканців. Дехто з них – Марко Рубіо, Тед Круз, Кріс Крісті та Бен Карсон – врешті-решт зігнули перед ним коліна. Найстійкіші же, зокрема Джеб Буш і губернатор Огайо Джон Кейсік, тепер відіграють у своїй партії роль спостерігачів.
А як щодо решти впливових гравців-республіканців, від спікера Палати представників Пола Раяна і далі вниз? Пану Трампу не знадобилася їхня допомога – можливо, він і переміг саме тому, що тримався від них на відстані.
Те, що Трамп громив усіх, нагородило його аурою незалежності у той час, коли значна частина американської публіки засуджувала Вашингтон (хоча й не настільки, щоб не переобрати більшість із членів Конгресу, які балотувались на наступний термін).
Цей настрій вловили й інші політики національного рівня – наприклад, демократ Берні Сандерс, а також пан Круз.
Утім, ніхто не втілив його у життя краще, ніж Трамп, і це дозволило йому завоювати Білий дім.
Фактор Комі
Опитування погано відбивали настрій та уподобання електорату, особливо в штатах на Середньому Заході. Втім, в останні дні перегонів навіть вони показували, що пан Трамп має реальні шанси перемогти.
Ці шанси були менш реальними два тижні тому, аж поки директор ФБР Джеймс Комі не оголосив, що відновлює розслідування приватного електронного листування Гілларі Клінтон.
За опитуваннями, найбільше позиції Трампа посилилися за кілька тижнів між отим першим і другим листами пана Комі – у другому той заявив, що кладе матеріали розслідування в шухляду.
Схоже, за цей час пану Трампу вдалося укріпити свою базу, повернувши до себе блудних консерваторів і розбивши надії пані Клінтон на красиве останнє слово до виборців.
Звісно, дії Комі не мали би жодного значення, якби Клінтон тримала все робоче листування на серверах Держдепу. Тут уже ніхто, крім неї, не винний.
Довіра до власної інтуїції
Пан Трамп провів найбільш нестандартну політичну кампанію; та, як виявилось, йому було видніше, ніж всім експертам.
Він більше витратив на брендовані кепки, ніж на рейтингові опитування. Він навідався у такі штати, як Вісконсин і Мічіган, які, на думку експертів, були для нього недосяжними.
Він проводив масові заходи замість того, щоб стукати у двері до кожного чи спиратися на акції "Віддай свій голос!"
Він провів суперечливий, часом хаотичний загальнонаціональний з’їзд партії, кульмінацією якого став його спіч подяки за номінацію – найпохмуріший у сучасній американській політиці.
Він витратив на президентські перегони значно менше, ніж пані Клінтон, як і на республіканські праймеріз порівняно з конкурентами. Він перевернув з ніг на голову загальноприйняту мудрість щодо того, як стати президентом.
"Тямущі люди" бурхливо висміювали всі ці рішення і багато інших.
Втім, у кінцевому підсумку, його рішення спрацювали. Пан Трамп і його довірені особи – його діти та кілька обраних радників – сміятимуться останніми. І робитимуть це в Білому домі.
http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/11/161109_trump_victory_five_reasons_or_it
Трампу радіють білі і праві - огляд ЗМІ
10.11.2016
Увага світових ЗМІ залишається прикутою до Дональда Трампа. Поки американці оговтуються від виснажливої президентської кампанії та її вкрай неочікуваного результату, англомовна преса намагається пояснити причини тріумфу республіканця та спрогнозувати, як його політика позначиться на США та інших країнах світу.
"Коаліція білих виборців"
Як перемога пана Трампа стала можливою? Газета New York Times, яка піддавала бізнесмена нищівній критиці під час президентської кампанії, вважає, що успіх йому принесла "коаліція білих виборців".
Серед цих соціальних груп пан Трамп здобув набагато більше підтримки, ніж інші кандидати-республіканці під час попередніх перегонів, пише видання.
Посилаючись на соціологічні дані та власні інтерв'ю з виборцями по всій країні, видання доходить висновку, що підтримували пана Трампа не тільки консервативні виборці і не тільки бідне населення.
"Що найбільш вражає, згідно з екзит-полами, пан Трамп переміг з найбільшим відривом серед білих виборців із середнім доходом. Тож йдеться про бунт не тільки робочого класу, а й значної частини білого середнього класу", - пояснює газета.
Втім, яким би шоком не була перемога пана Трампа для ліберальної американської преси, газети закликають читачів змиритися із результатом та дати новому президенту шанс проявити себе з кращого боку.
У ще одній статті для New York Times оглядач Ніколас Крістоф зазначає, що американська політична система побудована таким чином, щоб не давати одній людині абсолютної влади. "Я вже бачив вибори, які вважали кінцем світу. Так зокрема Демократи думали про тріумф Рейгана у 1980 році. І країна це пережила", - заспокоює пан Крістоф читачів.
Із таким підходом погоджується і Los Angeles Times. Газета наголошує, що її і досі непокоять людські якості пана Трампа – "його схильність до образ та нетерпимості та його безрозсудна демагогія". Але редакція зазначає, що бажає новому президентові успіху, а почати йому варто з пошуку спільних ідей серед власних прихильників та опонентів.
"Справжні лідери об'єднують людей навколо спільних цілей. Варто людям лише погодитися щодо проблеми, і може з'явитися шлях до компромісу", - пишуть автори.
За межами США пресу непокоїть, перш за все, вплив обрання пана Трампа на міжнародну політику. Британська Guardian досить песимістично зауважує, що результати виборів стали справжнім "політичним та культурним катаклізмом", і не тільки для самих американців.
"Зараз не найкращий час бути литовцем або українцем, і знову ж таки поганий час, щоб бути сирійським опозиціонером", - констатує газета у редакційній статті під назвою "Похмурий день для світу".
Проте таким похмурим день обрання пана Трампа став не для всіх.
Як наголошує Financial Times, його успіх викликав значне пожвавлення серед правих популістських сил у Європі. Результат тільки посилив відчуття свята, яке вже переважало серед таких політиків після голосування за вихід Великобританії з ЄС, вважає видання.
"Несподівана перемога пана Трампа сталася незадовго до виборів у Німеччині та Франції, на яких популісти наступного року можуть показати сильні результати. Позиції французького "Національного фронту" та партії "Альтернатива для Німеччини" щодо імміграції, безпеки та глобалізації досить схожі на ідеї пана Трампа", - пише газета.
Британська Daily Mail, в свою чергу, пророкує важкі часи для НАТО. Видання нагадує, що Трамп неодноразово заявляв, що участь в альянсі обходиться США занадто дорого. До того ж, його схвальні висловлювання щодо Володимира Путіна означають, що він навряд чи підтримуватиме жорстку політику НАТО щодо Росії.
У такій ситуації, вважає газета, на передову роль може вийти Велика Британія.
"Трамп не дуже довіряє найсильнішому європейському лідеру - канцлеру Ангелі Меркель. Цілком вірогідним є варіант, що попри "брекзит" він обере Британію як важливий міст між США та ЄС. Але тільки якщо ми заплатимо та виконаємо або навіть перевиконаємо наші зобов'язання щодо витрат на оборону", - пише видання.
Ще одне британське видання Independent погоджується з тим, що обрання Трампа відкриває нові перспективи для Британії під час та після брекзиту. У статті під назвою "Ця перемога означає утворення нового світового порядку" газета зазначає, що тепер, можливо, Лондон не залишиться останнім у черзі на підписання угоди щодо двосторонньої торгівлі, як попереджав Барак Обама.
"Але в окремих сферах геополітики Британія з Трампом не погоджуватиметься. Тереза Мей хоче взяти на себе головну роль у запровадженні санкцій проти Росії через події в Україні, яку підтримувала адміністрація Обами. Вірогідність, що пан Трамп піде на конфронтацію з Москвою, є дуже малою", - пише Independent.
Огляд преси підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BB
http://www.bbc.com/ukrainian/press_review/2016/11/161110_foreign_press_sk
Перемога Трампа дестабілізувала світові ринки
9 листопада 2016
Поділитися
Image copyright Getty
У Європі і Британії підбивають підсумки дня, який розпочався обвалом ринків на тлі перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США.
Реклама
Головний індекс британського фондового ринку FTSE 100 впав на 2% на початку торгів, але потім котирування дещо стабілізувалися на рівні -0,7% порівняно з вівторком.
Головні європейські ринки також падали, а інвестори переводили кошти у безпечні активи, такі як золото чи валюту, зокрема японську єну, яка зміцнилася на 2% відносно американського долара.
найбільш вірогідним поясненням відносного спокою на ринках є невизначеність
Домінік О'Коннол, BBC Today
Британський фунт зміцнився на 0,6%, а євро - на 0,6%. Золото на початку торгів підстрибнуло на 5%, але при завершенні торгів зростання ціни становило лише 2%.
Французький Cac і німецький Dax за підсумками дня втратили близько 1,5%, хоча на початку торгів падіння було стрімкішим.
"Інвестори намагаються визначити переможців від перемоги Трампа. Золото пішло вгору, тоді як акції компаній, що можуть постраждати від торговельних війн, пішли вниз. Врешті, найбільш вірогідним поясненням відносного спокою на ринках є невизначеність. Ринки знають так само мало про політику, яку провадитиме Трамп на посаді президента, як і будь-хто інший", - вважає Домінік О'Коннел, ведучий рубрики "Бізнес" програми ВВС Today.
Вранці 9 листопада азійські фондові ринки впали на тлі очікувань перемоги Дональда Трампа. Ці ринки першими відкрилися у день, коли мають стати відомі результати президентських виборів у США.
Падіння відбулося на усіх ринках регіону, а гроші перетікають у безпечні активи.
Японська Nikkei 225 закрилася із падінням на 5,4%.
Очікується також, що так само падінням відреагують і американські ринки, адже трейдери очікували на перемогу комфортнішого для себе кандидата - Гілларі Клінтон. За прогнозними розрахунками, Dow Jones index може втратити близько 4%, а London's FTSE 100 index - понад 3%.
Деякі аналітики порівнювали можливий шок від перемоги Дональда Трампа на виборах із тими, який приніс на ринки "брекзит".
На тлі новин про перемогу Трампа також почали падати ціни на нафту - вартість барелю нафти марки Brent впала до мінімуму за останні три місяці.
Курс мексиканського песо обвалився на 13%, що стало найглибшим падінням від 1994 року, коли країна переживала девальваційну кризу.
Причиною цього стали заяви Дональда Трампа під час виборчої кампанії щодо суттєвих змін у імміграційної політики США, а також щодо можливого перегляду правил Північноамериканської зони вільної торгівлі (NAFTA).
Image caption Інвестори сприймали Гілларі Клінтон як більш прийнятну кандидатуру на посаді президента США
"Дональда Трампа здебільшого сприймали негативно для азійських економік через його протекціоністську риторику, що лунала під час його виборчої кампанії", - каже азійський бізнес-кореспондент ВВС Карішма Вашвані.
Трампа також сприймали як "велике невідоме", тоді як до Клінтон ставилися як "кращого диявола, якого знаєш".
Інвестори також радять стежити за першими заявами пана Трампа щодо торгівлі з Китаєм.
Із тим, що перемога Дональда Трампа на президентських виборах буде "кроком у невідоме", погоджується і один із провідних американських економістів Пол Ешворт із Capital Economics.
"Ми просто не знаємо, яким президентом буде Трамп. Чи залишиться він демагогом, як це було під час виборчої кампанії, який погрожував приборкати своїх політичних опонентів, покарати медіа, збудувати стіну на кордоні і розпочати глобальну торговельну війну? Або ж він буде здатен перетворитися на державного діяча, який керуватиме у більш поміркованому тоні.
http://www.bbc.com/ukrainian/business/2016/11/161109_trump_victory_global_markets_az
0
