хочу сюди!
 

Наталія

43 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 39-48 років

Замітки з міткою «мои стихи»

Сонливый вечер. Ритуал

Сонливый вечер. Ритуал: Большая чашка, две чаинки, Полночный поезд опоздал И не успел забрать грустинку. Окно на север – где-то там, За расстоянием далёким, Живёт мой недоступный храм, Или бедлам прекрасноокий. Мой похититель давний дня, Он счастлив? Может быть, не знаю, И чай вливается в меня, Хоть что-то душу согревает.23.01.2016

Зима-художница

Зима-художница Чудес наделала, Хотя палитрою Была бедна, Немного серого, Немного белого, И настроения Звенит струна. Пускают зайчиков Ледышек камешки, На ветках гроздьями Плоды синиц, И ловят варежки Снежинок кружева, И рвётся тонкая Кайма границ.23.01.2016

Якщо не вистачає глибини

Якщо не вистачає глибини,Якщо будень вбиває фарби,Розтираючи їх у сірий порох,Спробуй мого неба.Воно є у кожного,Та не кожен уміє ним ділитись.Навіть якщо не вистачатиме сил,Якщо є кому простягнути свою долонюТа занурити у тепло,Спробуй, воно нікому не завадилоІ не псувало звичного життя.Не бійся, це просто дарунокІ, взявши його, ти віддячиш цим мені.23.01.2016

Многоэтажка. Ночь играет в го

Многоэтажка. Ночь играет в го, Включая друг за другом окон фишки, Ругает жар сознанья моего И выливает крепких снов излишки. И требует забыть на время грусть, И утонуть в пучинах сладкой фальши, Да вот со снами я договорюсь, И будет всё по-прежнему, как раньше.22.01.2016

Чому ти дивишся на мене звідусюди

Чому ти дивишся на мене звідусюди, І навіть тишею зі мною розмовляєш, Малюєш подихом привабливі етюди Та ясним місяцем на чорнім небі сяєш? Чому ти кличеш мене пусткою відносин? Щось в них знайти – дійти до сонця швидше пішки, Чому в руках своїх мою тримаєш осінь? Тієї осені я наковтався лишку. Чому ти слухати мене іще не проти? Такого дивного, що соромно до крику, Моїх мелодій ще не проклинаєш ноти, Які течуть невпинно, довго і без ліку. Тебе ж...

Читати далі...

День старий – під замком

День старий – під замком, І на волю йому Повернутись не світить сьогодні, Час скрізь пальці – піском, Водоспадом – в пітьму, Й поцілунки морозу холодні. І далеких зірок Погляд з тихих небес, По обличчі, руках та у скроні, І вагається крок, Й разом з ним – інтерес, І думки колихаються сонні.22.01.2016

До удивительного края

Мне суждено печали несть До удивительного края, Где не приемлют страх и лесть, И в души когти не вонзают. Где человек – не звук пустой, Где не полощут языками, Где смех пускают на постой, Да оставляют жить веками. Где отвечают за слова И не пророчат небылицы, Где вера всё ещё жива И можно без потерь делиться. Где честность властвует и честь Свою показывает силу, И мне туда печали несть, Чтоб на земле их меньше было.21.01.2016

Зёрнышки

Бывает миг, всё за пределом,Душа и тело будто врозь,И тело есть на свете беломК душе своей идущий гость,И, зёрнышки храня в кармане,Рукою кормит голубей,Ловя среди крыла мельканийВоздушный вздох души своей,Летящий с трепетной страницы,Открытой юною рукой,Как дуновенье слов на лицах,Как между слов ресниц покой,Покой души, хранящий бурю,Любви неведомый мирок,Где перед бурей бровь не хмуритЗвучащих строчек ветерок,И наполняет без оглядкиДыханьем паруса души,И в небесах играет в прятки,Считая мелью ...

Читати далі...

Как крючок рыболовный вопрос

Как крючок рыболовный вопрос, Попадёшься – сорваться проблема, И сознанье летит под откос, И душа – на износ, И слова – на износ, И привычные рушатся схемы. И стирается суть теорем, И любимые сносит регистры, Коль ответ ожидаемый – нем, Ожиданье – зачем? К людям тоже – зачем? Так и бисер закончится быстро.21.01.2016

Тримаюсь

Роздираю себе, та не каюсь,І віршами пишу заповіт,І у вчинках уже не вагаюсь,І достукатись не намагаюсь,Та не просто за тебе тримаюсь - Я тобою тримаюсь за світ.21.01.2016