Місячна піднялась пектораль
Над примарним зламом небокраю,
Я – луна минулого, нажаль,
І, нажаль, твоє вікно шукаю.
А вікон яскравих – досхочу,
Віднайти потрібне – важко дуже,
Я до них метеликом лечу,
Може, є якесь з них небайдуже?
Та у вікнах тих блищить кришталь
Почуттів, давно уже зігрітих,
Я ж – луна минулого, нажаль,
І, нажаль, не можу скам’яніти.23.03.2016