Гімн про любов. Любов над усе!
     Коли я говорю мовами людськими і янгольськими, та любови не маю, - то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!
     І коли я маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усі знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, - то я ніщо!
     І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, - то пожитку не матиму жодного!
     Любов довго терпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається.
     Не поводиться не чемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого.
     Не радіє з неправди, але тішиться правдою.
     Усе зносить, вірить у все, сподіваєтсья всьому, усе терпить!
     Ніколи любов не перестає!


П.С. Можливо тут про любов до Бога! Можливо в загальному!

Ви любите показні подарунки і гру на публіку? Я - ні! У цей день багато показухи, а справжніх закоханих - мало. Любов і турботу я хочу відчувати щодня, а не лише на Валентинів день, чи на 8 березня... Дарунок треба, щоб ішов від серця, а не від календаря.

Сьогодні на Петрівці бачила, як пачками набирають валентинки. Пригадався анекдот, коли хлопець просить 20 шт. листівок із написом "Моїй єдиній".

Я б зробила альтернативний День НЕ закоханих. Погодьтесь, що тих, хто любить, насправді невеличкий відсоток. У подібний день до них приєднуються іще відсотки тих, хто закоханий, і тих, хто відчуває пристрасть... Та думаю, що відсотків 70 цей день обходить стороною. ЗМІ, торгівля та сфера обслуговування розкрутили 14 лютого, і породили комплекси купі людей.

Не піддавайтеся паніці! Ви можете зараз бути НЕ закоханими і це НЕ ЗРОБИТЬ вас гіршими в порівнянні з тими, в кого є пара. Згадайте Омара Хаяма: "... и лучше будь один, чем вместе с кем попало" і ще трохи почекайте своє КОХАННЯ  - воно обов*язково прийде!

Привіт усім.

Отже: «Чому люди одружуються?»

Коли я на тому тижні задавав це запитання, я зовсім не очікував, що відповість так багато людей. Тим більше я не сподівався, що будуть такі деталізовані відповіді. Ще більше мене порадував той факт, що на це питання однаково відповідали як дівчата, так і хлопці. Для мене було дуже приємно чути ваші відповіді. Для себе я отримував не тільки суху статистику, а знаючи ту чи іншу людину я навіть міг приблизно уявити, що вона відчуває за цими словами.

Дякую вам усім!

Тепер я наведу усі отримані відповіді, що були дуже різниманітними.

Я видалив імена авторів з етичних міркувань, тому для усіх буде невеличкою загадкою відгадати хто про що писав. Але якщо забажаєте і дасте мені згоду, я надішлю цей лист з іменами авторів.

Відповіді моїх друзів наведені мною в коментарях:

 

В предыдущем блоге я поднял вечную и самую прекрасную в Мире тему. Когда-то я любил так само фанатично, шёл без оглядок вперёд. Но... В один день все оборвалось. Меня попросили отпустить. И я отпустил. Этот день стал вторым чёрным днем в моей жизни. Первым был - день смерти моей Мамы.

Эх разучились мужчины делать стоящие комплименты. У меня до сих пор уши "горят" когда я вспоминаю некоторые из тех неуклюже-пошлых комплиментов которые я слышала. Да раньше парень такого не позволил бы себе сказать не то что теперь. Нет конечно комплимент он и есть комплимент, но лучше бы я некоторые из них не слышала. 

Итак вот вам мужчины мастер-клас: слушайте, смотрите, запоминайте

 

От життя яка штука. Не хоче твій мозок ще про любов думати, а весна вже діє.

Ведеш ти своє розмірене життя, притримуєшся традиційних поглядів, знайомишся з дівчатами, такими нічогенькими брюнетками і блондинками. З деякими вже не тільки вітаєшся, вже є про що поговорити, більш менш знаєш їхні вподобання та погляди.

Важко такий стан назвати дружбою, справжньою (взагалі, а Ви вірите в дружбу різностатевих однолітків?) . Але це точно не випадкове знайомство. Ти проявляєш якісь знаки симпатії, але це ж не натяки на щось серйозне. Тобі просто цікаво. Ви ж всі різні, за своє вже немаленьке життя встигли десь таки побувати, щось побачити, чогось досягти.

Налагоджується спілкування. Ви розумієте один одного. Починаєш розуміти, що твій образ ідеального супутника життя (в багатьох він є, наприклад, різниця у віці, колір волосся, рівень інтелекту) змінюється з небувалою швидкістю. Але тут також починають вступати в боротьбу і певні стереотипи: як може у людини з традиційними поглядами дівчина бути на три роки старша, як може людина, що завжди мріяла бачити себе в обіймах жагучої брюнетки, тепер з не меншою насолодою пестити шовковисті золотисті пасма. А взагалі, чого такі думки виникають, це ж твій друг, потенційний, і нічого більше. Сумніваюся, що такі мрії відносно друзів доречні.

Мало того, ти хочеш їм сподобатися. Це вже насторожує. Якщо то друг, то їй твоя зовнішність, грубо кажучи, до лямпочки.

Якого милого ти ще й ревнуєш їх? Вони тобі нічим не зобов'язані! Тобі яке діло до їхнього особистого життя? Та чи потрібне їм твоє втручання.

От так поводиться з нами весна... Коту під хвіст весь твій розум, твої обдумані плани, дружба таки програє любові цей поєдинок. Єдине, що треба досягти, це те, щоб вона не програла нокаутом. А то втратиш і перше, і друге...

От життя яка штука. Не хоче твій мозок ще про любов думати, а весна вже діє.

Ведеш ти своє розмірене життя, притримуєшся традиційних поглядів, знайомишся з дівчатами, такими нічогенькими брюнетками і блондинками. З деякими вже не тільки вітаєшся, вже є про що поговорити, більш менш знаєш їхні вподобання та погляди.

Важко такий стан назвати дружбою, справжньою (взагалі, а Ви вірите в дружбу різностатевих однолітків?) . Але це точно не випадкове знайомство. Ти проявляєш якісь знаки симпатії, але це ж не натяки на щось серйозне. Тобі просто цікаво. Ви ж всі різні, за своє вже немаленьке життя встигли десь таки побувати, щось побачити, чогось досягти.

Налагоджується спілкування. Ви розумієте один одного. Починаєш розуміти, що твій образ ідеального супутника життя (в багатьох він є, наприклад, різниця у віці, колір волосся, рівень інтелекту) змінюється з небувалою швидкістю. Але тут також починають вступати в боротьбу і певні стереотипи: як може у людини з традиційними поглядами дівчина бути на три роки старша, як може людина, що завжди мріяла бачити себе в обіймах жагучої брюнетки, тепер з не меншою насолодою пестити шовковисті золотисті пасма. А взагалі, чого такі думки виникають, це ж твій друг, потенційний, і нічого більше. Сумніваюся, що такі мрії відносно друзів доречні.

Мало того, ти хочеш їм сподобатися. Це вже насторожує. Якщо то друг, то йому твоя зовнішність, грубо кажучи, до лямпочки.

Якого милого ти ще й ревнуєш їх? Вони тобі нічим не зобов'язані! Тобі яке діло до їхнього особистого життя? Та чи потрібне їм твоє втручання.

От так поводиться з нами весна... Коту під хвіст весь твій розум, твої обдумані плани, дружба таки програє любові цей поєдинок. Єдине, що треба досягти, це те, щоб вона не програла нокаутом. А то втратиш і перше, і друге...