Не вериться..., но...)))
- 27.03.14, 20:15
- одной фразы достаточно
Антуан де Сент Экзюпери: Победа ослабляет народ; поражение пробуждает в нем новые силы....
Шри Шри Рави Шанкар: Поражение - это шаг на пути к успеху.
Антуан де Сент Экзюпери: Победа ослабляет народ; поражение пробуждает в нем новые силы....
Шри Шри Рави Шанкар: Поражение - это шаг на пути к успеху.
Версія екс -чемпіона світу, Заба Джуди, що спеціально
прилетів
до Москви для підтримки ПодСветкіна (який отримав "підсвічування"
в око) !
Незрозуміло тільки одне:
ЧОМУ ВІН ЦЬОГО НЕ ПОКАЗАВ "ВІТЯЗЮ" ПЕРЕД БОЄМ?!
Каждый мнит себя стратегом,
Видя бой со стороны...
\Шота Руставелі\
Після бійки - кулаками не махають.
\Слов'янське прислів'я\
Заб Джуда: "Ось
на цьому "ГЛИСТУ" я вам наочно покажу, як треба бити
таких
"БИКІВ", як Кличко!
Робимо РАЗ – лівою по корпусу,
робимо ДВА –
правою в бік, робимо ТРИ – лівою в челяк, і
робимо ЧОТИРИ – правою
ГЛУШИМО КЛИЧКА
ЗВЕРХУ! ВСЕ! Перемога! Зрозуміло я показав?!".
*** Якби він показав ЦЕ на "БИКУ", подібному по ЗРОСТУ і МАЙСТЕРНОСТІ
"Містеру Сталевому Молоту" –
то я б ще подивився, ЯК БИ ВІН ДОТЯГНУВСЯ
для оглушення Кличка УДАРОМ ЗВЕРХУ!
*** І
взагалі, чи ПІДПУСТИВ би його Кличко для серії таких
ударів!
ПодСветкін –
хороший і стійкий "Хлопчик-для-биття" – та й то, тільки якщо
з ним поводитися ОБЕРЕЖНО, і НЕ вкладати в удар ВСЮ МІЦЬ!
Приблизно ось так...
За кожним виграним Кличком "Поясом Чемпіона" (а їх виносили на ринг
не менш десятка!)
– ПРОГРАШ КОЛИШНІХ ЧЕМПІОНІВ,
які були набагато
ЦІКАВІШЕ, ПОТУЖНІШЕ,
і ТЕХНІЧНІШЕ за "російського вітязя".
Якщо бій описати коротко, то це "Солдат – проти Гладіатора, або точніше
Рядовий боєць –
проти Професіонала Спецназу"!
Повєткін використав нову тактику: "СИСТЕМА БОЮ "БАРАН" – різкий
стрибок з нахилом до пояса і спробою удару – і постійний КЛІНЧ ...
Кличку нічого не залишалося – тільки ДОДАВЛЮВАТИ
ЙОГО ЗВЕРХУ!
Тому що ВДАРИТИ в такому положенні суперника нижче зростом – без
порушення правил просто неможливо...
Повєткін просто з
самого початку бою ВТІКАВ ВІД ВЛАСНЕ БОКСУ ...
Тому й програв...
до Италии
Владимир Маяковский
Я помню. Я горжусь. И преклоню колено
У мраморной стены… У Вечного Огня…
И многие, как я, склонятся непременно,
Ведь каждый, кто погиб, погиб и за меня...
Я помню! Я горжусь! Седеют ветераны.
Им путь к святым местам преодолеть трудней.
Не так болят порой их фронтовые раны,
Как причиняет боль забывчивость людей.
Но в памяти живет: И подвиг! И победа!
И гордость за страну! За песню соловья!
За тишину полей! И за медали деда!
За трепет и покой у Вечного Огня!!!
С праздником Великой Победы!!!!!!
Ушёл из жизни ветеран,
Но от обид, а не от ран,
Где та страна, в которой жил,
Что защищал, что он любил?
Он трудно жил при жизни той,
Ему теперь: "Кто ты такой?",
"Медали можно ведь купить!",
Как он такое мог простить?
Другим путём идёт страна,
Ему подачка не нужна,
Дожил без денег до седин,
И обходился без машин.
А раны старые болят,
Он помнит лица тех ребят,
Что уходили на войну,
Не видя первую весну.
И вот уходят старики,
Подчас от боли и тоски,
Хотя есть внуки и семья,
Они - история твоя!
Погибшим –
Быть бессменно на посту,
Им жить в названьях улиц и в былинах.
Их подвигов святую красоту
Отобразят художники в картинах.
Живым –
Героев чтить, не забывать,
Их имена хранить в бессмертных списках,
Об их отваге всем напоминать
И класть цветы к подножьям обелисков!
http://www.playcast.ru/view/2580748/5e5a8cf06786808faa30d3f9f1e408719ebd6a37pl
ПОБЕДЫ !!!
Героев чтим,не забываем !!! http://www.playcast.ru/view/2568185/0265ce097178071ae71b0a78cd1834ae1a19caf9pl