3-4 серпня у місті Луцьку відгриміли, відзмагались, відіграли та відгуляли два фестивальні дні української культури та опору. Дві музичні і літературна сцени, спортивні змагання, дитяче містечко, зустрічі з ветеранами УПА, політиками і журналістами - далеко не все, чим був багатий цьогорічний Бандерштат. Це і спілкування, спорт, відпочинок, свіже повітря, відмова від тютюнопаління і вживання алкоголю, тверезий і здоровий образ життя, перемоги і поразки, щирі посмішки, справжня історія і патріотичний дух. Єдиним алкогольним напоєм на фестивалі був квас, яким усі охочі рятувалися від спеки. Та і як би я його не любив, але все ж сила волі взяла своє і придбала мені пляшку звичайної води, якої начебто у світі більше, ніж будь-чого іншого, звісно за гроші...



Цьогоріч Бандерштат зібрав кілька тисяч гостей з різних куточків України, і ця цифра не має собі за мету зупинятись. Це вам не примусове таємне нікому не відоме зборище простого народу на мітинг проти фашизму внутрішніми окупантами, і розтрата грошей того ж народу. Це Бандерфест, який єднає, який не нівечить і не паплюжить українську історію, робить опір українською культурою, опір режиму Януковича, опір всяким українофобам при владі і олігархам, пропагує спорт і здоровий спосіб життя. У час, коли влада лише здатна доїти гроші з народу, рекламуючи алкогольні напої цілодобово, організатори закликають відмовлятись від вживання отрути не тільки на час проведення фесту, а назавжди залишити шкідливі звички.

Без всяких забаганок, без детекторів брехні, не на броньованих лексусах можна було потрапити на територію фестивалю, просто показавши вміст своєї сумки охороні, у моїй ще на той час ховалась і чекала на свою місію маленька камера. Ну і без квиточка теж ніяк. 3 серпня його можна було придбати за 100 гривень.


О дев"ятій ранку на території фестивалю ще монтували і налаштовували світло і звук, наметове містечко потрошки збільшувалось, борячись із наслідками нещодавнього потопу, територія готувалась до початку фестивалю.



 В одинадцятій годині спекотного суботнього дня традиційно розпочалась зустріч із ветеранами УПА, і далі все помчалось по програмі: презентація націоналістичної збірки поезії, складання пазлів, турнір з армреслінгу.. Свій час для зустрічі приділили громадський і культурний діяч, український політик Олесь Доній, екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, екс-гендиректор телеканалу ТВI Микола Княжицький. Але не все склалось так, як хотілось, адже на зустріч не зміг приїхати журналіст і телеведучий Юрій Макаров, а гурт "Механічний апельсин" потрапив у аварію, добираючись до Бандерштату. Щоб не робити ями в програмі, з промовою виступив Ігор Гузь, голова оргкомітету фестивалю, а лідер гурту "Механічний апельсин", який прибув раніше на фест - зіграв на акустиці.


На гутірках було багато питань і відповідей, діалогів і монологів. "Я скрізь кажу одне і те саме. Ви можете по різному ставитися до прізвищ Бандери і Шухевича, Петлюри, Махна, інших, але ви маєте зрозуміти, що ці люди жертвували життям заради того, щоб бути людиною, а не рабом.Ви можете говорити що завгодно, але не можна підтримуати незалежність України, не підтримуючи жертовну місію УПА. Для мене є аксіомою. Той хто не визнає місії УПА -  не може вважатись громадянином незалежної України." Так висловився Луценко і закликав усіх готуватись до зміни влади в 2015 році, і голосувати не серцем, а головою, при цьому зазначивши, що ще немає єдиного кандидата, він нікого не підтримує  ні за кого не агітує.


На головній сцені фестивалю виступали гурти "Залізний Хрест" зі Львову,Golev з Луцька, Злам (Київ), Різак (Калуш), Холодне Сонце (Тернопіль), та і хедлайнери Тартак і Скрябін. Неймовірною енергетикою мегатоннами децибел зі сцени заряджали публіку хіти Кузьменка і Положинського .  "Вперше бачу тверезий драйв. Якби знав, що так можна, то півжиття поводив би себе по-іншому", "Я гордий, що живу з вами під одним небом. Я хочу жити в "Бандерштаті" - в основному вів діалог з бандерштатівцями Кузьма, а в перерві виконував свої пісні. Та особливою атмосферою радувала і зігрівала нічна акустична сцена, і нічна ватра. Після завершеня офіційної денної програми, Бандерштат продовжувався показом короткометражних фільмів, та витсупами різних виконавців.





У неділю з неба падала земля, хтось заліз на дерево і потім щиро вибачався за кілька падаючих на глядачів гілочок, а на полі битви українські повстанці воювали проти військ армії "Вермахту". Події тих часів було відторено театралізовано , але враження глядачів були не награні.

Про Бандерштат можна писати багато, оскільки залишилось багато приємних спогадів, але все ж зупинюсь і більш зконцентрую вашу увагу на фото, яких є дуже багато, і найближчим часом будуть усі закинуті у альбом.



Організаторам і всім, хто допомагав створювати цей фестиваль, великий респект і подяка, надіюсь, наступна версія  "Бандерштат-2014" все ж вийде в світ, буде кращою, насиченішою,і численнішою, програма оновиться і виправляться усі баги.

Слава Україні!

Фестиваль " Былины древнего Киева" - соберет сотни участников, артистов и музыкантов из разных стран мира. Скоморохи и князья, богатыри и горожане, настоящие славянские красавицы, умелые мастера - все персонажи Древнего Киева составят компанию  посетителям  " Парка Киевская Русь" 16-18 августа.Как князья имя себе добывали. как города строились, как вражьи полчища разбивали, как  любили и верность любимым берегли - все это поведают и расскажут на фестивале.

https://www.facebook.com/pages/Vac%D1%8F-club/256651516243 - cторінка гурту "Вася клаб" у фейсбуці

Вспоминается прошлое лето в свете проведения 1-го опен-эйр (на открытом пространстве) рок-феста в окрестностях Днепропетровска – «The Best City», проходивший 29.06-01.07.2012 г. под лозунгом «Не будь овочем» (интересно, что имелось в виду?)). Организаторы выбрали удачное место для этого – парк отдыха «Новоселица», расположенный на трассе Днепропетровск-Донецк, в 12 км от города, окружённый со всех сторон водами Самары.

 

 Так же неплохо поработали над созданием инфраструктуры феста: паркинг (вмещает всех), кемпинг (для приезжих издалека), билетные кассы (для тех, кто в городе не купил), входные контрольные ворота-тоннели (спиртное проносить запрещено), обмен валют (гривну меняют на фестовскую валюту-фантики), палатки с напитками и питанием (продажа только за фантики, из спиртного – только пиво), целые ряды биотуалетов, ну и, собственно, самое главное – сцены. Их здесь три: Main stage (основная) – для «звёзд» и просто известных исполнителей, New live stage – для молодых, малоизвестных исполнителей и Emotion stage – для ди-джеев, клубняка и подобной ботвы.

Посмотрев на это дело, подумалось: а может и у нас будет такой же фест, как и легендарный американский Вудсток, знакомый ещё с 70-х по небольшим заметкам, или не менее легендарный британский Гластонбери, который так же проводится на территории частной фермы вот уж более 40 лет, ну или «социалистический» венгерский Сигет – тоже неплохо!

Фест был расписан на три дня с примерно одинаковым распределением хедлайнеров и набором остальных «звёзд» на каждый из них. Каким-то макаром фест проходил «под патронатом А.Вилкула» (так официально звучало) – тогдашним главой обл.администрации, в связи с чем во время открытия эта рожа вылезла на сцену вместе с организаторами, подрассказал, как он на мотыке с байкерами приехал и прочий бред… Не упустил возможности себя и рыговскую партию пропиарить. Чуть попозже появился и мэр Днепропетровска – Куличенко (в народе – Довгоносик). Но этот на сцену не лез, а прохаживался среди публики, чем вызвал среди лохтората некоторый ажиотаж – многие подбегали к нему, трясли за руку, выстроилась очередь, чтобы сфотаться с ним на манер, как на море отдыхающие фотаются с обезьянкой. Вот только снимок с обезьянкой стоит денег, а снимок с мэром его фанатам ничего не стоил, из чего напрашивался вывод – любая из обезьян ценнее нашего мэра (последний, правда, гораздо дороже всем нам обходится).

В первый день выступали: O.Torvald, Mачете, Бумбокс, Сплин, Вопли Видоплясова (Олег Скрипка всю публику на уши поставил!). Неплохо в этот вечер звучали Би-2. Запомнилось: Лёва был в белой футболке, на спине которой красовалась надпись «Gay Оver» (перефразируя Game over). За время выступления он всячески демонстрировал её, поворачиваясь то к публике, то к камерам спиной – наверное, просто на приколе был))

Но мы с нетерпеньем ждали хедлайнера этого вечера – Evanescence, и, как потом выяснилось, не зря – после получасового саунд-чека вышли настоящие американские рокеры в соответствующем прикиде, а вместе с ними влетела их потрясная вокалистка Эми Ли. Группу эту знаю не один год, многие их песни нравятся, но как же впечатляюще было их слышать вживую – великолепный звук инструментов, а голос Эми просто разрывал на части! Словами не описать, это нужно только слышать! Одну из песен Эми исполнила сама – пела и сама играла на рояле, на котором лежал флаг Украины. Как же они отличаются от наших «звёзд»!

Во второй день кроме всех прочих выступали: Друга Ріка, Братья Карамазовы (родом из Днепра, дружбаны Шевчука), Apollo 440 (Англия).

Не мог не порадовать своим присутствием Юрий Шевчук со своим ДДТ. Вот уж поистине – Человечище! Когда мы, подпевая его старую песню, громко выкрикивали припев «Эй, начальник», стоявшие неподалёку от нас Вилкул с Довгоносиком каждый раз оглядывались))

Хедлайнерами в тот день были горячие финны The Rasmus. Мне они никогда не нравились, не понравились и в этот раз.

На третий день мы уже не поехали – подустали за первые два дня и хотелось посмотреть финал ЧЕ-2012. В этот день, в принципе, из выступающих меня никто особо и не интересовал: Brainstorm (единственные, кто был интересен), Ленинград, Океан Эльзы (хедлайнер).

Фест этого года (12.07-14.07) обещает быть не менее интересным. Среди приглашённых – звёзды-хедлайнеры: немецкие альтернативщики Guano Apes («Говённые обезьяны») с их экспрессивной Сандрой Насич, британцы Hurts (пусть и не рокеры, но очень популярные), уже который год подряд колесящие по свету с прощальными турами Scorpions, итальянские готы Lacuna Coil.

 

В общем, будет весело! Приезжайте, оттопыримся)) WELCOM!

Официальный сайт фестиваля – http://www.thebestcity.ua/festival

Холи - ежегодный и очень популярный в Индии фестиваль весны - добрался и до Украины. 

Присоединиться к событию

В первое полнолуние мая в Сеуле ежегодно отмечают день рождения великого Будды. Во время празднества город освещается тысячами разноцветных фонариков, проходят красочные церемониальные шествия и парады.

[ Читать дальше ]

Вже втрете, традиційно, на Запорізькій землі пройшов фестиваль

«Співочий Степ»

       

Українська пісня є неоцінимим скарбом нашого народу, червоно-чорною ниткою, душею і духом, постійним живим зв’язком поколінь української нації. Зв’язком, як казав Тарас Шевченко, «…і мертвих, і живих, і не народжених». Пісня лікує душу, бадьорить тіло, дає наснагу та поштовх до позитивного, гармонійного збагаченого теплом любові життя людини. Допоки є пісня, є любов, є надія, є Україна, є віра в добро й світле майбуття.

 Хоровий спів завжди був та є одним з видів колективної виконавської діяльності, який сприяє не тільки розвитку співочої культури, а й підвищує загальний та музичний розвиток, виховує духовну культуру, сприяє становленню світогляду, формуванню майбутньої особистості.

18 травня 2013 року, вже втрете, в селі Скельки Василівського району Запорізької області зібрав навколо себе друзів обласний фестиваль дитячого хорового мистецтва «Співочий Степ».

Організаторами конкурсу було Запорізьке обласне Товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Підтримку надавали департамент освіти і науки, молоді та спорту Запорізької облдержадміністрації та Класичний Приватний Університет (ректор — Віктор Огаренко).  Головним завданням фестивалю було залучення дітей сільських шкіл області через пісню, шляхом їх прямої участі у фестивалі, до української культури та духовності.

Проведення обласного фестивалю дитячого хорового мистецтва «Співочий Степ» є унікальним явищем на Запорізькій землі. Ідея його проведення виникла не на пустому місці. Річ у тім, що ЗОО ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка перейняли досвід Сумщини, де просвітянин, народний артист СРСР та України, професор Української Музичної Академії Анатолій Мокренко за підтримки Сумської облдержадміністрації, ось вже більше десяти років поспіль проводять обласний фестиваль сільських хорових колективів «Співаймо Разом». Запорізька «Просвіта» підтримує тісний зв'язок з метром А. Мокренко. Це надихає і дає можливість з більшою користю служити дітям, яким колись ми передамо нашу життєву естафету.

Конкурс відбувся. З радістю повідомляємо, що переможцями третього обласного фестивалю сільських дитячих хорових колективів «Співочий Степ» став хоровий колектив хлопчиків Азовської ЗОШ І-ІІІ ст. Якимівського району (художній керівник — Янєв Анатолій Семенович). Друге місце достойно посів хоровий колектив Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернату «Дзвіночок» (художній керівник — Зикун Дмитро Вікторович). Третє місце було присуджено старшій групі хорового колективу «Веселі нотки» Матвіївської ЗОШ-інтернату (художній керівник — Осипова Олена Анатоліївна). Диплом «Глядацьких симпатій» отримали наймолодші учасники фестивалю — молодша група хорового колективу «Веселі нотки» Матвіївської ЗОШ-інтернату (художній керівник — Осипова Олена Анатоліївна).

Гостями фестивалю був зразковий колектив бандуристів та вокальний ансамбль «Сузір’я» центру дитячої та юнацької творчості Василівської районної ради міста Василівка. Пізнавально-розважальну програму (ігри, хороводи, майстер-класи: лялька-мотанка, обереги) показав фольклорно-обрядовий колектив «Оріани» (художній керівник — Наталя Лук’яненко, м. Запоріжжя).

Просвітяни достеменно знають, що дорослі просто зобов’язані займатися питаннями духовного та культурного розвитку нашого козацького краю, вболіваючи за долю підростаючого покоління. Тому висловлюємо велику подяку всім членам організаційного комітету та кваліфікованому журі фестивалю. Низький уклін спонсорам фестивалю: Олегу Шостаку — керівнику провідної української компанії з виробництва кухонного посуду “БІОЛ», м. Мелітополь; Ярославу Пенгрину — директору ТОВ «Прогрес» м. Розівка; інформаційним спонсорам — ТРК "Запоріжжя", «Слово Просвіти», «Субота плюс», «Запорізька правда», «Дніпрові пороги». Впевнені, що без допомоги всіх перерахованих осіб та організацій проведення заходу на належному рівні було б неможливе.

Про фестиваль є безліч позитивних відгуків, як в Запорізькому краї, так і за межами нашої області, тому з метою подальшої систематизації патріотичного виховання населення, розвитку хорового мистецтва, долучення сільських дітей до гуртового співу та виховання підростаючого покоління в дусі українських народних традицій, Запорізьке обласне об'єднання ВУТ "Просвіта" ім. Т. Шевченка звертається до всіх небайдужих з проханням приєднуватися до організації проведення обласного фестивалю сільських дитячих хорових колективів «Співочий Степ». Адже метою фестивалю є не скільки майстерність та професіоналізм, скільки долучення якомога більшої кількості сільських дітей до гуртового співу. Фестивалю три роки. Започатковано конкурс у той час, коли культура на селі (зокрема традиції хорового співу) не має тих можливостей, які має сучасне місто (музичні й художні школи).

Висловлюємо свою стурбованість стосовно того, що з тих чи інших причин (інертність мислення, неналежне бажання працівників освіти деяких районів працювати для духовного збагачення дітей; ненадання транспорту; недостатня поінформованість сільських закладів освіти; недостатнє фінансове забезпечення) діти не всіх сільських районів Запорізької області мали можливість стати учасниками фестивалю «Співочий Степ». Як результат, через «дивний» збіг обставин не всі бажаючі хорові колективи змогли приїхати до с. Скельки і приєднатися до «співучої родини».

І все ж, розуміючи нагальну необхідність підняття культурного рівня на селі, сподіваємося на те, що з кожним роком якомога більше дітей (принаймні по одному колективу від району) будуть мати можливість долучитися до духовних джерел через пісню, ставши повноправним учасником фестивалю.

Фото 1 – Переможці фестивалю хоровий колектив хлопчиків Азовської ЗОШ І-ІІІ ст. Якимівського району

Фото 2 – Засновник фестивалю Олег Ткаченко разом з фольклорно-обрядовим колективом «Оріани»