Замітки мої вірші

Замітки з міткою «мої вірші»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Коник

07.02.20, 20:00
вірші, мої вірші, рифмоплётство

У небі хмари - купою
(божествене безе!)
Асфальтом коник гупає,
щось возиком везе.
Доріжка сохне росяна.
Короткий день дріма.
Чи то зима, чи осені
завершення нема.
Нема чомусь морозика,
нема весняних сліз.
Є хмари й коник з возиком.
Цікаво, що він віз?

Коментарі: 4

rutzit

Йдемо у поле...

06.02.20, 20:00
вірші, мої вірші, рифмоплётство

Йдемо у поле, де душа
від щастя бігає кругами,
Де хмару місячне лоша
жмакує вогкими губами.
Де небокраю в’ється нить,
дріма у травах сон-приблуда,
І час поволі цокотить,
не поспішаючи нікуди.
Де чародій-туман житам
сорочку шиє ясно-сіру.
Йдемо у поле, бо містам
уже давно нема довіри.

Коментарі: 3

rutzit

Спи, зайчику...

05.02.20, 20:00
вірші, мої вірші, рифмоплётство

Спи, зайчику. Заплющ розумні очі.
Поринь у царство мальовничих див.
Он, чуєш, як котусик наш муркоче?
Він мишку уві сні уже зловив.
Давай накриєм ніженьку побиту,
ще заживе історія сумна.
Ще буде все: і літо, і до літа,
а осінь хай тебе іще не зна.
Хай не бруднить думки твої гризота,
для неї ще не зроджено доби.
А зараз спи. Така твоя робота.
Спи, зайчику маленький. Просто спи.

Коментарі: 4

rutzit

Чи змінились часи...

04.02.20, 20:00
вірші, мої вірші, рифмоплётство

Чи змінились часи.
Чи це сон.
Чи це яв.
Чи негадане трапилось
чудо:
У цієї зими
хтось білила покрав,
і накидав довкола
бруду.
Певне й посмішку
намалював на лиці,
бо вдалася ця витівка
груба,
І по чорних лісах
нарікають зайці,
що даремно міняли
шуби.

Коментарі: 4

rutzit

Той хутір звався "Непролазний"...

03.02.20, 20:00
вірші, мої вірші, рифмоплётство

Той хутір звався "Непролазний",
хоча, звичайно, не для нас,
Там ліс зелені шкірив ясна
і спочивав у стріхах час.
Тікала стежка по-під плотом.
Ніс тишу день на барані.
Тягнуло сирістю з болота,
яке темніло вдалині.
Десь у містах цвіли печалі,
учинків падали плоди,
а ми, захоплені, стояли,
і не хотілось нам туди,
якісь дрібні чіпати теми,
невдах отримувать клеймо...
Хай світ спішить... А ми - окремо
ще трохи тут постоїмо.

Коментарі: 7

rutzit

Звір дивовижний «босоніг»...

02.02.20, 20:00
вірші, мої вірші, рифмоплётство

Звір дивовижний «босоніг»
варення любить і цукерки,
малюнки в благодаті книг,
язик показувать люстерку,
В яру рубати бур’яни.
Дружити з псами та луною.
У ньому стільки ще весни,
що осінь ходить стороною.
Він музикант і мандрівник
без злих учинків за плечима.
Звір дивовижний «босоніг»
із щиросердними очима.

Коментарі: 4

rutzit

У туманів - біляві коси...

01.02.20, 20:00
вірші, мої вірші, рифмоплётство

У туманів - біляві коси.
У туманів - волога суть.
В них під ранок приходять лосі
і на рогах казки несуть.
Тишу боязко рвуть губами
під хитання сохатих веж.
Пахне осінню та грибами.
І казками, звичайно, теж.

Коментарі: 9

rutzit

Живеш неначе у пустині...

31.01.20, 20:00
вірші, мої вірші, рифмоплётство

Живеш неначе у пустині,
де все спинилось, навіть час.
Довкола стіни, стіни, стіни
із матюкливістю образ.
У крісла всілись ліцедії,
жерці фантастики і зваб,
І кожен каже що месія,
хоч у душі звичайний раб.

Коментарі: 4

rutzit

Майже ніч. Майже сон...

30.01.20, 20:00
вірші, мої вірші, рифмоплётство

Майже ніч. Майже сон. Майже сніг
розпустив по-під хмарами крила.
На дахи час потомлений ліг
і фантазій напнулись вітрила.
На покинутих контурах клумб,
де й посохлої квітки немає,
песенятко - самотній Колумб,
щось уперто і довго шукає.

Коментарі: 4

rutzit

Диптих

27.01.20, 20:00
вірші, мої вірші, рифмоплётство

Приходить ніч, танцює древні танці.
У небі усміх місячний воскрес.
Душі, якій давно за вісімнадцять,
Великих не чекається чудес.
Усе віджите вже за видноколом,
Хоч наче ще на відстані руки,
Та ходить сон небачений на волі,
І розкидає жменями зірки.

***

І сниться знову нескінченне літо,
Яскраве поле, ліс у далині.
Я тихо йду. Мені кивають квіти,
І грає щастя на одній струні.
Душа не пам’ятає про негоди,
Про існування клопотів та меж,
Бо я слухач безсмертної природи,
І начебто безсмертний з нею теж.

Коментарі: 4