хочу сюди!
 

Кристина

34 роки, діва, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Замітки з міткою «бандиты»

Бандиты остаются бандитами. Даже облачившись в Brioni


brioni

 

Сессия Верховного совета, прошедшая 14 мая, вроде как ничем существенным не отличилась. Ну, депутаты из чувства самосохранения не проголосовали такой нужный Януковичу закон, в котором он и судьи приравнены к богам, а все остальные автоматически становятся мишенью для «Беркута».


Депутаты от ПР мозгами хоть и не владеют, но подсознательно осознают, что пахан решил их совсем в узду засунуть, а это в их планы также не входит, ведь, если что, то Европа – не примет, Россия – опрокинет, а в Украине защиты от беспредела – нет.

Хотя, дело ведь не в этом законопроекте, а в том, что представители ПР опять всех решили развести как котят. Практически никто из СМИ не обратил внимание на выступление Князевича, который, в сердцах, рассказал, что в кулуарах ВР произошел очередной кидок и подлог, суть которых банально проста: подавался один законопроект, а на голосование всплыл другой. Князевич так и заявил, что, дескать, что же это за безобразие? Как такое возможно? Хотя зачем он задает подобные вопросы профессиональным шулерам - не понятно. Ведь и так ясно, кто за этим шулерством стоит и для чего произошла подмена законопроекта.

Вот только бандиты в Brioni делают честные глаза, и как положено по жанру, заговаривают зубы жертве, дабы с легкостью вытащить ее кошелек.

А тут еще и «Украинская правда» разместила списки шулеров, что провели выездное заседание на Банковой, проголосовали законы, а Рыбак с Януковичем  их – подмахнули.

Так вот, когда журналисты через полтора месяца таки раздобыли подписи, то оказалось, что многие из них просто подделка. Так, подделана подпись Бахтеевой, Пономарева, Мошак, Макеенко, Палицы и многих других. А также в списках появились подписи тех, кого на момент псевдо голосования и в Украине то не было. И как не оценить красоту шулерства? Как не выказать восторг относительно самой аферы? И что Рыбак и Янукович не знали, что идут на уголовное преступление, когда подписывают законопроекты, что голосовались мертвыми душами? Знали, конечно. Да только, как говаривал герой известного фильма, кто же его посадит, он же – памятник. Вот и возомнили себя представители власти всемогущими

Читать дальше: http://k-z.com.ua/polytyka/26121-bandity-ostayutsya-banditami-dazhe-oblachivshis-v-brioni

Литовский язык как он есть

Отрывок из литовского телевизионного фильма Zero 2


В Ялте cожгли машину активисту 'Дорожного Контроля'


04.12.12 г. в Ялте около 04.00 утра возле 5-ти этажного жилого дома умышленно был подожжен автомобиль Ялтинского активиста "дорожного контроля" Алексея Мандрыко. В этом эпизоде ГАИшники в очередной раз показали простому народу, кому они служат и на кого работают...

Человек пострадал, за то что отстаивал свои права и боролся с милицейским беспределом. Уже давно всем известно, что наша милиция не способна защитить простых граждан, она может только брать взятки. 

Сравнение цен в Литве и Украине

Небольшое сравнение цен на продукты в Литве и Украине, журналистами газеты "Дорожный контроль"

Что можно купить в Литве на 70 евро.



Рабам совка

                                           

Рабам союзу рср.

І було так. Чотири роки у бруді, в крові, і вогні пожеж раби, що бились за свободу, ще не знали, що вони - раби. А втім - всеж знали, та мовчали, бо гул снарядів так їх не лякав, і навіть вибух бомб для них небув таким страшним, як підлий та підступний погляд комісара, упертий в тебе зі спини. Було відомо всім солдатам, з своїх будинків вирваних війною - до дат та ювілеїв беруть міста та роблять перемоги. Ну а тому - за будь яку ціну. Загиблих не злічить. Не пасував перед ворожим станом, але покірно погляд потупляв перед сопливим "особим" капітаном відважний бойовий майор. І генералам молодим, амбітним, засудженим в кінці тридцятих без вини, та раптом звільненим з тюрми своїм вождем, але щоб в пекло фронту їх відправити лиш для потреб війни,  

під наглядом своїх політруків, доносчиків, сексот, не знать, звичайно, було б дивно, все маючи, і штат, і штаб, що раб, за примхою тирана - піднесений, але все той же раб. Так значить, відали. І все ж, себе та інших не жаліли. І воювали, лізли з шкіри геть, рятуючи лиш задницю вождя. Зносячи бездарність поразок, і де мільйони гинули даремно. А вийшовши з оточень ледь живими, світив їм розстріл чи штрафбат. Покірливо терпіли всі знущання, чого б терпіть не стали навіть пси. Щоб тільки куций вождь з рукой сухою лукаво щирився у свої вуса. Ну а навіщо, ради чого ? Щоб вголос говорити було страшно ? Щоб в напівмертвому блокадному місті від ожиріння пухли комісари? Щоб в бідних селах, все віддавших - "для фронта, для победы", впрягти в ярмо жінок пахать ? Щоб діти без вісті пропавших носили зрадників та ворогів народу тавро? Ах, якщо б це було так все просто - у тій бійні обрати вірний прапор ! Але ж то ні, ідеї голокосту нічим не краще, ніж мета гулагу. У німців так же було рабство, а не омріяний щасливий рай. Свобода, рівність і братерство, та вільна праця. Arbeit macht frei... І заперечення брехливих комісарів, що, мов, всі люди в сересері що воювали, то добровільно йшли у бій не за радянську владу. Мовляв, що боронили не колгоспи та не негідника-кровопийцю, а свій будинок, і свою сім'ю, і три берези, посаджених рукою батька ... Але чому, як повінь на весні слідом за перемогою у тій війні, війна зі сталінським режимом чому ж не прокотилась по країні? Садили в небеса набої, і вирував той радісний потік - победа!, А незабаром - вже нові вагони везли солдат все далі та на схід. І ті, кого вела відвага, хто встав стіною у Москви - за дротом таборів гулагу підняти голови не смів. Перемога ... Зробив справу - в стійло! Свобода ... і північна даль. Сорокоградусне пийло, з фарбованої міді їх медаль. Коли б насправді воїни парадом, як визволителі по площадях пройшли, то в бруд зі свастиками поруч, зірки червоні теж лягли. Нехай ти обуха не зломиш пліттю, одначе армія - то і не батіг! Тому вже півстоліття тому режим кривавий міг зотліти. Але всеж ні... Та все ж прийшов кінець всім заборонам, комуну змило на історії смітник. Але, ті ж гасла кричачи, плететься старий раб з портретом вбивці й палача народу. Він страшно ненавидить нову владу, державний прапор, герб, і все нове. ...  Раб все ще може стать героєм, але залишиться в собі рабом.

А що святкуєш ти, усім їм на догоду і так піднесенно дев'ятого числа?  Той переміг, хто знайшов свободу. Ну що ж, Германія - знайшла.  А вас свобода тільки дражнить, і ви - десятиліттями в полоні темноти... На вашій вулиці - не свято. Совіти всеж програли ту війну

 

    

Лутковська "виявила", що її сестра - дружина міністра.

Кандидат на пост уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська є родичкою міністра юстиції Олександра Лавриновича.

Цю інформацію вона підтвердила в ефірі телеканалу "Інтер".
 
"Я б хотіла повернутись до свого минулого і нагадати, що так само я працювала з Романом Михайловичем Зваричем, Миколою Васильовичем Оніщуком. Я дійсно багато років пропрацювала з Олександром Володимировичем Лавриновичем, настільки, що нас уже просто пов'язують, бачте, вже навіть родинні стосунки (її сестра - дружина міністра юстиції)", - сказала вона.
 
При цьому Лутковська зазначила, що нагадала Лавриновичу про родинні стосунки. "Коли я сьогодні розмовляла з міністром і сказала йому, що, як виявилося, ми з ним родичі. Він сказав: Ні-ні, ти так не кажи. Відразу говори, що дочка", - розповіла вона.
 
"Я не дуже розумію, у зв'язку із чим існують перестороги, що скажімо те, що я працюю на сьогоднішній день в цьому уряді, але при цьому працювала при всіх решта, що це може завадити об'єктивності", - заявила кандидат на пост.
 
"З приводу незалежності, мені, мабуть, що повезло, у зв’язку із тим, що ніхто не втручався ніколи у мою діяльність як урядового уповноваженого у справах Європейського суду, мені дуже повезло, моя об’єктивність зберігалась при всіх міністрах, з якими б я не працювала", - уточнила вона.
 
Лутковська також заявила, що вона публічно не висловлює свою позицію у справах проти колишніх членів уряду "хоча б тому, що поки у мене ще є клієнт, який називається "держава Україна", і я працюю на сьогоднішній день адвокатом держави в Європейському суді".
 
Як відомо, на посаду омбудсмена претендує тільки уповноважений Кабінету міністрів у справах Європейського суду з прав людини Валерія Лутковська, яку висунули депутати з провладних фракцій. Представники опозиції відмовилися висувати свою кандидатуру на цей пост.

И ГДЕ ЖЕ ПРАВДА? МЫ НЕ СКОРО УЗНАЕМ.

Брат Аслана Дикаева: убитый был не бандитом, а милиционером
02.11.2011 22:21

Для начала маленькая справка: редакция нашего сайта не искала связи с родственниками убитого 1 октября в Одессе Аслана Дикаева, его родной брат Адам сам позвонил к нам в редакцию. Мы не готовы заявить, что сказанная им информация — истина в последней инстанции, но многое из рассказа Адама Дикаева, как минимум, заставляет задуматься.

«Аслан Дикаев никогда не участвовал в гражданской войне в Чечне. Он служил в структуре Разведывательного управления Министерства обороны Российской Федерации, а потом, после демобилизации 7 лет прослужил в органах милиции. - рассказал Адам Дикаев. - Он никогда не был бандитом, он с бандитами боролся! Сами подумайте, смог бы ли стать убийцей человек, работающий в милиции?»

По словам Адама Дикаева, Аслан приехал в Украину 5 лет назад отдыхать в Крыму. Там на него, при посредничестве какого то бизнесмена вышли заместитель Министра МВД (Украины) и кто-то из начальства Одесской милиции. После этого он уволился с рядов российской милиции и перебрался в Украину. Здесь милиционеры пообещали ему и гражданство и вид на жительство (жил все это время он без необходимого пакета документов). Чем он конкретно занимался, Аслан не уточнял: сначала он говорил, что работает у бизнесмена охранником, потом — что у него есть кафе на берегу моря.

Больше он рассказал мне в прошлом году, когда я отдыхал в Одессе в санатории имени Чкалова. Он приехал ко мне и рассказал о связях с руководством украинской милиции и о том, что работает он на них.

Сейчас на территории России у убитого, кроме брата есть еще мать и 16 двоюродных братьев. Все они читают статьи в Интернете и недоумевают, почему в Украине из их брата — милиционера сделали киллера.

Адам Дикаев задается вопросом: почему героями спецоперации сделали тех, кто убил Аслана без суда и следствия, почему милиционеры не захотели добиться ни имен заказчиков убийств, ни обстоятельств этих убийств. Также брату убитого Дикаева невдомек: если Аслана не покрывало руководство милиции, где бы он раздобыл такой арсенал оружия, если ему его не дали, не предоставили жилье и транспорт.

Адам заметил, если у Аслана не было покровителей в милиции, то почему он больше суток сидел в отеле («Особняк» на Литературной, - ред.) и никуда не уезжал.

Кстати, Адам Дикаев также уточнил, что даже свой автомобиль марки БМВ он приобрел у одного из руководителей Крымского УБОПа.

По словам Адама, его брат собирался уехать из Украины, и именно поэтому милиция начала за ним охоту.

Редакция 048.ua ни в коем случае не обвиняет кого-либо из руководства украинской милиции. Но, как еще одна версия случившегося в Одессе, рассказ человека, представившегося родным братом Аслана Дикаева, безусловно, имеет право на жизнь.

Друкувальника футболок "Спасибі жителям Донбасу." залякують зеки

 

Київська міліція порушила кримінальну справу стосовно посадових осіб поліграфічної компанії Prostoprint за незаконне використання символіки Євро-2012.

Як повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на відділ зв'язків з громадськістю ГУ МВС України у Києві, в справі фігурують десять осіб, які організували незаконний бізнес, не маючи ліцензії на використання емблеми Євро-2012. Внаслідок санкціонованих обшуків у приміщеннях компанії було вилучено готову продукцію та кліше. У столичній міліції поки не мають в своєму розпорядженні інформацію, скільки контрафактної продукції було виготовлено. Разом з тим, відомо, що емблему Євро-2012 друкували на футболках високої якості, які закуповувалися в Бельгії. Продукція реалізовувалася по ціні від 50 до 200 грн. за одиницю. Бізнес був виявлено в ході контрольної закупівлі партії товару на суму 60 тис.грн., (бабло стирили, купили гривень на 600 stop ) після того як офіційні співвласники торгової марки зробили відповідне звернення (зеківський розмах шиття справ). 

Нагадаємо, вчора ЗМІ повідомляли, що працівники київського УБОЗ провели обшук в компанії Prostoprint. Деякі видання пов'язували обшук з випуском компанією футболок з написом "Спасибі жителям Донбасу..." Однак в прес-службі ГУ МВС України повідомили, що слідчі дії проводилися "в рамках розслідування кримінальної справи, порушеної за підробку сувенірної продукції до Євро-2012". Інформацію про те, що дії міліції пов'язані з випуском вищезазначених футболок, у київській міліції спростували.

http://news.liga.net/ukr/news/NU114966.html


100%, 22 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.