хочу сюди!
 

Інна

47 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 38-48 років

Замітки з міткою «вірші»

Пішли дивитись грудню в очі...

Пішли дивитись грудню в очі, Він у лісах давно заліг, Де ієрогліфи сорочі Зоря насипала на сніг. Там вітер довгі монологи Читає тіням самоти, Там в кожнім дереві – епохи, Живі історії, світи! Там кожне судження – пророче, Усі незлагоди – мов дим. Пішли дивитись грудню в очі, Пішли мовчати разом з ним.[Приєднана картинка]

У цій звичайній, ніби, даті...

У цій звичайній, ніби, даті, У переораному дні, Безмежне море благодаті Відчути випало мені. Летіло сонце у блакиті, Манячив ліс на стороні, Я був живий у цьому світі, І світ живим був у мені.[Приєднана картинка]

У сузір’ї Великого Котика...

У сузір’ї Великого Котика Від сметани кругліють животики, Зграї рибні пасуть, А коти не живуть, Тільки миші – Така от екзотика.[Приєднана картинка]

Карпатський етюд

Струмочок стрімкий -малесенька зливаз гори полониноюв'ється грайливо,а потім у лісельфійский мов диволаскаво віллється вінлагідним співом.

Сама себе

В своєму особистому полоні ламає руки жінка божевільна. Вона не усвідомлює що сильна і що в тюрмі немає охорони. Сама себе загнала в кут неволі, стражданнями сама себе скувала. Для щастя їй потрібно дуже мало - дізнатися як вижити на волі.

А це було ще восени...

А це було ще восени: Змінивши кожушину, Маленький зайчик бачив сни Про тридцять три морквини, Про сад на березі ріки, Про запахи медвяні, І не водилися вовки У тому сні морквянім.[Приєднана картинка]

Поснули вулиця і хата...

Поснули вулиця і хата, Поснула біла алича, У небі хмарні дитинчата Уже не грають у квача. А до світанку ще не близько, А для потіхи настрій є, І поле міряє зайчисько Та снігу спати не дає.[Приєднана картинка]

Дитина, яка бачила війну

Дитино, яка бачила війну ніколи я тебе не дожену не усвідомлю істину одну як це жахливо - бачити війну. Якщо дозволиш, поруч я піду, якщо дозволиш, просто обійму, сміливим, сильним янгулом назву дитину, яка бачила війну.

Життя верталось в береги...

Життя верталось в береги, І всесвіт був якийсь розмитий, А за вікном цвіли сніги, А за вікном забули літо. І не тримався день в сідлі Та під горбок котивсь помалу. Останні ябка на гіллі Когось уперто виглядали.[Приєднана картинка]

Різнокольрове

Привіт, магічна дівчинко Краса! Чарівним одноріжкою Натхнення Несе тебе на щастя небеса, Щоб ти розмалювала сьогодення)