Президент Украины продолжает разочаровывать украинский народ. Прежде всего, как Главнокомандующий ВСУ. 
     Иловайская трагедия ничему не научила Порошенко. Да, ему пришлось под давлением общественного мнения уволить Министра обороны Гелетея. Но это произошло только через полтора месяца после «иловайского котла» и за две недели до выборов Раду. Причем Порошенко не отправил Гелетея в никуда, а вернул на прежнее сытное место главы Госохраны. Да еще с мотивировкой, что Гелетей, мол, все задачи на посту Министра обороны выполнил, а так как теперь перед армией стоят иные задачи, то нужен другой специалист.
В итоге, уже прошло полгода, но виновные в гибели и пленении сотен украинских солдат под Иловайском не названы.
   
 Гелетей и начальник Генштаба Муженко осенью «включали дурака», и рассказывали депутатской комиссии, что почти все данные представляют государственную тайну.
А генерал Назаров, подозреваемый в служебной халатности, приведшей к гибели 49 военных в авиакатастрофе над Луганским аэропортом, до сих пор служит Украине на должности первого заместителя Муженко. Зато военная прокуратура недавно отрапортовала, что завела около тысячи дел по статье «Дезертирство». И некоторые уже передала в суд. 
    
Полгода длилось, так называемое перемирие, за время которого украинская армия потеряла убитыми около 200 солдат и сдано 500 кв. км. территории.
     Украинской армии все это время можно было только отвечать на обстрелы со стороны «борцов за русский язык». Это нервировало украинских солдат, но они исполняли приказы начальства. А Порошенко в это время говорил, что мы укрепляем свои позиции и ждем от сепаратистов выполнения Минских договоренностей. 
     Всем здравомыслящим людям было понятно, что никакого мира нет, и не будет. Пока у России есть возможность и желание воевать. 
     Но украинцы надеялись на то, что за эти полгода будет наведен порядок в управлении и снабжении войск. И будет выстроена надежная оборона, которая оградит страну от расползания «русского мира». И вот в середине января боевые действия вспыхнули с новой силой. Украинские военные героически защищали аэропорт Донецка до тех пор, пока он уже полностью не превратился в груду бетонных обломков. Но за последние дни в плен попали около трех десятков солдат и офицеров ВСУ. 
    
Известно, что с 16 января всеми действиями военных подразделений в этом секторе управлял непосредственно генерал-полковник Муженко. И его подопечный, командующий Сухопутными войсками Украины генерал-лейтенант Пушняков, который по свидетельству очевидцев, вычёркивая из наградного листа фамилии «Киборгов», орал матом, что его «за#бал этот конченый аэропорт и его #баные киборги!» 
     О профессиональном уровне и соответствии занимаемым должностям Муженко и Пушнякова различными военными экспертами и непосредственными участниками боев говорилось и писалось много и не один месяц. Но Порошенко на все это не реагировал. И дождался очередного поражения  украинской армии.
     Пусть военные эксперты оценивают важность и смысл восьмимесячной обороны зданий аэропорта. А что это нам дало кроме жертв?
     От Главнокомандующего ВСУ хочется услышать ответ на злободневные вопросы.
 
1. Кто и когда понесет ответственность за унижения, которые вновь из-за бездарного руководства войсками вынуждены терпеть пленные украинские солдаты и слушать этого кремлевского тупого зомбированного ублюдка 
2. Понимает ли Президент, что продолжая доверять Муженко и Пушнякову, он лично добивает авторитет высшего командования у офицеров среднего звена и чем это грозит? 
3. Осознает ли Президент, что натворили в последние дни его ставленники в ВСУ? 
4. Чувствует ли Президент, что его «мирный план» не является таковым и требует адекватных ответов боевикам на опережение?
5. Догадывается ли Президент, что его ошибочные кадровые назначения и отсутствие немедленной реакции на происходящее на Донбассе, приближают его к народной обструкции?
    
Украинская армия и украинский народ готовы защищать свою страну. Но не готовы гибнуть из-за бездарного руководства.
    

Хто не пам'ятає цього хлопця, то ось нагадування, відео з Майдана - https://www.youtube.com/watch?v=4oTI7iUCZRE

А це він читає свій вірш -

Видання "INSIDER" з’ясувало, хто із новопризначених на ключові посади у державі має стосунок до "корпоративної сім’ї" президента. Серед них є й колишній депутат Черкаської міськради Олег Свинарчук.
     Олега Свинарчука Порошенко призначив головою Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю в серпні 2014 року. Після цього Свинарчук змінив прізвище на Гладковський (по матері). Крім того, він є членом наглядової ради Міжнародного інвестиційного банку.
     З Порошенком він знайомий з 1990-х. Тоді ж вони почали робити спільний бізнес, пов'язаний з реалізацією автомобілів і кондитерських виробів. Потім була створена їхня загальна компанія "Укрпромінвест".
     Довідка: Олег Свинарчук – президент автомобільної корпорації "Богдан". Народився 5 лютого 1970 в м. Чуднів Житомирської області. Закінчив Київський автодорожній інститут. З 1995 р. – Віце-президент концерну "Укрпромінвест". До складу фінансово-промислової групи "Укрпромінвест" входить корпорація "Богдан". Почесний консул Республіки Сейшельські острови (з 2003 р.). Заслужений машинобудівник України (з 01.2006 р.).
     
Влітку 2014-го президент призначив губернатором Волинської області Володимира Гунчика, віце-президента корпорації "Богдан".
     Видання також наводить приклади працевлаштування інших членів команди Порошенка. Так, наприклад, Валерія Гонтарева, яка нині обіймає посаду голови Нацбанку, свого часу супроводжувала операції щодо залучення фінансування для бізнесу Roshen в Росії. Глава АП Борис Ложкін у 2011 році разом з Порошенком викупили у ірландської медіа-компанії медіа-холдинг KP Media, якому належав журнал і сайт "Кореспондент" і "Наше Радіо".
     Джерело: INSIDER

Если бы перед первым перемирием нас не остановили, уже не было бы АТО

Председатель Общества ветеранов АТО Кирилл Сергеев написал пост об измене Порошенко. Предлагаем нашим читателям ознакомиться с его текстом и прокомментировать:

«Порошенко уступил Путину и продал Украину, искусственно отведя войска из СОВЕРШЕННО ПУСТОГО ЛУГАНСКА 17 июня, когда армия Украины впервые применила тяжелую артиллерию и танки, и русские диверсанты, не имевшие тогда ничего тяжелее пулемета, убежали из города. А на другой день объявили 1-е «перемирие». И две недели бойцы в бинокль наблюдали, как диверсанты строят бетонные укрепления, завозят минометы, «грады» и танки.

Вся «АТО» должна была закончиться до конца июня, и жертв была бы сотня, в худшем случае сотни, но никак не тысячи. Вся дальнейшая кровь украинских солдат, и жителей Донбасса перед их матерями, и всем народом целиком и полностью лежит на руках президента, Главнокомандующего Украины — Петра Порошенко.

Таким образом президент Украины целенаправленно сдал земли Украины ВРАГУ БЕЗ МАЛЕЙШИХ НА ТО ВОЕННЫХ ОСНОВАНИЙ, а затем документально оформил эту продажу в Минске как первое перемирие.

Вслед за этим предательством возобновили работу его кондитерские заводы на территории врага в Липецке (РФ), а перед Новым годом властями врага с них сняты все уголовные преследования, и разблокированы предыдущие счета с миллиардными оборотами.

Указанные действия президента и Главнокомандующего Украины квалифицируются ст.111 Уголовного Кодекса Украины «Государственная измена».

Это ответ на вопрос: почему заработали  конфетные фабрики Рошен в Росии?   Порошенко у Путина на крючке.

Пчелы против меда: лидеры стран НАТО и Порошенко, который обстреливает мирных жителей, маршируют против терроризма. Мнение Анатолия Шария: "Порошенко едет на Марш единства в Париж. Президент страны, в которой до сих пор каждый день в гражданской войне гибнут десятки людей, побеждает в номинации на звание самого нелепого клоуна Европы."

[ Прочитать полностью + ссылка на источник с фотографиями... ]

Пане Порошенко. Вже неозброєним оком видно, що всі ваші загравання з російським агресором і російськими терористами вкотре провалились. Вам і вашій групі неодноразово пояснювали, що з агресором загравати не можна. Але ви знову вирішили наступити на ті ж самі граблі. Всі ваші мирні переговори російські терористи по наказу Путіна зливають в унітаз. Ви ж розумієте, що завдяки вашому “перемир'ю” Путіну вдалось накопичити величезні сили і  військову техніку в Лугандонії і на інших напрямках. Зараз в районі донецького аеропорту починається їхній наступ.

Те, що був оточений донецький аеропорт, і відрізана дорога до нього — це результат ваших зрадницьких дій і дій міністра оборони, начальника Генштабу та інших посадових осіб. Це результат ваших підкилимних ігор і дитячої секретності. Саме ви не підготували український народ і державу до відсічі російському агресору. Ви повинні чітко розуміти, що Путін, і це давно зрозуміло, буде наступати на Україну і вести війну, щоб захопити  територію.

Чи усвідомлюєте ви, що з вами зроблять українські громадяни, якщо зараз буде прорвано оборону і російські загарбники вийдуть на нові рубежі. Тоді вам краще всього негайно подати у відставку і втекти з України разом із сім'єю, прихопивши з собою Кличка, керівництво БПП, УДАРу, Яценюка, Турчинова і Гройсмана. Тому що якщо ви не підете у відставку та не встигнете втекти, то в такому випадку ви будете заздрити долі Януковича.

Часу майже не залишилось. Припиніть бігати по закордонам і базікати на зустрічах з іноземцями, все одно вони вам нічим не допоможуть, тому що з загарбником треба воювати самому, а не сподіватися на  зовнішню допомогу. Як верховний головнокомандувач, ви повинні очолити бойову операцію проти російського агресора та його терористів. В протилежному випадку український народ відправить вас на звалище історії зі всім вашим зрадницьким оточенням. 

Голова Української Національної Консервативної партії Олег Соскін

Президент України Петро Порошенко не повинен розглядати українські землі як вигідний об’єкт торгової операції і плутати те, що належить українському народу зі своїми фабриками «Рошен», одна з яких успішно функціонує на території держави-агресора.   

Чергові обіцянки президента України надати Донбасу спеціальний автономний статус з особливим режимом відносин з Росією та ЄС, запровадженням офіційної російської мови фактично свідчать про намір здати частину української території, перетворивши її на квазідержавне утворення.

Петро Порошенко має право самостійно виріщувати майбутнє своєї бізнес-імперії «Рошен», заводу в російському Ліпєцку. Але ніхто не давав йому повноваження торгувати суверенітетом і перетворювати Донбас в Придністров’я. Очевидно, Петро Порошенко забуває про те, що у нас парламентсько-президентська республіка і бере на себе занадто багато, думаючи, що може самочинно розпоряджатися майбутнім статусом українських земель. Також непереконливими і спекулятивними виглядають спроби Петра Порошенка виправдати відсутність реальних реформ військовими діями на Сході. Хіба не Петро Порошенко обіцяв усім українцям завершеня АТО за кілька годин?

Судячи з численних міжнародних заяв Петра Порошенка, президента більше турбує «збереження обличчя Росією», ніж національні інтереси України і захист та відновлення її територіальної цілісності.

Заяви Порошенка про те, що він готовий шукати варіант вирішення ситуації на Сході, за якого «Росія зможе зберегти обличчя», є блюзнірством над пам’яттю тисяч українців, які полягли в протистоянні з агресором. Україну взагалі не має обходити питання збереження обличчя агресором, який винен у смертях наших громадян! Росія має бути жорстко покарана. І те, що Порошенко не хоче проблем для неї, є його особистою думкою. Перемога України і повернення українських територій неможливі без проблем в Росії, під тягарем яких імперія буде тріщати по швах і розвалюватися. Розпад і дезінтеграція Росії є стратегічним інтересом України і запорукою того, що загроза зі Сходу буде назавжди усунута. Якщо цього не здатний усвідомити президент України, то краще йому залишити посаду і займатися своїм шоколадним бізнесом, розширювати виробництво свого заводу в Росії, якого, до речі, він так і не позбувся, попри усі обіцянки.

     Анатолій Вітів

sane, 07.12.2014 05:24
Порошенко по натуре авантюрист и, как я уже писал, прожжённый барыга. Он всегда устраивался в тёплом месте при любой власти и неуклонно и крупно наживался и богател. Это занятие он освоил, талант не пропьёшь.
     Это, очевидно, наследственное - его папаша ещё при совке отсидел 5 лет за экономические махинации, проще, за воровство. Несмотря на это, сегодня он Герой Украины - сын сумел купить папе звезду у своего кума Ющенко, уже на излёте его президентской карьеры в 2009-м.
      Но это ерунда, хотя, конечно, характеризует. Ещё лучше характеризует Порошенко его всеядность и беспринципность - он за сравнительно короткое время побывал почти во всех политических партиях, причём некоторые из них с диаметрально противоположными "идеологиями", а Партию Регионов ухитрился ещё и основать в компании с Азаровым.
     Перечислять все его хамелеонские телодвижения утомительно и хлопотно, скажу в заключение лишь о том, что он ещё около года назад был министром у Януковича. Вся его карьера - это пример изворотливости и хитрости, он всегда умел не только украсть, но и, что гораздо важнее, сохранить и приумножить краденое при любой власти.
Вот эта репутация и толкнула его на очередную авантюру - подобрать валяющуюся на земле власть в растерянной и плохо соображающей стране.
     Он рассудил, что эта верховная власть и налаженные связи в Европе (он успел побывать и главой МИДа) защитят его личную безопасность, а он сумеет при этом защитить свой бизнес. В грош не ставя население Украины, он бил в самую уязвимую точку - страх перед войной - и врал напропалую, не собираясь ничего выполнять. Увы, он знал, что делал, - наш "народ", как и российский, знаменит своей терпеливостью и неспособностью спросить с очередного авантюриста за обещанное.
      Но главное всё же не это. Порошенко умён и быстро соображает. Он увидел, что и Запад, и Путин заинтересованы, хоть и по разным причинам, в имитации "мирного процесса". Путину это нужно для закрепления статуса якобы "государств" за бандитскими шайками, наводнившими Донбасс, создав нечто вроде Приднестровья и Осетии. Кроме того, "мир" снимает остроту аннексии Крыма, и он рассчитывает "заиграть" ситуацию с тем, чтобы о Крыме забыли.
Запад же всеми силами и фибрами желает отвертеться от санкций, ломающих такой привычный бизнес-уклад. Сейчас, правда, уже начинает приходить понимание, что отвертеться не удастся. Но весной, когда у нас решили провести выборы президента, эта мечта была написана на лбу Обамы, Меркель и прочих "защитников мира".