Мені нагадують людські серця

Крихке й тоненьке серце олівця -

Зламати легко, застругати важче,

Списати неможливо до кінця.

Д.Павличко

P.S. Геніальністьв простоті... Автор теж доооосить геніальний 

Оженився валянок вперше на вiку.

вподобав той валянок туфельку легку

за рiвненький носик, за тонкий каблук,

що так гарно стукає: стук-стук-стук.

все життя боявся валянок того,

що на чобiт туфелька промiня його.

Зачиняв вiн туфельку в ящик для взуття.

Там вона й просидiла все своя життя.

Ой туфельки, туфельки, не будьте слiпi:

обминайте валянки, бо вони тупi !

П.Глазовий

Не вір тому, хто каже: вірш

Складати – невелика праця.

Це наче сісти небораці

Та стиха каву пить – не гірш.

 

Не вір отим, котрі плетуть

Із слів мережива холодні:

Слова ті,

Наче пси голодні – кістки,

Свою шукають суть,

Та не знайдуть

Ні крихти в плетиві отім.

 

Коли вогонь породить слово,

То непотрібная полова

Без залишку згоряє в нім.

Послухай водоспад гірський,

Що голос свій несе долині,

Пекучій лиш повір сльозині,

Як вірить день зорі ясній.

Вдивись – і не побачиш слів:

Роса на білий лист злетіла,

І очі смутком оповила.

Незрозуміліше із див –

Вже вогник той, що ледве тлів,

Доріс багаття! Не комиш

Палає в нім –

В нім ти гориш,

І кров гаряча б’є в обличчя,

А серце вже за хмари кличе…

 

Що те було?

Те просто вірш.

Як стиха каву пить – не гірш…

Хай буде легко. Дотиком пера. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим. Цей білий світ — березова кора, по чорних днях побілена десь звідтам. Сьогодні сніг іти вже поривавсь. Сьогодні осінь похлинулась димом. Хай буде гірко. Спогадом про Вас. Хай буде світло, спогадом предивним. Хай не розбудить смутку телефон. Нехай печаль не зрушиться листами.

Хай буде легко. Це був лиш сон,

що ледь торкнувся пам'яті вустами.

Ліна Костенко

Ліна Костенко!!!!!!

Прокинулась - довкіль пустеля дика, і  небеса в палаючім вогні,

А наді мною із закритим ликом сяйлива постать в білому вбранні.

- Чого мовчиш ?- запитує у мене, У серці давній запаливши біль,

- Я – Доля, Невідома, Незбагненна.Але сьогодні я служу тобі:

Чого бажаєш ? Забуття чи дива ? Для тебе все, не гаючись, зроблю.

І я відповіла: “ Нехай щасливим буде той кого я так люблю ! “

- Цей той, хто серцем грав твоїм лукаво й, награвшись, навіть спогади жене ?

- О ні, неправда! Він в усьому правий, і навіть в тому, що забув мене.

- Навіщо це ? І ти забудь про нього, новим коханням розжени пітьму.

- Я знаю, що важка його дорога,як можеш дати щастя - дай йому !

- Ах, ти вважаєш, ніби він і досі ще не зазнав життя ясних принад !

- Як щастя у житті його збулося, нехай воно помножиться стократ !

- А ревність ! Може, у чуттях шалених він припадає до чужих колін !

- Яке це має значення для мене ! Вже тим щаслива, що щасливий він...

Все не згасала в небесах пожежа, крізь покривало лик судьби сіяв.

- Проси для себе ! Я тобі належу. Збагни, у нього Доля є своя !

Я задихалась полум’ям хапливим і вже сама ледь чула, як молю:

- Я щастя хочу ! І тому щасливим хай буде той, кого я так люблю !..

P.S.Дуже подобається творчість Ліни Костенко.... а цей вірш.. 3 однієї сторони, те що дівчина так вперто нехоче слухати, що коханому абсолютно всерівно на неї, викликає певний негатив, тому що так не робить сильна особистість... але одночасно хіба не захоплює ця самопожертва.. ця дійсно справжня любов, яка хоче, щоб кохана людина просто була щаслива, хай і не з нею... немає егоїзму.. мабуть це дійсно справжнє кохання!!!!

Три вещи никогда не возвращаются обратно: Время, слово, возможность. Три вещи не следует терять: Спокойствие, надежду, честь. Три вещи в жизни наиболее ценны: Любовь, убеждения, дружба. Три вещи в жизни никогда не надежны: Власть, удача, состояние. Три вещи определяют человека: Труд, честность, достижения. Три вещи разрушают человека: Вино, гордыня, злость .

P.S. но иногда пока все поймешь, пройдет целая жизнь

автор не я ... але віршик класний

Люблю Тебе!!! 
Я люблю тебе!можливо так... 
але це почуття немов безхмарне небо у душі 
Душа болить,душа кричить, 
люблю тебе ... 
сумую за тобою ,і плаче серденько моє 
чому ти не зімною 
чому,скажи мені чому... 
Вибач,що серед усіх вибрав я тебе 
тебе я вибрав-ні ,не я ,а серденько моє! 
Любов моя до тебе ,як сонечко 
що сходить і заходить -та незгасає. 
незнаю чи будеш ти зімною 
незнаю чи хватить сили 
почуттів моїх до тебе 
не муч мене , 
не мовчи крізь сльози 
не залишай мене самого 
з біллю у душі, 
а будь зі мною 
бо серце моє є твоїм... 
Так хочу я тебе обійняти ніжно 
обійняти і поцілувати, 
і буде все цвісти в саду 
бо знай що я тебе люблю!!! 
пам'ятатиму про тебе я 
та знов і знов про тебе 
як усміхалась ти мені у вісні 
як дарувала ти мені ці квіти весняні 
як дарувала ти тепло моїй душі 
заплачу я ,це тільки сон 
це тільки сон...а жаль, що сон 
Нічого, біль мине ... 
і я піду у сад 
піду , та пам'ятатиму про тебе 
та серце моє вже нете.. 
і знов заплачу я 
заплачуть квіти у саду 
бо я кохаю і це прекрасно 
Я Люблю Тебе!!! 
саме так-Тебе Люблю !!!

Если друг твой в словесном споре Мог обиду тебе нанести, Это горько, но это не горе, Ты потом ему все же прости.

В жизни всякое может случиться, И коль дружба у вас крепка, Из-за глупого пустяка Ты не дай ей зазря разбиться.

Если ты с любимою в ссоре, А тоска по ней горяча, Это тоже еще не горе, Не спеши, не руби с плеча.

Пусть не ты явился причиной Той размолвки и резких слов, Встань над ссорою, будь мужчиной! Это все же твоя любовь!

В жизни всякое может случиться, И коль ваша любовь крепка, Из-за глупого пустяка Ты не должен ей дать разбиться.

И чтоб после себя не корить В том, что сделал кому-то больно, Лучше добрым на свете быть, Злого в мире и так довольно.

Но в одном лишь не отступай, На разрыв иди, на разлуку, Только подлости не прощай И предательства не прощай Никому: ни любимой, ни другу!

ЛЮБЛЮ цього автора :)

[ Читать дальше ]

Рожевий світанок, немов немовля,  
Беру в долоні, теплі і ніжні.  
Рости, маля! Міцній, маля!  
Ставай на уперті ніжки.  
І далі ми разом з тобою підем, 
Візьмемось удвох за роботу. 
Ти станеш високим і світлим днем, 
Пізнаєш смак втоми і поту. 
А згодом прийде задуми час: 
Бажання горіли та стихли. 
Ти голову схилиш до мого плеча 
Вечором сивим і тихим.