Вперше презентований громадськості під час параду на честь Дня Незалежності України новий бронеавтомобіль розроблений київським НПО "Практика" наразі проходить військові випробовування. Створений в першу чергу для миротворців та військ спеціального призначення, ББМ "Козак" має модульну конструкцію що дозволяє використовувати його базу як універсальне шасі, формуючи на ньому широкий спектр броньованих автомобілів. На разі створено ходовий прототип базової конструкції для проходження випробувань, та макети пікапу та універсалу на базі ББМ "Козак".


У формі пікапу, ББМ "Козак" може використовуватися як ремонтна та вантажна машина, або машина техобслуговування. В формі універсалу може виступати як командно-штабний автомобіль, автомобіль швидкої допомоги чи зв'язку або транспортер десанту. В базовій формі, яку мали змогу побачити на Майдані Незалежності, в залежності від комплектації, може використовуватись як командирська або патрульна машина, автомобіль для спецоперацій чи розвідки.


Модульна конструкція, окрім можливості створювати різні машини на базі однієї конструкції, дозволяє швидко змінювати рівень захисту автомобіля простою заміною броньованих листів, та ізолювати екіпаж від можливого вибуху міни у окремій захисній капсулі яку розробники назвали "цитадель".


Так, у базовій конструкції ББМ "Козак", передбачені три основні секції - багажна, екіпажу (т.з. "цитадель"), та відділення двигуну. Під час наїзду на міну будь-яким з коліс ударна хвиля спрямовується в обхід відділення екіпажу бойової машини по лініям з'єднання секцій автомобіля.




Дно ББМ "Козак" броньоване, та виконано у V-образній формі для захисту від мін. Для підвищення захисту екіпажу від осколків під передніми сидіннями екіпажу розміщені по запасному акумулятору для бортових систем, а під задніми сидіннями, - бак з пальним. І бак і акумулятори служать додатковим захистом екіпажу. Під полом модуля екіпажу встановлюється додатковий шар кевлару в 30-60мм. Кевлар, за бажанням замовника, може бути встановлений і в дверці ББМ "Козак".


Крім того капсула екіпажу має жорстку внутрішню раму для захисту пасажирів при можливому перевертанні автомобіля.


Броня корпусу - 5 мм (можлива зміна бронювання), скла - 56мм. Цього достатньо щоб витримати кулю з АК-74 пущену з відстані в 10 метрів. Передбачено встановлення систем електронної протидії, наприклад вітчизняної системи "Гарант", для протидії радіокерованим мінам. Машину оснащено системою автоматичного захисту від радіації та хімічної зброї - вона автоматично подає сигнал та створю за допомогою фільтровентиляційної установки підпираючий тиск повітря всередині автомобіля перешкоджаючи проникненню отруйних речовин.


ББМ "Козак" створений на базі ходової IVECO з колісною формулою 4х4, трилітровим дизельним двигуном з турбонаддувом що має потужність 176 к.с., що дозволяє 5,5-тоній машині рухатися з максимальною швидкістю 120 км/год, долати водні перешкоди до 1,5 метрів глибиною, та тягнути за собою причеп масою 4 тони. Максимальний запас ходи сягає 1000 км. Кермове керування з гідропідсилювачем.


В НПО "Практика" стверджують що можуть створити подібний автомобіль на базі і вітчизняного шасі, наприклад, застарілого Газ-66, яких багато у військах.




Також ББМ "Козак" оснащено сучасною радіостанцією та GPS-навігатором українського виробництва, парктроніком, камерою заднього виду, кондиціонером з клімат-контролем, переговорним пристроєм "водій-вулиця".






На вимогу замовника може встановлюватися наступне озброєння:

-Кулемет НСВТ калібру 12,7 мм, з боєкомплектом в 500 набоїв;
-Кулет ПКМС калібру 7,62 мм. з боєкомплектом в 2500 набоїв;
-Автоматичний гранатомет АГ-17 з боєкомплектом у 100 гранат.

Зброя встановлюється у люка на даху автомобіля. Для зручності стрілка передбачена м'яка спинка у люка.
Також передбачено встановлення бійниць у скло дверцят автомобіля, для ведення вогню зсередини автомобіля.


На даний час розробники бачать ББМ "Козак" у ролі універсального шасі для заміни великого, проте безнадійно застарілого парку транспорту що знаходиться на службі Збройних Сил України.





Будучи створений в результаті співпраці між Збройними Силами України та НПО "Практика" ця бойова броньована машина відповідає всім вимогам, що висунули до неї українські військові. Прийняття на озброєння подібної машини дозволило б значно спростити технічне обслуговування автомобільного парку (який би, за виключенням, вантажівок) фактично прийшов би до однієї, єдиної номенклатури запчастин, та отримати високозахищений автомобіль для спецоперацій і миротворчих місій. Так як такого у військах України на даний час, фактично немає.


Крім того, цілком можливе використання автомобілів ББМ "Козак" і в цілях відмінних від військових, - наприклад, у якості інкасаторських автомобілів, або автомобілів для спеціальних підрозділів міліції.

УСМ -  подвійної дії 
Калібр -  9х18 мм ПМ 
Вага без патронів -  920 г 
Довжина -  222 мм 
Довжина ствола - 135 мм 
Ємність магазина - 14 патронів 


На початку 21 століття на НВО «Форт» як більш потужної і точної альтернативи пістолета Форт 12 був розроблений пістолет Форт 14, що відрізнявся більшою ємністю магазину та іншим пристроєм. Спочатку пістолет Форт 14 розроблявся під патрон 9х19 Parabellum, і мав схему автоматики з рухомим стволом по типу FN Browning High Power; однак в подальшому було прийнято рішення про переведення цього пістолета на патрон 9х18ПМ, для якого схема з жорстким замиканням ствола не потрібна. Тому пістолет Форт 14 отримав нерухомий стовбур, що кріпиться до рамки за допомогою осі затворної затримки і що знімається при розбиранні зброї. З 2003 року пістолети Форт 14 почали надходити на озброєння правоохоронних органів України. На базі пістолета Форт 14 розроблено "тактичний комплекс" Форт 14ТР, що складається з модифікованого пістолета Форт 14 з подовженим стовбуром і рамкою з інтегральними направляючими під стовбуром. У передній частині ствола пістолета Форт 14ТР, яка виступає вперед з затвора, виконана різьба для встановлення фірмового глушника, на напрямні на рамці може ставиться ліхтар або лазерний ціле вказівник . 

Пістолет Форт 14 побудований на основі автоматики з вільним затвором. Через те, що спочатку в ньому планувалося використовувати схему автоматики з коротким ходом ствола і його жорстким замиканням в момент пострілу, пістолет зберіг типові для такої схеми розташування поворотної пружини під стволом і легко знімний ствол. У порівнянні з пістолетом Форт 12 новий пістолет отримав більш довгий стовбур і магазин більшої ємності, що позитивно позначилося на ефективності бойової зброї. Також як і попередник, Форт 14 виконано цілком із сталі. Запобіжні пристрої включають автоматичне блокування ударника при не натиснутому спусковому гачку, а також розташований на затворі ручний запобіжник, що дозволяє заблокувати ударно-спусковий механізм як з зведеним, так і з спущеним курком. Як і у пістолета Форт 12, пристрою для безпечного спуска курка з бойового взводу в конструкції не передбачено. Магазини дворядні, засувка магазину розташована в підставі спусковий скоби. Штатні прицільні пристосування нерегульовані, цілина встановлений в поперечному пазу типу "хвіст ластівки".

Автомат Вепр (Вепр) був уперше представлений у 2003 році як новітня розробка Українського Науково-технічного центра точного машинобудування. Вепр є заміною стоячому на озброєнні ВР України автоматам Калашникова АКМ і АК-74, що остались ще з часів СРСР. Крім того, творцями автомат Вепр є "значно переважаючий АК-74 по всіх параметрах", у що важкоповірити. Автомат Вепр цілком успадкував стовбурну коробку і стовбур автомата АК-74 із усіма механізмами. Затильник приклада кріпитися безпосередньо до стовбурної коробки, до кришки стовбурної коробки кріпиться пластиковий упор для щоки. Рукоятка заряджання перенесена вперед, на ліву сторону цівки. Запобіжник - перекладач режимів вогню залишився на колишнім місці, і в результаті виявився далеко за щодо пістолетної рукоятки керування вогнем. Автомат оснащений відкритими регульованими прицільними пристосуваннями, а також стандартною бічною планкою для кріплення денних і нічних прицілів.
Останній варіант автомата Вепр, показаний у середині 2004 року, оснащений під ствольним гранатометом калібру 40мм
Ось вам технічні характеристики
Калібр: 5.45x39 мм
Тип автоматики: газовідвідний, запирання поворотом затвора
Довжина: 702 мм
Довжина стовбура: 415 мм
Вага: 3.45 кг
Темп стрілянини: 600-650 пострілів у хвилину
Магазин: 30 патронів

«Вепр» - українська зброя

Декілька десятків тисяч нових українських автоматів «Вепр» має намір закупити до 2010 року Міністерство оборони України.

Про це повідомив директор Наукового центру точного машинобудування Національного космічного агентства України (Київ) - розробника "Вепра" Олександр СЕЛЮКОВ у ході прес-конференції, присвяченій презентації нової стрілецької зброї.

О.СЕЛЮКОВ зазначив, що автомат має бути поставлений на озброєння, перш за все, українським прикордонникам та миротворцям.

У свою чергу, експерт-випробувальник зброї Сергій ГАЛУШКО заявив, що силові відомства приймуть рішення щодо взяття автомата на озброєння лише після завершення всіх типів випробувань. За його словами, щоб зброя була більш конкурентоспроможною, силові відомства радять розробникам приєднати до "Вепра" лазерні цілевказники, оптичні приціли і т.п. Водночас, С.ГАЛУШКО сказав, що “ми не можемо не відзначити наявності таких позитивних показників у автомата, як зменшення віддачі під час стрільби, і у зв'язку з цим підвищення точності попадання у ціль”.

Від імені силових відомств С.ГАЛУШКО загалом позитивно оцінив новий автомат і висловив сподівання, що державні випробування "Вепра" пройдуть без суттєвих зауважень.

На прес-конференції повідомлялося, що розробка автомата тривала два роки. Державні випробування, за оцінками розробників, мають завершитися за 9 місяців. О.СЕЛЮКОВ висловив сподівання, що у 2004 році в Україні буде налагоджено серійне виробництво власного автомата. Підприємство, яке займатиметься серійним виробництвом "Вепра", поки що не визначено. (УНІАН: В Україні існує єдине підприємство, яке займається серійним виготовленням стрілецької зброї, - Науково-виробниче підприємство МВСУ "Форт" (м. Вінниця). Воно виготовляє пістолети "Форт".) 

Кхм... Кілька слів від мене. Ця історія видалася доволі цікавою та повчальною. Тож, вирішив, що зважаючи на її актуальність, слід було б аби з нею ознайомилося більше читачів. Прошу вибачення в автора (а також шановної редакції журналу), якщо це викличе якісь зауваження.

Офіційна вимога щодо наявності посилання на видання є виконаною.

Нарвалися...

Трапилося мені якось поїхати у цікаве відрядження. По ходу справи потрібно було везти через усю країну дещо невелике, але дуже вартісне та секретне. Коли вже зібрався їхати з пункта А в пункт Б, командир частини А викликав мене та сказав: "Познайомся, ці хлопці про всяк випадок поїдуть з тобою". Познайомилися. Хлопці виявилися спецназівцями з бригади морської піхоти Північного флоту, два лейтенанти і старлей. Згідно з задумом командування вони повинні булим охороняти по дорозі цінний вантаж, ну, а заразом, і мене, багатогрішного. Хлопці відрядження сприйняли як безкоштовну поїздку до Сочі, тим паче, їхати потрібно було в цивільному, в окремому купе. Спецназівці мене опікали, як англійську королеву, навіть було незручно.

А саме цікаве трапилося в Саратові. Там в нас була пересадка. Хлопців своїх я відпустив за пивом, а сам пішов погуляти по вокзалу. Сутеніло. І тут до мене підвалили наперсточники й запропонували зіграти. Я на ходу відмовився та пішов далі. Але мене усе ж зупинили та наполегливо запропонували зіграти. Я знову відмовився. Тоді мені сказали, що "ти, тіпа, козел, давай, грай, не випендрюйся, поки не дістав". І тут 4 чоловіки стали мене оточувати, а в стороні ще маячила група прикриття. В мене, звісно, був пістолет, але влаштовувати стрільбу на вокзалі, а потім до кінця життя писати пояснювальні мені не хотілося.Тому я потихеньку почав відкидати полу піджака, шукаючи очима міліцію. Але де там! І зненацька чую: "Товаришу підполковник, у нас проблеми?" Дивлюся - позаду стоять мої провожаті, посміхаються, і , гади, морозиво облизують. Ну, я в двох словах пояснив ситуацію. В старлея в очах спалахнула прямо-таки дитяча радість: "Ну нарешті" !!!

І вони взялися за справу. Перша четвірка, по-моєму, так нічого зрозуміти й не встигла, а до групи прикриття дійшло, що щось не так, коли зачистка в принципі закінчилася. Вони підбігли до нас, при чому один встиг здивовано так запитати: "Агов, братки, ви з якої бригади!?"

І, перш ніж піти у глибокий нокаут, почув чесну відповідь:

- З гвардійської бригади морської піхоти !

Ігор Сазонов

Журнал "Камуфляж", № 12 (грудень), 2003 

http://www.kit.com.ua/ka/

P.S. А військові марші "підвищують тонус м'язів і діють цілюще на нервову систему" (як вважають деякі фахівці). Музика: О. Баженов.

[ Читать дальше ]

Прелестное сообщение распространила пресс-служба Министерства обороны Украины:

«У Збройних Силах України з нагоди відзначення 18-ї річниці незалежності України вперше проведено конкурс серед військовослужбовців і членів їхніх сімей на кращий витвір військового аматорського мистецтва

Добігає свого завершення Конкурс на кращий рушник серед військовослужбовців і членів їхніх сімей, який в рамках акції “Військово-історична, культурно-мистецька символіка незалежної України” присвячений 18-й річниці незалежності України.

Конкурс, що проводився вперше, було розпочато у квітні поточного року і участь у ньому взяли військовослужбовці і члени їхніх сімей з усіх гарнізонів, військових частин і навчальних закладів.

Головна мета цього конкурсу полягала у розвитку аматорського мистецтва, сприяння розкриттю талантів у Збройних Силах України, пропагування духовної, історичної та культурної спадщини, виховання у військовослужбовців національно-патріотичних якостей. Адже рушник є символом і оберегом української нації, невід’ємним атрибутом усіх родинних обрядів, звичаїв, ритуалів нашого народу, тому закономірно, що саме рушник став головним і знаковим елементом акції.

Відповідно до умов конкурсу, на рушниках необхідно було відобразити військово-історичну символіку, герби областей, символи військової звитяги і честі, емблеми та нарукавні знаки військових частин, закладів та установ Збройних Сил України.

На сьогодні до конкурсної комісії вже надійшло 68 кращих витворів військового аматорського мистецтва з усіх областей України та Автономної Республіки Крим.

До 21 серпня конкурсна комісія на чолі із заступником Міністра оборони України Володимиром Дібровою визначить переможців акції.

У подальшому найкращі рушники будуть передані на зберігання до Центрального музею Збройних Сил України.

Кращі витвори військового аматорського мистецтва будуть розміщені на виставці “Рушник єдності – 2009. Військовий аспект”, яка розпочне свою роботу 21 серпня у Центральному будинку офіцерів Збройних Сил України.

Відвідувачі можуть ознайомитися з виставкою щодня з 10.00 до 17.00.

Після роботи виставки у Києві, буде сплановане її подальше експонування в регіональних закладах культури Збройних Сил України».

***

Между тем, российская армия сейчас активно реформируется, дивизии станут бригадами, задействованы новые методы организации и обучения солдат. Через три года, как сообщают российские эксперты, россияская армия сможет легко и успешно вести военные действия в регионах с достаточно большой плотностью населения, а конкретно эксперты таким регионом называют Крым.

Так что вышивайте рушнички солдатушки, авось они оберегом будут от агрессии...
А что еще делать, коли патронов на стрельбы не хватает, да и горючего самолетам на полеты - меньше, чем впритык...

  

Зупинивши рядового, який не віддав йому честь, офіцер сказав:

- Послухай, рядовий, ти що, не бачиш, яка на мені форма ?

Солдат обдивився офіцера з ніг до голови і відповів:

- Вам пощастило ! А тепер подивіться, що видали мені...

 

Проблема армии напрямую связана с состоянием дел в нашем государстве, которое, по сути, есть политической организацией общества, осуществляющая его управление, охрану экономической и социальной структуры. О том как изменить ситуацию рассказывает активист нашего движения Алексей Мелехов в своей статье.