Я й не думав, що таке може трапитись. У смартфона почав відклеюватись дисплей. Помітив це випадково. Спочатку подумав, що смартфон просто випадає з чохла. Але відстань між дисплеєм і задньою кришкою здалась завеликою. "Та ну нафіг!" — так можна описати переляк. "Невже дисплей?" Схоже, так, таки дисплей відклеюється. Однак при цьому працює.

Смартфону 4 роки і 3 місяці. В принципі, можна замінювати, враховуючи що на момент купівлі модель була дещо застарілою, та крайні декілька років експлуатація була занадто активною. Однак в разі мобілізації оновлювати гаджет нема сенсу.

Цікаво, чи було у вас таке?

А ще, в разі потрапляння води, смартфон починає жити своїм життям: фантомні натискання, помутніння зображення на дисплеї.

Ну і повторюсь, що наступним смартфоном навряд чи стане реалмішечка.

І, власне, картинка для ілюстрації.

"...краще вже писати про щось особисте...."

"те що спостеріг і в реалі і в віртуалі - це зневіра в щирість"...

Незважаючи на розрахунки та сподівання, перенести всі фотки з блогу на інший хостинг за 4 місяці не вдалось. І річ не лише у втомі — якраз крайні декілька днів взяв потужний темп. Просто закидали роботою, яку доводиться розгрібати (бо потім заплутаєшся де, що і коли). Причому роботи дуже багато. Плюс — треба думати і про поточний контент. А зйомки та публікація теж вимагають часу. Ось і виходить, що толком не вистачає ні сил, ні часу ні на перенесення фоток, ні на роботу. Тож, нажаль, на переїзд доведеться витратити весь серпень. І це у кращому випадку. А часу у мене немає — у жовтні спливає актуальність аналізів і госпіталізація в лікарні. Крім того, припиняється підтримка Windows 10. Тож хотілось вирішити поточні справи якмога швидше.

Поки що вирішив на власні справи виділити хоча б вихідні. Але коли тоді відпочивати?

Гардероб вже застарів. Але не морально, а фізично... Річ у тім, що я від пандемії ковідла та повномасштабки набрав об'єму і ваги. Тому одяг, який є, нажаль, вже не підходить. При тому, що є речі, які одягав буквально пару разів:( Тому треба було  купляти.

Вперше купив одяг через інтернет, який підійшов за розміром! Правда, перед покупкою обміряв. Але все одно сумнівався, бо при втягнутому животі та в розслабленому стані обхват різний. Ще й з нинішньою обстановкою! Сказали, що можна приміряти на поштовому віділенні. Однак зміг одягнути лише вдома. Втім, розмір підійшов! Навіть з невеличким запасом.

Вдвічі приємніше, що купив розклешонні(!) чоловічі(!) джинси. Зараз не те шо кльош — звичайні джинси не всюди є. А ті, що є, якісь непривабливі. Так що круто! Тим паче, що не китай.

До цього був негативний досвід: замовляв у відомому інтернет-магазині. Але тоді й джинси приїхали — не такі, як у описі; і за розміром не підійшли. Потім була довга возня з поверненням. Хоча гроші повернули. Однак порадили користуватись приміркою, яка... платна.

А взагалі, хоч купівля одягу в інтернеті — ризикована справа, все ж більший вибір. Бо у місцеві магази завозять лише мейнстрім. "А ти хочеш чогось особливого?" Чому б і ні? 

До речі, пригледів дещо закордоном. Цікаво, чи можна купити напряму у виробника? Наприклад, з Австралії або Великобританії?

На цьому тижні розхреначив міжкімнатні двері, а сьогодні дісталось кошику для котів. Вкотре батько роздратував. Я відкрив шафу (щоб додатково відмежуватись, бо двері в кімнату вже неможна чіпати). З шафи все повипадало (не знаю, як можна було складати, щоб випадало). Спробував запхати назад — не вийшло. Плюнув, так і залишив. Мама потім прибрала. Однак кошик для кота закотився аж у ванну кімнату. Я туди заходжу не вмикаючи світло, тому не помітив, що там валявся кошик. Наступив. Буцнув ногою (не спеціально). І так зламав. Прикро, що цей кошик цінний спогадами про кота Рижика. 

А так, від початку повномасштабки розбив дзеркало, поламав журнальний стіл, пошкодив вимикачі. Причому це часто відбувалось випадково.

Але в порівнянні з батьком це дрібниці. Ось він примудрився ушатати машину буквально за пару років. Хоча до того декілька десятиліть автомобіль був справний і не пом'ятий. Хоча не хочеться наслідувати риси батька. Воно якось само собою виходить.

Псіханув — так псіханув. Нажаль, у мене є компульсивно-обсесивний розлад, який батьки лише посилюють. Ну, я не витримав — грюкнув дверима. Раніше помаленьку вони розхитувались. І, схоже, розхитались до такого ступеню, що тріснуло скло. Сподіваюсь, уламки нікуди не попали. Бо був без окулярів. Але начебто, все норм.

А дверям — п*зда. Добре, що було поклеєно плівкою. Інакше б розлетілось на друзки.

Після чергового рекордного масованого нальоту безпілотників наступної ночі (цієї) теж було багато дринольотів. Причому чимало летіло на столицю і Васильків. Тож декілька годин було чутно канонаду. Аж сусіди попрокидались. Ну а батько, звичайно, дрихне навіть від гучні вибухи. Міцний сон! 

Найбільше лякає, що масові атаки стануть звичним явищем. При цьому збивати шахеди стає все важче і важче.

Ну і ось відео для пояснення ситуації з ворожими безпілотниками.

Звітую про ще один місяць, витрачений на пересення фоток. Бо, припускаю, таких упертих як я, в плані підтримки життєздатності блогу, небагато. Та й більш нічого такого примітного не відбувається. Хіба що, знову лопнули судині в оці (це некрасиво і дуже неприємно). Однак це трапилось коли працював, а не займався перенесенням фоток. Хоч таке траплялось і під час попереднього переїзду фоток — з io.ua на imgBB.

Як не дивно, темпи перенесення фоток уповільнились. І це при тому, що на відміну від перших двох місяців перенесення, фотки пішли в стиснутому вигляді — тобто, їх не потрібно додатково редагувати. Відповідно, перенесення повинно було би пришвидшитись. Однак, трапилось навпаки. Але для цього є причини. По-перше, вирішив виділити час для роботи. Тож декілька днів просто випали з графіку переїзду. По-друге, збільшилась інтенсивність нічних атак, тож знову не вдається виспатись. А поки прокинусь, поки подрімаю, поки налаштуюсь на робочий лад — то пів дня і нема. По-третє, як мінімум, 3 або 4 дні витратив на зйомки дегустації пива. По-четверте, дається взнаки втома. Бо переносити фотки декілька місяців підряд — це важко. Тому повідомляю, що переїзд розтягнеться ще на якийсь і час і, нажаль, не вдасться впоратись за липень. Це означає, що переїзд фоток займе на 4, а 4,5, якщо не всі 5 місяців. Це погано. Але шо вже поробиш?