Мені подобаються всілякі соуси і кетчупи. Саме тому про них я вже писав раніше. Наприклад, про кетчуп з жовтих помідорів. Але одна річ — допис про певний соус, а зовсім інша — дегустація величезного асортименту в форматі фотозвіту. І нехай це не фотогенічно (бо знімати особливо нічого), і такі продукти не підпадають під визначення самостійної страви (тому що треба намазувати на бутерброд, гарнір чи м'ясо) — від цього дегустація буде лише незвичнішою. Хоча соуси вже не дивина і їхній асортимент певною мірою усталився. Однак зібрати їх разом стало цікаво. Правда, смакування зайняло аж півтора місяці.

Різноманітність соусів вражає. Особливо, у деяких виробників. Але, нажаль, у такій дегустації є зворотний бік медалі: від гострих і кислих соусів може виникнути печія. Втім, мені це не завадило.

Все ніяк не наважусь піти пофоткати місто, тому цього разу вкотре буде дегустація. Але мене тішить те, що вона була запланована заздалегідь, а їжа хоч і проста, проте в незвичному форматі. А ще, як завжди, виходить так, що до дегустації доходить, коли змушений переходити на самообслуговування.

Десяту, ювілейну, дегустацію вермішелей/локшин швидкого приготування хотів відкласти на наступний рік, бо й так перебрав щорічну норму споживання. До того ж, новинок не було. Але знімати більше нічого. Плюс — новинки підігнали. Тож доведеться наближати виразку шлунка... А чому 9-й номер, якщо дегустація десята? Все просто — один звіт назвав по-іншому, бо там були зарубіжні та реекспортні найменування. Сьогодні ж — вітчизняне.

Не думав, що коли-небудь доведеться робити огляд сухпаїв. Правда, і повномасштабна війна у XXI столітті здавалась чимось фантастичним і безглуздим, але, як бачимо, все можливо.

В принципі, в дегустації сухпаїв немає нічого дивного — раніше сталкери полюбляли їх оцінювати за відсутності вилазок (напевно, через те, що їх було зручно брати в похід або на сталк). Тож чому б і мені не спробувати? Тим паче, від початку повномасштабного вторгнення рашистів набори індивідуального раціону харчування дегустували і письменники-історики, і мотоциклісти, і блогери розважального жанру. Ну і, звичайно, кожен чоловік в країні може зіткнутись з таким продуктом, оскільки у нас триває війна і запросто можуть призвати на військову службу (хоча такі набори дають лише на виїзних навчаннях або завданнях, бо у військових частинах є їдальні, а на фронті — польові кухні). Крім того, це — продукти швидкого приготування. Так що маю повне моральне право спробувати сухпай. Заодно, враховуючи специфічність такої їжі, додаю новий тег "сухпай".