27 лютого в Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція старшого оперуповноваженого о.в.с. відділу боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми УМВС України в Закарпатській області, старшого лейтенанта міліції Михайла Данила.

Михайло Данило, на життя якого 30 листопада 2011 року було скоєно замах, розповів журналістам про підпал його авто та заявив про бездіяльність правоохоронних органів у цій справі. ПОДРОБНЕЕ

    Знову про закарпатські голубці  . Я вже описувала приготування "літніх" голубців   http://blog.i.ua/user/2780480/782774/. Сьогодні розкажу про  секрети приготування не пісних "зимових" голубців. 

     В чому їх основна відмінність від літніх, їх готують, в основному,  з квашеної капусти, і крім звичайних інгредієнтів( рису, мяса, спецій) неодмінно має бути присутнє копчене мясо, або ковбаса, вони мають бути іще пікантніші, масніші і дрібніші. Мої голубці не найдрібніші. Кухарки гонорують коли накрутять голубці розміром з мізинець, таких на долоню влізе штук 20

.

 Не буду вдаватися в опис обробки квашеного листа  капусти. Хтось просто довго відмочує, я швидко полощу і відмочую в декількох водах розібрані листки, а потім хвилин 5-10 проварюю, щоб вони були м'якші і швидше зварилися в голубцях. Листок ділю на 2,3 або 4частини в залежності від розміру листка, адже голубець має бути маленький. Думаю, що про те як правильно роздирати на шматки листок знає кожна господиня але, про всяк випадок, нагадаю - від  краю листка до основи.

  Головною відмінністю начинки для таких голубців від начинки для літніх голубців є те, що його  роблять з незапареного рису. Рис просто промиваю в декількох водах, а потім заливаю водою і залишаю на годинку щоб трохи набух. Інші складники начинки можуть бути такі ж як у літніх а може бути лише: піджарка з цибулі і паприки, сіль перець, мясний фарш. В фарш можна змолоти трохи будженини.

       Приблизно на одну велику головку капусти піде 350 гр рису, 300 гр фаршу, 2ложки олії, цибулина, 1ч.л. паприки,1 ч.л.солі, трохи менше перцю.

 Начинки в листочок накладати небагато, чайну ложечку. Листок скручувати не туго, щоб рис міг набухнути, але після скручування голубець необхідно трохи стиснути  в кулаці, витискаючи лишню начинку, і для того  щоб краще укладався в каструлю.

 Перед укладкою голубців на дно посуди покладіть декілька листочків капусти, копчене реберце, або шкірку від копченого сала, або домашню ковбаску, або вього по трохи. Голубців в кастрюлі має бути трохи більше як на половину обєму, щоб був запас для набухання.Залийваємо голубці водичкою, щоб покрила їх на 3-4 см, добавляємо зверху 2-3 ложки томатного соусу, пригружуємо голубці зверху тарілочкою, щоб не розварилися і тоді ставимо на 3,5 - 4 години варити легкім вогні. Зрештою час варки залежить від твердості капустяного листа.

     Чому я про це блюдо розказую напередодні посту ? З вредності, щоб слюнка текла.

У селі Пилипець відкрито Музей дерев`яних церков, який організував музей Юрій Бедринець.Міжгірщина славиться своїми дерев`яними храмами у стилі "верховинське бароко". Сам музей знаходиться в невеличкий кімнаті на території ресторанно-готельного комплексу "Аратта".

Греко-католицька церква Успіня пресвятої Богородиці, Виноградівський р-н, с. Затисівка, 1751 р. її не стало в 1923 році.

Греко-католицька церква, Міжгірський р-н, с. Буковець, 1896 р.

Греко-католицька церква св. Покрови, Віноградівський, с. Тростник, 1854 р. , не стало в 1923 році.

Греко-католицька церква. Св. Михайла, Велико-Березнянський р-н, с. Волосянка, 1751 р. згоріла 1914 року. "Бойківська хата" с. Подобовець 17-18 ст., розібрана в 1970 році.

***********

Всі представлены хати в музеї можна подивитись тут

***********

Село Колочава (угор. Alsokalocsa, чеськ. Kolocava) Міжгірського р-ну, Закарпатської області розташоване в долині між полонинами Стримба, Дарвайка, Барвінок, Красна і Ружа за 26 км від районного центру. Навколо села розташовано багато природних джерел з мінеральною водою. Найвідоміше з них - Боркут.

Документальні джерела засвідчують, що в 1801 р. в Колочаві було дві дерев'яні церкви. Одна з них - церква Зішестя Святого Духа, 1795 р. - збереглася до наших днів в присілку Горб.

Дерев'яну двоярусну каркасну дзвіницю, що стояла біля церкви, перенесено до збудованої неподалік православної церкви св. Трійці, 1928 р. й оббито бляхою.

На сьогодні у Колочаві налічується близко 50 пам'ятних об'єктів, 20 пам'ятників та 10 музеїв.

Цікавими для туристів будуть також "Лінія Арпада", музей бункерів групи Української Повстанської Армії, групи Штаєра

***********

Ще дуже багато про Колочаву тут

***********

Негровець (угор. Felsоkalocsa, словацьк. Negrovec) - село в Міжгірському районі Закарпатської області розташоване за 20 км від районного центру поряд з однойменною горою Негровець (1707,3 м).Перша згадка про Негровець датується 1499р. Поселення в той час було присілком Колочави,звідси й колишня назва села - Верхня Колочава.

Окрасою села є шпиляста дерев'яна церква Св. Архангела Михайла з дерев'яною двоярусною каркасною дзвіницею (кін. 18 ст.), перенесена на теперішнє місце з урочища Потік(за іншими даними з присілку Ясеновець ) у 1818р.

***********

Ще про Негровець тут

***********

Село Гукливий (угор. Zugo) Воловецького р-ну, Закарпатської області розташоване в долині між полониною Боржава та Бескидським хребтом за 6 км від районного центру. Село відоме старовинним рукописним документом - "Гукливським літописом", з якого відомо, що Гукливий був заснований вихідцями з Галичини. Перша письмова згадка про Гукливий сягає 1588 р. Назву села пов'язують з невеличким потічком Гукливчиком.

В Гукливому є три храми. Один із них - найдавніший ансамбль лемківського дерев'яного церковного зодчества Воловецького району - тризрубна церква св. Духа та дзвіниця,18 ст.

В інтер'єрі храму зберігся старовинний бароковий іконостас, виконаний німецьким художником Францом Пеєром, 1784 р.

В 1967 р. з Гукливого до Ужгородського музею народної архітектури та побуту була перевезена бойківська хата, сер. 19 ст.

У селі є єдиний в Україні та країнах СНД мілітарі-готель "GrunHof" http://hof.net.ua, зведений на фундаменті бункера, де знаходилася ставка угорської армії часів Другої світової війни. Саме тут проходив мукачівський напрямок лінії Арпада. До нашого часу збереглися залишки дзотів, дотів, ліній протитанкових споруд, вогневих точок, протитанкових ровів, ліній мінних полів тощо.

а ще зустріли таких ось хлопаків ;) Львівський якісь клуб так мандрує.

***********

Ще про Гукливий тут

***********

Селище міського типу Воловець (угор. Voloc) - районний центр Закарпатської області розташований у високогір'ї Українських Карпат, на південь від Верховинського вододільного хребта та на північ від хребта Полонина Боржава, в долині річок Вича (притока Латориці) та Волівчика. Селище знаходиться біля підніжжя вершин Темнатик та Плай, на висоті близько 500 м н. р. м.

Через Воловець проходить залізничне сполучення Київ - Чоп, а за 11 км від селища - міжнародна траса М17 (Брест-Київ)/М06 (Київ-Чоп).

Відомо, що в 15 ст. одна частина поселення належала родині Перені, а друга - феодалам Білкеям. Потім Воловець постійно змінював власника, а на початку 17 ст. був включений до Мукачівської домінії. В 1625 р. начальник гарнізону Мукачівського замку Янош Балиндя подарував поселення Олексі Шимону, при умові, що той заселить територію своїми кріпаками.

В середині 19 ст. у Воловці було збудовано найкращий в Австо-Угорщині лижний трамплін. У 1862 р. село відвідали імператор Франц-Йосип разом з герцогами Шварценбергом та Естергазі. Імениті гості спускалися з гір на лижах та стрибали з місцевого трампліна. На жаль, нині від від унікальної споруди зберігся лише фундамент.

В 2009 р. глава греко-католиків Закарпаття освятив престол церкви Воздвиження Чесного Хреста у Воловці, а в 2010 р. - було освячено нову фару біля Свято-Вознесенського храму.

***********

Ще про Воловець тут

***********