Твір-роздум на тему: «Всі щасливі сім’ї схожі між собою, кожна нещасна сім’я, нещасна по-своєму»(Лев Толстой)

 

            Що необхідно двом люблячим один одного, я наголошую, ЛЮБЛЯЧИМ по-справжньому людям? Що їм потрібно для утворення щасливої родини? Деякі люди можуть сказати: «Звичайно, багато грошей, великий дім, життя в багатстві…» Я не погоджуюсь з цим твердженням. На мою думку, є кілька чинників, які об’єднують щасливі сім’ї.

            По-перше, шлюб має бути благословенним «згори» і по волі Божій. Чому? Тому, що Господь хоче дати нам лише найкраще і те, що ніколи не пошкодить. Це так, хоча іноді нам здається навпаки. По-друге, поблажливість або милостивість один до одного – навчитись приймати людину такою, якою вона є. Навіть із всіма вадами і негативними рисами характеру. По-третє, звичайно, діти – подарунок щасливій сім’ї, вони приносять радість і натхнення кожен день. Звісно, якщо їх терпеливо і правильно виховувати.  Також дуже важливо підтримувати один одного і долати всі труднощі лише разом! Взаємно допомагати і безкорисливо робити щось  для інших. Ці та деякі інші чинники роблять сім’ю щасливою. Майже всі щасливі сім’ї практикують і використовують

 Вищесказане, тому і живуть «як у Бога за пазухою» або «як на сьомому небі».

            Тепер оглянемо нещасні сім’ї. Вони, як писав Лев Миколайович Толстой, нещасні                   по-різному. Цей вислів, я сказав би, навіть логічний, Чому? Бо, зрозуміло, якщо відсутнє щось з достоїнств щасливої сім’ї, то родина може стати нещасною. Існують різні «комбінації вад» нещасливих сімей: непорозуміння, неповага, відсутність взаємопідтримки і взаємодопомоги, пройшла закоханість, а любові не було...

            В наш час сімейна інституція, яка повинна бути щасливою і цілісною, руйнується «завдяки» негативному впливу закордону: телебачення, преса, Інтернет, все частково розхитує «будівлю щасливо-сімейних цінностей». По-різному до молоді добирається «вірус нещасносімейності», обгорнутий і представлений у симпатичному вигляді. Тому різні проблеми трапляються із неправильно сформованими майбутніми чоловіками і дружинами. Але є вихід!!! Є порада, яка здатна перетворити нещасну сім’ю на щасливу: «В тих сім’ях, де чоловік і дружина слідують заповідям Божим – завжди панують любов, повага, взаємна допомога, милосердя і, нарешті, ЩАСТЯ!»

"Не может быть, чтобы это все кончилось только жизнью"

ЕЙ БЫЛО 18, ЕМУ - 34. ТОЛСТОЙ ИСКАЛ ИДЕАЛ, ПОКОРЯЯ ЖЕНСКИЕ СЕРДЦА, А СОФЬЯ БЕРС БЫЛА ВЛЮБЛЕНА, МОЛОДА И НЕИСКУШЕННА. ИХ ЛЮБОВЬ НЕ УМЕЩАЕТСЯ В ОПРЕДЕЛЕНИЕ «РОМАН», ЕЙ БОЛЬШЕ ПОДХОДИТ СЛОВО "ЖИЗНЬ". НЕ ЭТОГО ЛИ ХОТЕЛ САМ ТОЛСТОЙ? Не существует в истории России пары, чья супружеская жизнь так активно обсуждалась бы обществом, как жизнь Льва Николаевича и Софьи Андреевны Толстых. Ни о ком не ходило столько сплетен и не рождалось столько домыслов, как о них двоих. Самые потаенные, интимные подробности отношений между ними подвергались пристальному рассмотрению. И пожалуй, не существует в истории России женщины, которую потомки так яростно обвиняли в том, что она была плохой женой и едва ли не погубила своего гениального супруга. А между тем она всю жизнь преданно ему служила и прожила не так, как самой бы ей хотелось, а так как Лев Николаевич считал правильным. Другое дело, что угодить ему оказалось не просто сложно, а невозможно, потому что человек, ищущий идеала, обречен на разочарование при общении с людьми. История любви и семейной жизни Толстых - это история столкновения между возвышенным и реальным, между идеей и бытом, и неизбежно следующего за этим конфликта. Только вот нельзя с уверенностью сказать, кто в данном конфликте прав. У каждого из супругов была своя правда.

[ Читать дальше ]

На Заході звернули увагу на те, що російський письменник Лев Толстой став зараз в Росії «неособою» за Орвелом (nonperson). Згадка де-небудь його імені в даний час є ознакою політНекоректності.
Нагадаємо, наприкінці січня 2010 року стало відомо, що рішенням суду в Ростовській області від 11 вересня 2009 року письменник Толстой Лев Миколайович, чоловік 1828 р. народження, росіянин, одружений, місце прописки: Ясна Поляна Щокинського р-ну Тульської обл., був визнаний екстремістом в ході одного антиекстремістського процесу в Таганрозі.

В інтернеті викладений висновок експертизи, яка засвідчила про екстремістський характер світогляду Льва Толстого, що збурював релігійну ворожнечу та/або ненависть за ознаками статті 282 КК РФ, зокрема в наступному вислові:
«Я переконався, що вчення [російської православної] церкви є теоретично підступна і шкідлива брехня, практично ж збірка найгрубіших марновірств і чаклунства, що приховують абсолютно весь сенс християнського вчення».

Суд ухвалив, що даний вислів Льва Толстого формує негативне ставлення до російської православної церкви (РПЦ), і на цій підставі стаття, що містить даний вислів, була визнана одним з екстремістських матеріалів». Відзначимо, що Толстой є не просто екстремістом, а екстремістом-рецидивістом.

У 1901 році Толстой Лев Миколайович, чоловік 1828 р. народження, росіянин, одружений, місце прописки: Ясна Поляна Щокинського р-ну Тульської обл., вже був офіційно засуджений за крамольні думки відносно РПЦ, відлучений від церкви і підданий анафемі.
Маразм він і в Африці, пробачте в Росії, маразм. А ми дивуємося з приводу анафеми Мазепі...

Мало кто знает, что Лев Николаевич Толстой хорошо был знаком с буддизмом, более того, его идеи ненасилия были во многом следствием того духовного влияния, которое имело на него Учение Будды.

Одно из первых упоминаний об этом встречается в его статье "Так что же нам делать?", в дальнейшем упоминание о буддизме часто встречается в его дневниках. В 1905 году появляется очерк "Будда", вслед за которым писатель планирует написать целую книгу (22 главы!) на эту же тему. И хотя смерть не дала закончить эту работу, писатель успел выпустить несколько переводов буддийских сказаний-джатак и жизнеописание Будды.

Что искал один великий гуманист в Учении другого великого гуманиста, жившего за две с половиной тысячи лет до него? Названия статей-призывов Толстого отвечают сами на этот вопрос: "Тоска о страданиях людей", "Ищи истину", "Проповедь равенства всех", "Сострадание к зверям, вегетарианство" и др.

И сегодня, когда некоторые не в меру ретивые политики и чиновники ратуют о запрете "иностранных" и "нетрадиционных" религий, им нелишне было бы прочесть то, о чем почти сто лет тому назад писал великий классик и понять, что нет духовности "национальной" и "иностранной", а есть лишь духовность и мракобесие.

---------------------------------------------------------------------------------------
-------------------------------------------------------

[ Читать дальше ]