ТАРАС ФЕДЮК * * * Чорний волик був чорний, бо це мій улюблений колір, панове. Він стояв під горою, гора була сірою так у житті повелося. Він жував едельвейс, горицвіт, ломикамінь та інші поважні рослини, Що отруйні, напевне, а волик живий і чорніший, як зразу. Його роги, як руки і ноги добродія Шіви, Його очі, неначе туркменський інжир на базарі Привозі, Його груди… о Господи, текст мені звідкись знайомий, Як і заповідь Божа, що рекомендує не красти...
Читати далі...