хочу сюди!
 

Юля

39 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Замітки з міткою «гумор»

Дівчина під ніком Intenza.

*
Що таке Intenza,
Бачив в магазині
Хто така Intenza,
Взнав я тільки нині.

Файная дівчина,
Як струнка топОля
Враз би оженився,
Будь то моя воля.

Хоч я небагатий
Й трохи старуватий
Молоду дружину
Міг би я кохати.

На руках носив би
Файную дівицю.
Їй побудував би
Гарную світлицю.

Годував би салом,
Пряником медовим,
Пригощав солодким
Калачем чудовим.

Бігав би на ринок
У недільний ранок,
Одяг і наряди
Зносив би на ганок.

Та немає волі,
Бо я вже жонатий
Із старой каргою
Вік тепер конати.

3 серпня 2007 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Розгулялась "Ася".Із циклу "Ася"

*
Знов на цьому тижні
Розгулялась "Ася".
Ледь натиснув "клаву"-
Зразу понеслася.

Понеслась просторами
В інтернетні далі.
Спілкування людям
Дарить,мов медалі.

Зранку в понеділок
Подалась в Австралію
А уже опівдні
Прибула в Італію

"Клавою" відстукала
Всім палкі привіти
І подарувала
Смайликові квіти.

В Київі,в Одесі
Побула в вівторок
Неодноразово...
Мабуть разів сорок...

Львів,Донецьк,Черкаси
Теж не забувала
Лагідні вітання
Людям дарувала.

Друзів всіх провідала,
Словом сповістила.
І веселим смайликом
Радо пригостила.

Ось таку подругу
Я у себе маю.
Й за її старання
Дуже поважаю.

28 серпня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Похмелуха.

*
Ну до чого ж задовбала
Клята похмелуха.
То стріляє у печінку,
То дзвенить у вухо.

Дуже гарно було вчора,
І душа співала.
А на ранок знов печінка
Поминки справляла.

Чому так несправедливо
Діє п’яне зілля.
Після радості й весілля
Дарить всім похмілля.

Бог чарівную рідину
Людям дав на свята.
Тільки в пляшки наливали
Її чортенята.

23 березня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Із життя Хуліганки.

***

Хуліганка, Хуліганка

Моє серце ти забрала.

На булавку наколола

І в колекцію поклала.

Буде кращім експонатом

Серед інших,це я знаю.

А для тебе згадкой буде

Те, що я тебе кохаю.

То ж колись ти зрозумієш

Всю любов мою гарячу

І повернеш мені серце

Разом із своїм в придачу.

[ Читати далі ]

Дивлюсь в телевізор...

Дивлюсь в телевізор:

Verweibliche Mutter!

чому я не "боїнг",

чому не комп"ютер?!

       Глитав пасажирів,

       команди ковтав-

       і землю б покинув,

       зірки рахував...

Не крил, ані розуму

Боже не дав:

в болоті я виріс,

віршів наскладав.

Комп’ютер-Казанова.

*  
Комп’ютер пішов до інету
З такими як сам спілкуватись.
Прийшлось і мені іти разом,
Щоб волю йому не давати.

Бо любить хитрющща машина
Чомусь до жінок залицятись.
Доводиться довго і важко
Мені за це все віддуватись.

Морочить чаріні голівки,
Дарує вірші про кохання,
І будить в сердечках вразливих
На щастя якесь сподівання.

На мене весь гнів виливає
Увесь той обманутий люд.
Доводиться довго доводить
Що все ж таки "я не верблюд".

Отак і живЕмо ми разом
Неначе в казковому сні.
Комп’ютер серця розбиває,
А ось віддуватись - мені.

11 березня 2007 р.-
22 серпня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

АнеКдоТи - еклюзив від ДВД.

Олімпійці. Якщо Вам не вдалося зайовувати золото в Пекіні, не хвилюйтеся. Золоті медалі можна буде купити в нас в Одесі на 07 кілометрі, за ціною бронзової.

Хочу пива...


Не медом єдиним...

22%, 7 голосів

38%, 12 голосів

41%, 13 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

В ЬІ Н О С "МОСКА" пО-Українськи!!! САГА про ШПАЛИ!!!

САГА про ШПАЛИ!!!

Це булла ніч. Потяг їхав в нічну зміну тому в нього не було

видно шайб на колесах, хоча гайки проглядались через морок надшпалних випаровувань. Рейки , як завжди, біли відданими одвічним традиціям і ніяк не хотіли перетинатись, хоча й паралельними їх було важко назвати – парадокс! Тому через такі дивні обставини, що склались навколо мене, яподумав, що сесію мені буде важко здати і буде дуже неприємно якщо вимкнуть світлоу вагоні .

Я поглянув у вікно і зрозумів, що ми стоїмо. Це також можна було зрозуміти й не дивлячись у вікно, а лише здогадатись проаналізувавши тенденцію зміни аспектів частоти, а також властивості та величину  амплітуди поперечного розкачування вагону. Такі думки можуть виникнути лише в людини несповна або через чур пере сповна Розуму, все-таки мабуть перше.. Всі полягали спати, залишились лише декілька компаній допивати недопите і я дописувати недописане. Надворі був такий дивний морок, що через його затуманену темряву можна було б розгледіти, навіть, за кілометр людину в полі, або поле в одвічній темряві… але в мене не виходило… НІ! Мабуть,все-таки шпали десь перетинаються з рейками, бо такого не моу бути щоб рейки не перетинались з вагонами в той час , як шпали не перетинаються між собою, а перетинаються лише між тобою , тоісТЬ реЛЬСОЮ, а саме з вагоном. Отже: якщо Шпали за допомогою таких посередників, як рейки, колеса, гайки і шайби перетинаються з вагоном, це означає що, болти на колесах на даремно заляпані грязюкою, щоб через неї не було видно шайби , бо шайб в Київському вагонобудівному депо дуже мало, навіть, можна сказати – ДеФіЦиТ! Тому , шибкоумні шайбо хитрі ПоЇздОслЮсарі з дуже розвиненою ХітроЖопостю знімають шайби з колес вагонів Заїжджих потягів таких, як, наприклад, з Дніпропетровська, Донецька, Сімферополя і Полтави. І пригвинчують на Свої, через що, не роГУблені Провідники вагонів, у своїх же інтересах свого ж Працевлаштування, заляпують Болти коліс болотом, щоб хитрі вагонослюсарі не помітили новеньких шайбочок Полтавського вагону. А заляпані Болти вагону можуть, в свою чергу, спричинити появу досить цікавих обставин та ситуацій. Так, наприклад, один заляпаний грязюкою болт може Заклинити колесо і перетнути зустрічну шпалу за досить цікавою траєкторією. Цю траєкторію можна було б дослідити, тільки у випадку, коли можна поставити себе на місце цього самого болта або шайби, в самому гіршому варіанті – грязюкою. Суть ситуації в тому, що  заклинивши колесо, болт відлітає по, наперед заданій, траєкторії, на наперед задану відстань. Але суть не в болті… Після цього починається доругий етап – евакуація шайби. Шайба відчувши в собі сили і можливість звільнитись від грязюки, наляпаній на неї примусово, зіскакує і прямує вже по заданій траєкторії, але відмінній від траєкторії болта, але так як не в болті суть,  то забудемо на деякий час про той сраний болт курва його б побрала... В той час , як шайба відлітає від колеса у співробітників Київського вагонобудівного депо спрацьовує сирена датчика «відривашайбивідколеса» Полтавського вагону №10 потягу №612 Київ – Кременчуг, що встановлений навмисно між колесом і шайбою активістами та добровольцями спеціальної шпигунської служби Київського вагонобудівного депо, ще до того, як їх заляпали не дурні провідники цих же вагонів заради свого ж заробітку та майбутнього і майбутнього та добробуту своїх сопливих дітей…

Після того, як спрацьовує система оповіщення Київського вагонобудівного депо, на місце скоєння відриву Шайби виїжджає оперативна група хитрих та постійноГОТОВИХ оперативників\вагонослюсарів, зацікавлених в знаходженні шайби особисто, так як їхня зарплатня зконцентрована на відсотках від знайдених заляпаних грязюкою новесеньких шайбочок! Тому прибувши на місце скоєння відриву вони оперативно витягують свої…хм) Свої «відірвавшихсяшайбошукачі» і налаштовують  їх на відповідні параметри відповідної шайби й розпочинають свої пошуки, але це виявляється не так вже й просто!!!

Дуже багато ускладнень несуть .. ШПАЛИ!!! Які перетинаються між собою і грязюкою, що відпала від болтів і прилипла спочатку до шпал, що перетинаються, а потім до підошви чобіт оперативників із Київського вагонобудівного депо. За роки служби оперативників ВИЯВИЛОСЬ!, що грязюка при змішуванні з надшпалними випаровуваннями й резиною підошв чобіт створюється Дивний синтез речовин, який в результаті викликає ПерЕшкоди у «відірвавшихсяшайбошукачАХ». І дуже шкідливо впливає на розумову діяльність Київських оперативників. Що було доведено самими ж постійноГотовими і хитрожопими оперативниками, через що їх через високу Шкідливість роботи, завчасно звільняють на пенсію!!! Після звільнення на пенсію майже кожен 987-ий оперативник відчуває дискомфорт,постійні депресії і недостачу екстріму у своєму житті. Вони відчувають тваринний потяг до щоденних чи то ранкових чи то нічних екстрених виїздів на місця скоєння відриву і відльоту шайб. Їх переповнюють одвічні спогади яскравих днів татемнючих ночей років своєї роботи на улюблене Київське вагонобудівне депо. Але ніхто і ніщо їм не може зарадити горю та допомогти згасити в собі це палке бажання . І від цієї безвихідності вони так і вмирають від «ПЕРЕІзбитка чуВСТВ», на радість зацікавлених особисто в ЇХ смерті, провідників Полтавських вагонів потягу №612 Київ – Кременчуг, але ж вони – сірі – навіть не уявляють і не здогадуються, що пОховання оперативників ПРоплачує Київське вагонобудівне депо за допомогою ресурсів та коштів ПОПЕРЕДНЬО продуманих та стягнених СТЯГНЕНЬ, у вигляді ПОДАТКІВ стягнених з цих же ж вагонопровідниках, що наперед заляпують колеса і болти разом з шайбами грязюкою! От саме за рахунок смертей своїх оперативників та податків стягнених з провідників Полтавських вагонів і живе все Київське вагонобудівне депо. В цьому заключається весь закон природи. Сильніші забирають у слабших, а потім їх гризе Сумління і сильніші помирають від ПЕреІЗбИТКА ЧУВсТВ, а саме від того що їх загРИзає совість. І слабкі залишаються у виграші, ще й з цілою тушою мяса сильнішого, за рахунок чого слабші й виживають…суки Мораль історії в тому, що сила не завжди важлива, а важлива -  ЇЇ КІЛЬКІСТЬ..і хітрожопость!!!АллілуйЙА!!! 29.11.2003  00:30 (с) torba