Чергові вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Про які основні дати варто пам’ятати, коли очікувати кінцевих результатів та що необхідно для голосування?

Виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними ст.12 закону «Про вибори президента України», виборчих процедур.

Він ключає такі етапи: висування та реєстрація кандидатів на пост президента; утворення окружних та дільничних виборчих комісій; проведення передвиборної агітації; утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; голосування у день виборів; підрахунок голосів виборців, тощо.

• 31 грудня – загальний початок виборчого процесу.
• 31 грудня – 3 лютого – висування кандидатів на пост президента України, реєстрація.
• До 8 лютого (включно) – закінчення реєстрації кандидатів на пост президента.
• До 8 березня (включно) – кандидати можуть зняти кандидатуру.
• До 29 березня – проведення передвиборної агітації. Вона починається наступного дня після реєстрації кандидатів, а закінчується о 24-ій годині перед днем виборів.
• З 29 березня – заборона оприлюднення/поширення опитувань громадської думки на тему виборів.

• 31 березня з 08:00 до 20:00 – проведення голосування. На закордонних дільницях – згідно з місцевим часом.
• До 10 квітня – оголошення результатів.
• 15 днів після оголошення результатів – офіційне завершення виборчого процесу.
• Новообраний президент України вступає на пост не пізніш як через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів.

• 21 квітня 2019 – дата ймовірного другого туру, у разі якщо у першому ніхто з кандидатів не набере абсолютної більшості голосів (50% + 1).
• До 1 травня – результати ймовірного другого туру.

• Голосувати можуть громадяни України, які досягли 18-річного віку.
• При собі треба мати документ, що підтвердить громадянство: паспорт, тимчасове посвідчення громадянина, тощо.
• Виборці отримають запрошення до виборів з датою та місцем голосування. Якщо його нема – треба звернутися в дільничу виборчу комісію, якщо є – написати заяву в відділ ведення державного реєстру виборців.
• Інший спосіб перевірки – на сайті Державного реєстру виборців.

• 5 вересня ЦВК внесла зміни до Порядку тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси
• Тобто «виборці, виборча адреса яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях районів, міст, селищ і сіл, їх частин у Донецькій та Луганській областях, межі та перелік яких визначаються президентом України у порядку, передбаченому Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування», – йдеться на сайті ЦВК.
• Їм необхідно звернутися до відділу ведення державного реєстру виборців за місцем проживання із заявою про тимчасову зміну місця голосування.

Які здобутки і прорахунки України у міжнародній політиці за 2018 рік? На яких напрямках вдалося просунутися, а на яких – «віз і нині там»? Про це Радіо Свобода традиційно наприкінці року запитує експерта Ради зовнішньої політики «Українська призма» та «Групи стратегічних і безпекових студій» Сергія Герасимчука. «Українська призма» провела щорічне експертне опитування, у якому попросила експертів та журналістів-міжнародників вказати на основні «зради» та «перемоги» України у міжнародній політиці.

Сергій Герасимчук, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма»

– Які успіхи української дипломатії побачили експерти?

–У рейтингу здобутків першу позицію посідає збереження режиму санкцій щодо Росії та солідарність держав Заходу з Україною. Так вважає 42% опитаних. А на другій позиції опинилася така, поза усяким сумнівом історична подія, як рішення Вселенської патріархії про надання Українській церкві томосу на автокефалію.

Про реальну можливість отримати томос як головний здобуток року згадав кожен п’ятий із опитаних експертів (21%).

Позитивні відгуки також отримала діяльність України в Раді Європи та ПАРЄ. Зусиллями української делегації в ПАРЄ вдалося не допустити змін до Регламенту цієї структури, а відтак не дати Росії обійти санкції і повернутися до роботи у Раді Європи.

Понад те, саме ПАРЄ впродовж року ухвалила низку вкрай важливих проукраїнських резолюцій. Здобутки на цій ниві посідають третє місце в рейтингу «перемог» зовнішньої дипломатії – так вважає 7% опитаних.

Найбільші досягнення зовнішньої політики України у 2018 році

До того ж, експертна спільнота оцінила й особистий внесок депутатів у захист інтересів України на міжнародній арені. У рейтингу поруч з Ганною Гопко, яка традиційно посідає першу позицію серед активних у питаннях зовнішньої політики депутатів (58%) опинився й Голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв (38%). До топ-5 депутатів найбільш активних у просуванні українських інтересів за кордоном експерти також відносять Ірину Геращенко, Мустафу Джемілєва та спікера Верховної Ради України Андрія Парубія.

– А у чому полягав «зовнішньополітичний негатив» 2018 року для України?

– Якщо ж говорити про головні негативні фактори на зовнішній арені, то усі вони пов’язані із агресією Росії проти України.

Впродовж 2018 року Москва не припинила своєї агресії щодо України, продовжує утримувати в неволі українських політв’язнів та військовополонених, а також вдавалась до різноманітних провокацій.

Під кінець року Росія відкрито атакувала українських моряків в районі Керченської протоки. Цей напад призвів до чергової ескалації у відносинах, спровокував нову хвилю міжнародного обурення, став поштовхом для введення воєнного стану у низці областей України.

Експерти суголосно (99% опитаних) вважають Росію найбільш ворожою до України державою. При цьому, майже дві третини опитаних вважають, що зовнішня політика України повною або принаймні деякою мірою відповідає їхнім очікуванням.

Читайте ще: Бруно Лете: Без миру в Україні не може бути миру на європейському континенті

Переважна більшість опитаних (88%) вважають, що протидія російській агресії має лишатися пріоритетом зовнішньої політики України у наступному 2019 році.

Доволі прикрим видався рік і для відносин України з Угорщиною. Впродовж року до проблемного «мовного питання» (Угорщина вважає неприйнятними положення статті 7 Закону України «Про освіту») додалося питання незаконної видачі угорських паспортів на Закарпатті. Україна вислала угорського дипломата, причетного до скандалу з видачею угорських паспортів на Закарпатті, а тоді й Угорщина теж не забарилася із відповіддю – вислала українського дипломата.

Будапешту також довелося почекати перш ніж Київ погодився на кандидатуру нового Посла Угорщини в Україні. Призначений на цю посаду Іштван Ійдярто лише нещодавно прибув до Києва.

Що ж стосується блокування Угорщиною діалогу Україна-НАТО, то тут, видається, без американського втручання ситуація взагалі опинилась би у глухому куті.

На цьому тлі Угорщина посіла друге місце у рейтингу найбільш вороже налаштованих до України держав – так гадають більше половини опитаних фахівців (54%).

Пріоритети у короткостроковій перспективі

При цьому 20% опитаних назвали динаміку українсько-угорських відносин найбільшим провалом у зовнішній політиці України. Разом з тим, криза у відносинах з Угорщиною привернула увагу експертної спільноти і, згідно з опитуванням, налагодження відносин із сусідами належить до топ-5 пріоритетів зовнішньої політики України на короткострокову перспективу.

До числа прорахунків можна також з впевненістю віднести продовження будівництва газогону «Північний потік-2».

Цей проект, що містить загрози для енергетичної безпеки та Європи назвали провалом української зовнішньої політики України 10% опитаних.

Так само, 10% вважають, що чимало прорахунків Україна допустила і в ході ескалації в районі Керченської протоки, що призвела до подальшого загострення ситуації в Азовсько-Чорноморському регіоні.

Читайте ще: Протистояння на Азові: Київ не має наміру відступати

– То як же оцінили експерти загалом роботу української дипломатії – негативно чи позитивно?

– Експерти розділилися у своїх думках: 44% оцінили зусилля української дипломатії на «3», і така сама кількість – 44% на «4» за 5-бальною системою.

Більшість опитаних вважає, що на заваді більшим здобуткам стоїть відсутність стратегічного бачення зовнішньої політики України (69%), кадрові прорахунки (58%) і недостатня координація між органами державної влади (52%).

Що ж до перспектив, то на майбутнє основними завданням української зовнішньої політики мають стати протидія російській агресії усіма доступними методами та збереження міжнародної коаліції, що підтримує Україну у цій протидії; поглиблення співпраці з ЄС, включно з виконанням Угоди про асоціацію та подальшою інтеграцією; поглиблення співпраці з НАТО включно з інтеграцією; посилення комунікацій з просування іміджу України закордоном (в т.ч. шляхом культурної та публічної дипломатії); економічна дипломатія – просування українського експорту та залучення іноземних інвестицій і налагодження відносин із західними державами-сусідами та формування політики сусідства.

Опитування проводили з 1 по 14 грудня 2018 року і у ньому взяли участь 120 експертів та журналістів-міжнародників, представників державних та незалежних аналітичних структур і академічних осередків.

Пріоритетні питання для України на 2019 рік