Зазвичай не дивлюсь ТБ-шоу, але інколи все ж не втримуюсь - адже хочеться вірити, що люди, з часом, таки  змінюються на краще, хоча б і під тиском Європи. Подивився "шоу Ющенка" на "шоу Шустера" і зрозумів, що горбатого лишень могила виправить.

Отже, з чого почав свій лохотрон наш "фаховий економіст" - він взяв за порівняльну базу своїх розрахунків з якогось дива Німеччину. При цьому малюючи газогон Союз-Дружба, він чомусь раптово забув, що у 2009 діяв також газогон Ямал-Європа, через який Німеччина і отримувала більшу частину російського газу, а транспортне плече якого значно коротше ніж те, що проходить транзитом через Україну, Словаччину та Австрію. Звичайно, пан Ющенко не взяв до уваги і те, що рівень інтеграції між Вінгазом, Рургазом та Газпромом набагато вищий, ніж між Нафтогазом і Газпромом (адже хто ж на такі дрібнички взагалі звертає увагу!), не кажучи вже про міліардні інвестиції Німеччини у Нордстрім та Штокманське родовище. Але саме смішне - це ціна $250 що, як стверджує пан Ющенко, є базовою для Німеччини. Він, як справжній забудько, не уточнив, з якого саме контракту між якими контрагентами ця цифра була взята. Те ж саме стосується і ціни на газ для Австрії та Словаччини, які він зібрав до купи.

Застосувавши справжній бухгалтерський метод, який аудіторія Шустера сприймала із абсолютною довірою (наш народ попри все й досі щиро вірить в те, що говорить президент), цей "найсерйозніший газовик країни" продемонстрував публіці як треба рахувати державні гроші:

Перша строка "4 млрд долл" - мала символізувати публіці, скільки втрачає Україна у порівнянні з вище названими "ринковими" (існуючими лишень у уяві "великого комбінатора") цінами, щорічно.

Друга строка "3,5 млрд долл"- ілюструє ніби втрати на транзитній ставці, при чому у прив"язці саме до ставки 1,7$ 2009 року. Але є знову прикра несподіванка: пан Ющенко забуває про "деякі дрібнички", а саме: - що на момент заключення контракту  у січні 2009 діяв контракт від 4.01.2006, де закріплювалась тарифна ставка на транзит 1,6$ до 1.01.2011. Така забудькуватість пана Ющенка доволі дивна, адже саме він тоді у 2006 "20 разів крутив цю угоду у різних версіях". Особливо мене добила фраза Ющенка на 16:57  секунді цієї вистави: "Тариф на транзит 1,7, а зараз - 2,34" Хочеться сказати: "Пане Ющенко, да подзовоніть ви, будь ласка, до вашого  спонсора з РУЕ пана Ю.Бойка і дізнайтесь, що на 3 квартал цього року транзитний тариф вже складав $2,89"

Але на публіку його шоу справляє-таки враження, адже ніхто не бере до уваги той факт, що розрахункову базу пан Ющенко взяв невідомо звідки. Коли, наприклад, такий трюк спробував застосувати пан Азаров до пана Путіна у червні цього року, то одразу ж таки отримав різку відповідь російського прем"єра: «У вас искаженная информация!». Але нашій публіці дуже далеко до обізнаності прем"єра Путіна. Тиражування ж інформації про збитковість Нафтогазу Ющенком є більш ніж сумнівною, якщо, наприклад, взяти до уваги інформацію з суду Тимошенко про те, що згідно звіту у Податкову, Нафтогаз закінчив 2009 з прибутками 2,6 млрд грн (див. покази О.Дубіни на суді, на 6:30 хв). Невже Ющенко готує публіку до здачі вітчизняної ГТС у такий спосіб?

Апофеозом абсурдності бухгалтерії Ющенка був його підрахунок нібито штрафів за недобрані обсяги газу у період з 2009 по 2010 на суму "4,2 млрд долл" (звідки взялась ця цифра пан комбінатор навряд чи і сам знає, але мілярди доларів мають справити на публіку потрібне враження, особливо якщо їх всі скласти один до одного). Звичайно ж ніяких штрафів за недобраний газ не існує в природі, оскількі мінімальний обсяг газу, який дозволяє контракт, є 33 млрд куб, а у 2009 та 2010 Україною було відібрано значно більше. Більше того, харківськими угодами пункт щодо 300% штрафів взагалі було давно анульовано.  Все це мало турбує Майстера Розрахунків, адже попри деякі незначні моральні докори сумління щодо утримання Тимошенко у в"язниці, шоу має обов"язково продовжуватися і давати (такий особливо зараз потрібний) керуючій мафії результат. 

Первый выпуск этой рубрики необычен. Кто-то из этих двоих явно лжет. Но на этот раз (и все последующие) я передаю право судить и делать выводы "с чистого листа" вам.

Итак.

Президент России Дмитрий Медведев: "Достаточно вспомнить, что происходило в нашей стране, тогда общей, в
конце 80-х годов. Я помню все эти разговоры о том, что достаточно
кормить Среднюю Азию, достаточно кормить Украину, Беларусь, Прибалтику.
Ну, и что произошло? Страна рассыпалась на части... А что, мы их не кормим? Кормим, только в завуалированной форме"

vs.

Депутат Верховной Рады от фракции Партии регионов Леонид Кожара: "Я абсолютно уверен, что никаких судов не будет, потому что политические
отношения с Россией у нас сейчас находятся на очень высоком уровне. И
если бы не контракты с "Газпромом", то во всем остальном у нас очень
успешно развивается сотрудничество... А для снижения цены на газ для Украины России необходимо будет менять
государственный бюджет, так как самые большие платежи в бюджет
осуществляет "Газпром", в который, в свою очередь, самые большие платежи
поступают из Украины"

А теперь, дорогие мои читатели, нужно ваше решающее слово.

Третьего варианта НЕТ! Первая часть цитаты каждого - это ввод в контекст, вторая - суть. Так вот, сути у них противоположные. Значит, кто-то говорит неправду. И не увиливать! Кроме вас никто не выберет. Или вы "не видите разницу"?


П.С. И не забудьте разослать друзьям.


                           



© Mike911

Єгипетського чиновника засудили до семи років в’язниці за газові контракти

Новини світу. 13 жовтня. "Вирок Тимошенко": каїрський суд виніс заочний вирок Хусейну Салему - колишньому єгипетському чиновнику, який відповідав за підписання договорів на поставку природного газу до Ізраїлю.

Суд визнав помічника Хосні Мубарака винним у тому, що він небезкорисливо уклав невигідні для своєї країни угоди на продаж палива. За це Салему призначили покарання у вигляді семи років позбавлення волі.

Крім того, він і його діти - син і донька Халед Магід - зобов'язані виплатити державі компенсацію збитків на суму близько 4 мільярдів доларів. В даний час Салем разом з дітьми перебуває за кордоном - в Іспанії. За запитом єгипетських колег місцева влада заарештувала екс-чиновника. Іспанський суд тепер вирішує, чи можна екстрадувати Салема на батьківщину. Тим часом у Каїрі нові керівники країни завершують розробку нового контракту на поставку газу до Ізраїлю, який передбачає значне підвищення ціни на паливо. На думку єгиптян, наближені особи до Мубарака, їхні діти, а також діти самого диктатора отримали від Ізраїлю значні "відкати", уклавши невигідні для своєї країни контракти. Єрусалим ці твердження відкидає і заявляє про небажання переглядати угоди.

Могу в нескольких строках кратко рассказать о том, что можно сделать и на что есть соответствующие технологии, то есть о возможном применении технологий:   1. Как я уже раньше писал -  можно очень быстро и недорого провести реформу образования, получив экономию на сокращении затрат на содержание учебных помещений, дать возможность легально зарабатывать талантливым специалистам в области образовательных услуг по разработанной схеме, высвободить массу времени и для преподавателей, и для обучающихся, даже в отдалённых сёлах уровень образования может быть не ниже ведущих мировых образовательных центров за счёт получения качественного образования от ведущих специалистов по разработанной РЕАЛЬНОЙ методике. Стоимость для обучающихся при внедрении данной технологии  врядли будет выше, чем их затраты на обучение в настоящее время. Это - вкратце, если не говорить о сверхбыстром внедрении данной технологии и без дополнительных, практически, затрат, кроме компенсации разработчику.   2. Разработанные новые типовые схемы кораблей позволяют увеличить их скорость при одновременном снижении расхода топлива. Кроме того, работы проводились и над коррекцией ряда неописанных в данном комментарии параметров, которые не менее интересны для разбирающихся в судостроении читателей, чем указанные два скорректированных параметра.   3. Новые схемы гидроэлектростанций позволяют увеличить количество электрической энергии, вырабатываемой на уже построенных ГЭС, МНОГОКРАТНО, что решает вопрос о источниках энергии в той же Украине (как и во многих других странах) и позволяет использовать эту огромную энергию (учитывая количество производимой энергии даже на одной крупной ГЭС), как для нужд промышленности вместо газа, угля или мазута, так и для транспорта, бытовых нужд населения. Использование технологии на стадии строительства ГЭС позволяет исправить  некоторые технические проблемы заранее без излишних затрат.

В моём понимании газ, нефтепродукты и уголь - слишком ценные материалы, являющиеся сырьём для товаров с гораздо БОЛЬШЕЙ ДОБАВЛЕННОЙ СТОИМОСТЬЮ, чтобы вот так бездумно (за не имением другого источника энергии) сжигать их. Те же нефтегазовые и угольные  компании могут только выиграть от таких нововведений, продавая ДОРОЖЕ свой продукт в качестве сырья для производства товаров с большей добавленной стоимостью и давая толчок развитию целых отраслей отечественной, в том числе, промышленности, к тому времени могущей получать источники энергии (например, в Украине) без их импорта. Кто поинтересуется что можно делать из нефтепродуктов, тот понимает о чём это я. Не буду даже писать о том, что самолёты и вертолёты, относящиеся к предыдущему поколению, обеспечивались однослойными или многослойными (композитными) материалами на основе органических и силикатных стекол.  Или тот же массово использующийся полиэтилен - важнейший синтетический продукт группы термопластичных смол, исходное сырьё для  производства которого - этилен, значительную часть которого получали при термической переработке нефтяных газов (этана, пропана и бутана) и при пиролизе нефтепродуктов.  Не буду вдаваться в перечисление гораздо более интересных и более прибыльных вариантов использования  нефтепродуктов, угля вместо сжигания ввиду наличия коммерческого интереса в донесении таких технологий до сведения нефтедобывающих, газодобывающих и угледобывающих предприятий... Да, могу согласиться, что прибыль при сжигании нефтепродуктов достигается значительная, пусть и при небольшой наценке, но зато при постоянном спросе. А если есть  варианты использования продуктов нефтегазовых, нефтедобывающих и угледобывающих предприятий не только  с гораздо большей наценкой за счет их использования в качестве сырья для производства товаров с не только гораздо большей добавленной стоимостью, но и с постоянным спросом, что оказывается более дёшево для покупателя конкретного товара? И что же это за товары? Самое интересное, что та же добыча нефтепродуктов, угля, газа требует больших энергозатрат, на что идет достаточно большая часть тех же нефтепродуктов. Значит, даже самой нефтегазовой, нефтедобывающей и угледобывающей отраслям для добычи нефти, газа и угля необходим недорогой источник энергии, более дешёвый, чем нефтепродукты, уголь или газ?

  4. Имеются технологии регулирования климата без вредных последствий, к которым может привести неразумное использование HAARP. Технологии экологически более чистого регулирования климата включают в себя как самообеспечение недорогими экологически чистыми источниками энергии, так и рациональное использование материальных ресурсов, что включает в себя как возможность понижения температуры в жаркими регионах до приемлемого для комфортного проживания уровня, так и возможность увеличения температуры окружающей среды. Климатические наработки при их внедрении позволяют управлять климатом для преобразования засушливых регионов в имеющие воду в достаточном количестве не только для ведения товарного сельского хозяйства, но и для превращения пустынь в оазисы, цветущие сады, создание условий для развитой и экологически чистой инфраструктуры на достаточно больших территориях. Для дождливых регионов более актуальны технологии коррекции климата, избавляющие от излишка воды при постоянном характере такой проблемы, или избавляющие от повышенной влажности климата в период дождей. Технологии регулирования климата, о которых я пишу, не имеют тех негативных последствий, как при применении ионизирующих излучателей, так как основаны на совсем других принципах. Энергия для таких масштабных климатических изменений - не только указанные выше ресурсы воды на модернизированных  ГЭС (для новых ГЭС - еще более недорогая технология), но и мегаисточники энергии, о которых пока не писалось, но эти разработки уже существуют. 5. Не могу понять: деньги в бюджете на расходы чиновников всегда есть, а денег на зарплаты, пенсии, льготы «чернобыльцам», ветеранам войны, инвалидам всегда не хватает… Все расходы даже на экологию опять планируют произвести за счет введения новых налогов, а не за счет рационального расходования денежных средств от собираемых со всех налогов? Это  «реформы»?   Сырьем для многих полезных продуктов могут быть и обычные отходы. Так зачем их сжигать? Сжигание мусора требует больших затрат энергоресурсов, а в Украине и так их дефицит при импорте значительной  части энергоресурсов,  что вымывает из страны валюту.

В блогах konsyltacii пишется о недорогих проектах автономного снабжения Украины (как и многих других стран) собственными недорогими энергоресурсами. По разработанным konsyltacii проектам та же переработка мусора становится очень выгодным, крупным и экологически чистым бизнесом, не загрязняя окружающую среду как при сжигании мусора по существующим у конкурентов технологиям.

Вообще, идея сжигания мусора  - не продуманная, не  по уму это. Вот японский ученый Мицуюки Икеда (Japanese scientist Mitsuyuki Ikeda)  придумал как из кала делать мясо. Вообще, если человек думает головой, то продуктом такой жизнедеятельности являются, в том числе, и умные мысли. А если некоторые люди думают не головой? Поэтому, по моему мнению, некоторым политикам и чиновникам необходимо прекратить через СМИ выливать на головы граждан неназываемые продукты своей жизнедеятельности, что делается, на мой взгляд, для оболванивания населения и продолжения расхищения собираемых со всех налогов …

Отличительная черта во всех разработках – экологическая направленность и рациональное управление ресурсами, в том числе природными и кадровыми.   Ну, на сегодня всё… Просто  долго перечислять…   P.S. Огорчу до невозможности возможных недобросовестных «искателей» технологий "на шару"  сказав, что ничего  я “под подушкой” не храню и это было бы глупо, учитывая потенциальную стоимость технологий.

28.09.11 09:13 БЮТ: Власти хотят подарить России $1,7 миллиарда, и не скрывают, что хотят нарушить закон Из официальных заявлений, которые были сделаны после рабочего визита Президента Украины Виктора Януковича в Москву, можно заключить, что власти собираются закупать газ для нужд населения и ЖКХ в России, зато газ собственной добычи экспортировать.

Об этом в эфире «5 канала» заявил депутат от БЮТ-Б Сергей Пашинский, передает Цензор.НЕТ.

«Есть заявление пресс-секретаря Медведева, официальное, оно очень интересное. Было четко сказано, что по транзиту, не по цене на газ, а по транзиту, достигнуты соответствующие договоренности. Есть заявление премьер-министра Украины, что мы будем транзитировать российский газ по себестоимости. Что это значит, для населения Украины в цифрах, здесь я могу оперировать цифрами - на сегодняшний день благодаря контрактам подписанным Юлией Тимошенко, мы получили рыночную ставку за транзит - это доходы нашего государства, сейчас эта ставка $ 2.89, и выручка в этом году будет 3 миллиарда долларов, чистые доходы «Нафтогаза» будут 1 миллиард 700 миллионов долларов. Из этих заявлений, что мы уже слышали, мы дарим России 1 миллиард 700 миллионов долларов ежегодных платежей. Что мы получаем взамен? Взамен мы получаем, вроде, скидку на газ для социальной и бюджетной сферы. Украина добывает 20 миллиардов кубометров своего газа, этот газ исключительно идет - 16 миллиардов кубометров в потребление населения и 6 - 7 миллиардов кубометров в потребление ЖКХ. Себестоимость этого газа 35-40 долларов, это 300-400 гривен, именно поэтому в 2009 году мы могли не поднимать цену на газ не для промышленности, ни для населения. Какие предложения - нам предлагают очень интересную вещь, нам вроде дадут газ по 200 долларов для населения, «эксперты» будут рассказывать, что это благодаря Тимошенко, а украинский газ себестоимостью 30 долларов, господин Бойко публично завил, что он хочет экспортировать. И где будут эти доходы», - заявил политик.

Также Пашинский отметил, что создание трехстороннего газового консорциума по управлению украинской ГТС противоречит законодательству Украины.

«И самое страшное в этих договоренностях, если верить господину Азарову, это то, что будет создаваться трехсторонний консорциум по управлению нашей ГТС с РАО «Газпром», реорганизованным «Нафтогазом» и фирмами из ЕС. Я имел честь общаться с чиновниками ЕС во дворе Печерского суда и спросил: вы слышали, что ЕС будет членом консорциума - говорят нет, только в прессе читали. Украинская ГТС стоит десятки-десятки миллионов долларов, и не первый раз ее пытаются умыкнуть у народа. Законом Украины 2006 года запрещено отчуждать ГТС. Нам премьер-министр официально, публично заявляет, что они хотят нарушить закон Украины и все-таки создать на базе ГТС какую-то непонятную трехстороннюю структуру, где, я уверен, что все доходы будут оседать в Швейцарии, или где из Москвы будут транзитироваться в Украину», - отметил Пашинский.

2011-09-27 09:00:00

Ігор Жданов, президент аналітичного центру «Відкрита
політика»: «Відповідно до закону про трубопровідний транспорт є заборона
на створення, передачу у власність нашої газотранспортної системи»
Родео

Про підсумки та перебіг українсько-російських газових перемовин, а
також про перспективи розвитку українсько-російських відносин.



Юлія ДИЛОВА: Сьогодні ми будемо говорити про
підсумки та перебіг українсько-російських газових перемовин, а також про
перспективи розвитку українсько-російських відносин. Напружене
очікування напередодні суботніх газових перемовин українського та
російського президентів змінилося на більш спокійний час здогадок та
припущень. Преса запевняє, що кризовий період у газових відносинах країн
минув, під час перемовин сторони досягли певного прогресу і в жовтні
Україна отримає знижену ціну на газ, Росія – на транзит, а обидві
держави разом з ЄС – конкретні домовленості щодо газотранспортного
консорціуму. Власне, сам прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив,
що Росія погодилася на створення з Україною тристороннього консорціуму.
Також була досягнута домовленість про зниження тарифу на транспортування
газу територією України до рівня собівартості. В свою чергу, Росія
знизить ціну на газ для потреб України у двох сферах: бюджетній та
соціальній. Втім, офіційний представник Газпрому Сергій Купріянов одразу
ж прокоментував, що на даний момент жодних домовленостей про зміну умов
контрактів між Газпромом та Нафтогазом немає, а переговори тривають. В
нашій програмі припускаємо, про що ж домовилися Віктор Янукович та
Дмитро Медвєдєв у Москві. Чи буде Україна купувати газ дешевше, ніж
зараз, та яку ціну вимагає за це Росія. Яке майбутнє в
українсько-російських відносин.
Наші гості: президент аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор
Жданов та політолог, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного
співробітництва Володомир Горбач.
СЛУХАЧ: Володимир, Харківська область. Свого часу
політика ізолюціонізму привела економіку Радянського Союзу до
відсталості. 70 років у Кремлі будували комунізм. Зараз там будують
«русский мир». І знову ізолюціонізстський проект – митний союз. Як в
тому анекдоті про автомат Калашникова, цей митний союз перетвориться на
митний «гулаг». Мене дивує, що в Україні знаходяться експерти, які
сватають нас туди, бажаючи Україні законсервуватися в своїй відсталості.

Юлія ДИЛОВА: Ви знаєте, що в нас ніби вже не тягнуть до митного союзу?
СЛУХАЧ: Олександр, Київ. Я дивлюся, як ця команда, в
принципі, здає Україну. Під прем’єрством Януковича та міністром
енергетики тоді, здається, був Бойко з 50 дол. газ з’їхав на нинішні
ціни. Вони тоді в 2004 році розірвали довгострокову угоду про 50 дол.
за 1 тис. кубометрів. І зараз вони здають інтереси України. В Харкові
здали, в Севастополі. Крим здали на 40 років. Зробили з Чорного моря,
українського, туалет для російських моряків.

Юлія ДИЛОВА: Ваша загальна оцінка того, що ми знаємо про підсумок цих перемовин.
Ігор ЖДАНОВ: Я довго аналізував вчора та думав, про що ж
вдалося домовитися Януковичу з Медвєдєвим та Путіним. В мене ці газові
«пазли» не стикуються. Я собі поставив ряд запитань, на які, нажаль, не
отримав відповіді, на які, напевно, захоче отримати відповідь все
суспільство. Якщо ми знижуємо транзит газу до собівартості, то логічно
буде отримувати російський газ до соціальної та бюджетної сфери, як нам
обіцяно, теж по собівартості? Це паритетний підхід? Ви як і я, напевно,
не впевнені, що ми будемо отримувати російський газ по собівартості.
Зроблять знову знижку у 10-20%, розкажуть, як вони дотують Україну та
висунуть якісь ще умови. По-друге, якщо ми отримуємо газ по зниженим
цінам для соціальної сфери, то це приблизно 30 млрд. кубів, з них 20
млрд. – це наші приміщення, які отоплюються, та 10 млрд. – вся бюджетна
сфера: лікарні, клуби, школи. В нас 20 млрд. кубів власного видобутку
газу. Собівартість його – приблизно 40 дол. за 1 тис. кубометрів.
Продають десь по 70 дол. за 1 тис. кубометрів. Російський газ коштує в
рази дорожче – 250-300 дол. Різні ціни в різний час в залежності від
ціни нафти. Ще в нас є достатньо серйозна сума, яку ми беремо за
транзит. Тобто до 30 млрд. ми десь наберемо для закриття своїх дірок по
таким уразливим сферам, як наші оселі, лікарні, школи, заклади
культури. Якщо ми отримуємо там газ – 30 млрд. по зниженим цінам, плюс
20 млрд. власного видобутку – вже це 50 млрд. А куди ми його будемо
подівати? Або ми будемо продавати нашим заводам по зниженим цінам. Але
російський ми не зможемо продавати. Ми будемо продавати наш, значно
дешевший газ, який ми могли б пустити на соціальну сферу. Ви ж не
вірите, що російський газ буде по собівартості?

Юлія ДИЛОВА: Ні.
Ігор ЖДАНОВ: Ну буде він 180-200, тобто з якоюсь
знижкою. І тут наш – 70 дол. Ми його в комунальну сферу не пускаємо, і
або продаємо нашим заводам, або на реекспорт за кордон.

Юлія ДИЛОВА: Це погано для України? І взагалі ціна у 180-200 – це краще, ніж 450 чи 500?
Ігор ЖДАНОВ: Напевно непогано, тільки нам з Вами це
обернеться питанням третім. Якщо ми говоримо про те, що будуть знижені
ціни на газ, а одночасно пан Тігіпко говорить, що для населення буде
підвищуватися ціна на газ, то щось явно не стикується. Тобто, все рівно,
цей знижений газ, який пустять комуненерго, буде по тім цінам, які
будуть вище для нас з Вами. А той газ , який добувається, пустять на
реекспорт чи нашим підприємства. Так, вони зароблять. Але хто заробить?
Нафтогаз? А куди ці гроші потім підуть. Коли списувалися ці борги у 24
млрд. грн., то для населення заборгованість, як є, так і залишилася, а
всім олігархам списали. А хто 100 грн. чи 80 грн. має сплатити, то їй цю
заборгованість не списали.

Юлія ДИЛОВА: Росія, принаймні зараз, припинила
розмови про митний союз і злиття Газпрому з Нафтогазом – це досягнення?
Чи вважаєте, що не припинила?
Ігор ЖДАНОВ: Я думаю, що про митний союз, як
стратегічну ціль, ніхто не припиняв розмови. З іншого боку, як тактичне
завдання, вони зрозуміли, що це неможливо на сучасному етапі. Але є інші
методи. Можна не говорити, а робити. Не вдалося створити чи злити
Нафтогаз та Газпром, давайте створимо консорціум.

Юлія ДИЛОВА: Але тристоронній.
Ігор ЖДАНОВ: З Рургазом, наприклад, де є частка власності Газпрому.

Юлія ДИЛОВА: Це хотілося б Росії, звичайно. Але невідомо ще, з якою компанією.
Ігор ЖДАНОВ: Відповідно до закону про трубопровідний
транспорт є заборона на створення, передачу у власність нашої
газотранспортної системи. З точки зору сучасного діючого законодавства
України це абсолютно незаконний крок.

Юлія ДИЛОВА: Закон не складно змінити.
Ігор ЖДАНОВ: Якщо б були такі прокурори, які попалися
Тимошенко, то треба порушувати кримінальну справу за перевищення влади
або службових повноважень. Як можна обіцяти те, що суперечить
законодавству. Можуть нам сказати, що внесуть зміни. Так це питання,
наскільки будуть внесені зміни, чи вистачить голосів, а якщо не внесуть
зміни до закону. Нинішня партія влади відкрила такий «ящик Пандори»
щодо зловживання влади та службовими повноваженнями. Якщо розібратися,
то і Харківські угоди, і нинішні переговори по газу, це класичний
приклад або порушення процедури, як було з Харківськими угодами, коли
Кабінет міністрів взагалі не знав в цілому, що такий проект буде
підписаний і не приймав рішення на засіданні, або зараз. Не можна
обіцяти те, що порушує законодавство.

Юлія ДИЛОВА: Як треба було вирішувати питання ціни на газ?
Ігор ЖДАНОВ: Я – прихильник того, що нам потрібно
забезпечити житлово-комунальну сферу за рахунок власних ресурсів.
Потрібно серйозно зайнятися енергозбереженням. Потрібно серйозно
нарощувати власні видобутки газу. А те, що наші олігархи хочуть купувати
газ, то це їх проблема. Ми ж не думаємо, як поставляти на заводи
Коломойського, Пінчука, Ахметова, Фірташа нафту, вугілля, метал. Цим же
вони самі займаються. Чому держава повинна думати, як їм поставляти газ?
Нам потрібно забезпечити 20 млрд. кубів для наші оселі, які можна
покрити власним видобутком. І ще за гроші за транзит купити ще 10 млрд. і
забезпечити житлово-комунальну сферу. Це абсолютно реально.

Юлія ДИЛОВА: Тобто нам взагалі не потрібно ні про що говорити з Росією?
Ігор ЖДАНОВ: Так.

Юлія ДИЛОВА: Тобто це все надумано, не потрібно і це абсолютно політичні ігри?
Ігор ЖДАНОВ: Так, це ігри, які склалися. Зрозуміло, що
ця модель дещо ідеальна, тому що постає питання транзиту, постачання
газу до Європи. І Росія грає. Вона може перекрити заслонку. І сказати,
що вони з Україною не домовилися, і Болгарія чи ще якась південна країна
буде замерзати. Приїдуть відразу європейські емісари та скажуть, які
негарні українці, що не можуть домовитися з Росією. Тут треба думати. До
цієї моделі ми повинні наближатися. Але це не означає, що цю модель нам
потрібно запроваджувати завтра.

Юлія ДИЛОВА: Але «зіскочити» з газової російської
голки Україні швидко не вдасться. Програми енергозбереження,
енергоефективності, альтернативні джерела – все це не справа одного
року. Час вже втрачено.
Ігор ЖДАНОВ: З одного боку, я абсолютно з Вами
погоджуюся, але з іншого боку, «дорогу осилит идущий». Треба займатися
просто цими питаннями. Якщо подивитися баланс газу на початку 90-х років
чи в середині, то там було 70 млрд. кубів. Потім знизили до 50, до 40.

Юлія ДИЛОВА: У нас і промисловість впала та позакривалася.
Ігор ЖДАНОВ: Наші олігархи відразу кричать, що в них
промисловість стане, що це буде неефективно та невигідно. В мене
питання: якщо з такою достатньо дешевою собівартістю робочої сили Ви не
можете забезпечити прибутковість своїх підприємств, а ціни на газ
приблизно однакові і в Європі, і в Україні, то займайтеся питаннями
енергозбереження, а не купуйте яхти, кораблі тощо. Чому я повинен
платити за Вас? Ви достатньо багаті люди. В мене мільярдів немає, але
бідний платить за багатого. Де логіка? Тільки в Україні може бути така
логіка.

Юлія ДИЛОВА: Підсумовуючи Ваш прогноз, як політолога та експерта, що ми почуємо у жовтні щодо ціни на газ? Чи у грудні або листопаді?
Ігор ЖДАНОВ: Зрозуміло, яким буде подальший шлях.
Будуть зараз торгуватися, як буде знижена ставка транзиту. Буде
намагатися українська сторона якось віддзеркалювати це зниження у
вартості газу. Купріянов, зрозуміло, чому заявив так. Тому що є якісь
принципові домовленості між президентами та прем’єрами. Але дійсно,
немає цифр. А скільки собівартість? Я, наприклад, не знаю. Знаю, що ми
витрачаємо 6-7 млрд. технологічного газу для прогону газу в Європу. В
минулому році, якщо не помиляюся, 95 млрд. кубів було транзитовано до
Європи по ставці 2,04 за 100 км. Скільки зараз буде? 1,4-1,8? Я не знаю.
Напевно, не менше, ніж вартість цього технологічного газу, який
використовується для роботи компресорів. Але, як заявляв Азаров, їх
багато вже перевели на електричні компресори.

Юлія ДИЛОВА: Тобто, все ж таки, працюють?
Ігор ЖДАНОВ: Так. Є певна програма, що ми в найближчий
період повинні підвищити видобування газу на 10-15 млрд. кубів.
Сланцевий газ, проводилися переговори з Шелл. Тут є речі, які дійсно
робив уряд Азарова. За це дійсно треба віддати йому належне. Платформи,
правда, вдвічі дорожче купляємо. Але все-таки купуємо для видобутку
нафти, газу тощо. Друге питання – це створення консорціуму. Тут є третя
сторона. Абстрактно ЄС – не вийде. Європейська компанія. Яка? Чи буде
там частка Газпрому? Якщо буде, то це зрозуміло, що ми будемо на
нерівноправних умовах – один проти двох. Чи буде приватна компанія? Але
приватна компанія – це посередник. Не дай Бог, РосУкрЕнерго. Ще важлива
подія – це все переміститься в Київ. Для того щоб створити цей
консорціум потрібно буде змінювати законодавство України.

Юлія ДИЛОВА: Ви гадаєте, що це буде складно за нинішньої політичної ситуації?
Ігор ЖДАНОВ: Це буде, принаймні, гучно. Якщо вказівку
отримають депутати від владної більшості, вони проголосують. Але те, що
це буде співставно по політичній напрузі, коли це торкалося Тимошенко, я
думаю, що це буде так.

Юлія ДИЛОВА: Якщо ця угода на даному етапі влаштує
керівництво України, Росії, вона буде довгостроковою, то тоді на певний
період ми забудемо про ці газові проблеми?
Ігор ЖДАНОВ: До цих пір проблема полягала в тому, що
кожного грудня в нас спочатку делегація Нафтогазу їхала. За Тимошенко ця
схема була поламана. Вже ніхто не їздить у грудні. Але на думку чинної
влади, цей контракт невигідний. Тобто з’явився інший чинник. Не кожного
року домовляємося, а просто невигідний контракт, який треба поміняти. Я –
прихильник того, щоб ми не їздили, щоб Ахметов, Коломойський та Пінчук
займалися власними справами, домовлялися про транспортування, ставки
транзиту до кордону, платили Нафтогазу за транзит цього газу на їхні
заводи по території України, закупали у Газпрому напряму. А те, що ми б
недобирали за транзит – нехай зараз це буде складати від 3 до 5 млрд.
кубів газу, то я думаю, що ми могли би купити.

Юлія ДИЛОВА: Митний союз відійшов?
Ігор ЖДАНОВ: Як стратегічне завдання, ніхто в Кремлі цю
ідею не полишив. Митний союз – це один з головних елементів цього
«русского мира». Це економічна складова цього всього інтеграційного
процесу.

Юлія ДИЛОВА: Можливо, там зрозуміли, що не зважаючи
на закиди та зауваження, все ж таки ми підпишемо угоду про асоціацію з
ЄС та зону вільної торгівлі?
Ігор ЖДАНОВ: Я думаю, що так. Але потихеньку «тихим
сапом» тягнути Україну, через консорціум, через створення якихось
спільних підприємств. Але зрозуміло, що це не та історія, коли ми будемо
повноцінно митний союз підписувати. Тим більше, якщо ми підпишемо угоду
про зону вільної торгівлі та асоціацію.

Юлія ДИЛОВА: Яка Ваша думка, пане Володимире, щодо того, про що домовилися Медвєдєв та Янукович?
Володимир ГОРБАЧ: Я думаю, що вони домовилися про певну
стратегічну паузу, насправді. Оскільки реальні домовленості мають біти
втілені в документах та підписані. Поки що це усні домовленості і я би
звернув увагу на те, що обидві сторони намагаються використати це з
якоюсь своєю метою. Українська сторона оголосила про наявність цих
домовленостей якраз напередодні чи в той час, коли питання України
розглядається в МВФ. Це був сигнал ще для того, щоб отримати кредит і
сказати, що ми тут вже домовилися з Росією, і тому нам буде легше вести
переговори з МВФ, добиваючись позитивного рішення. Це тактичний крок.

Юлія ДИЛОВА: Коли буде відомо остаточно, чи буде справжні дешевше газ для України? І чи не буде занадто висока ціна за це?
Володимир ГОРБАЧ: В жовтні це має вилитися в конкретні
домовленості і документи. Оформлення це буде, мабуть, під час засідання
державної українсько-російської комісії. Буде візит президента Росії до
Донецька на бізнес форум. Якісь рішення мають бути. Моє враження таке,
що сторони взяли стратегічну паузу, оскільки конфронтація зайшла занадто
далеко. Але при тому вони ще ні до чого не домовилися. І обидві сторони
роблять вигляд, що домовилися, щоб трошки тиск зійшов, щоб склалося
враження в суспільствах обох країн в тому, що напруга розрядилася, що
війни газової не буде. Українська сторона використовує це для
переговорів з МВФ. Російська сторона «під цим соусом» пом’якшує
сприйняття передачі влади від Медведєва до Путіна. Тобто всі сторони
зайняті своїми проблемами і їм зараз не до війни. Я не думаю, що в
жовтні все буде так, як зараз оголошено. Оскільки те, що ми почули,
доволі абсурдно звучить та виглядає. З одного боку, сторони говорять
про те, що Україна погоджується на нульову ставку транзиту. Тобто буде
по собівартості транспортувати газ. І керувати цією системою. Ніби буде
консорціум у складі української. Це буде створювати не держави, а
підприємства. Умовно кажучи, Газпром, Нафтогаз. В ЄС нема якоїсь однієї
газової компанії. Є національні компанії чи транснаціональні. Але вони,
все одно, не покривають всю Європу. Тут з одного боку, абсурд в тому, що
ніхто з бізнес компаній не зацікавлений керувати транспортною системою,
яка не приносить прибутку, тому що вона з нульовим тарифом. Бізнесові
контори не будуть займатися таким збитковим бізнесом. По-друге, це
неможливо, якщо тут буде брати участь Газпром. Тому що ті компанії, які
видобувають газ, не можуть його транспортувати, не можуть володіти та
управляти розподільчими мережами. Це означає, що Газпром не вписується.
Український Нафтогаз реструктуризований, розподілений на різні частини і
це теж не Нафтогаз. Третє питання з європейської сторони, насправді,
нікому з європейських компаній не цікаво управляти українською ГТС. Тому
що вони не мають збуту по своїй продукції в Україні. Вони тут в Україні
не заробляють і тут володіти вони нічим не хочуть. Їм байдуже, звідки
отримувати газ, чи з Росії через Україну, чи з Алжиру через Італію. Їм
не треба вкладати гроші і контролювати. Це проблема постачальника, в
даному випадку, Російської Федерації і України, як транзитера, тому всі
розмови про участь ЄС як структурі в цьому газовому консорціумі, на мою
думку, є надуманими придумками для відведення уваги від реального стану
речей. Оскільки я згадав про Італію, дуже цікава паралель є цій нульовій
ставці на транзит, африканська чи північно-африканська, зовсім не
європейська. Там, де люди живуть ще частково якимись уявленнями про
натуральне господарство, там таке може бути. Наприклад, Алжир видобуває
газ і постачає його в Європу. Італійці збудували газопровід по дну моря.
Але щоб було коротше, то вона по дну Середземного моря йде через Алжир.
По півночі Тунісу проходить алжирський газопровід, а потім по морю йде в
Італію. Туніс не бере жодної копійки. Алжир не платить Тунісу за
транзит. Мабуть, тільки за прокачку. Тобто Туніс на цьому не заробляє.
Він по собівартості переганяє цей газ, прокачує по своїй території.
Натомість, в угоді між Алжиром та Тунісом є пункт, де зазначено, що коли
Тунісу буде потрібно, то він забере з цього газопроводу стільки газу,
скільки йому буде потрібно. Це угода часів натурального господарства, де
є потреби людей, а товари не оцінені. Щось приблизно таке ж зараз
«замутили» наші українські та російські сторони.
Ігор ЖДАНОВ: В 90-х роках в нас також було натуральне
господарство. Ми також отримували не грошима ,а газом по-перше транзит. І
отримували до 30 млрд. кубів. Плюс, щось «шили на дому».
Володимир ГОРБАЧ: І «дошили на дому» до того, що всі найбільші статки українців якраз на цьому газі і транзиті зароблені.

Юлія ДИЛОВА: Це свідчить що в жовтні, листопаді або грудні ми отримаємо взагалі щось нове, про що зараз навіть не уявляємо.
Володимир ГОРБАЧ: Я думаю, що в кращому випадку ми отримуємо щось нове.

Юлія ДИЛОВА: Можливо, і не отримаємо.
Володимир ГОРБАЧ: Можливо, і не отримаємо.
СЛУХАЧ: Федор Степанович, Николаев. Договоренности
Януковича с Медведевым, как мы видим, пока в значительной мере,
засекречены. Тимошенко также обвиняют в непрозрачности газовых
договоренностей. Так не ждет ли нас в будущем еще один газовый судебный
процесс только уже с другими фигурантами?
Ігор ЖДАНОВ: З такими діями, коли політика засуджують,
замість політичної відповідальності він несе кримінальну
відповідальність - це розкрило ящик Пандори. Я вже наводив приклад для
цієї влади. Тому що я впевнений, що ми, все таки, підемо демократичним
шляхом, і будь-яка влада перетвориться на опозицію. А оскільки у нас є
такий принцип «око за око, зуб за зуб», то не виключено, що ми побачимо
зовсім інших вже фігурантів і за ці справи і за Харківські угоди.
Напевно це не зовсім правильно. Тому що я переконаний, що Тимошенко
понесла політичну відповідальність, програвши вибори. Я думаю що і
газова справа, так вона урядувала на посаді прем’єра в період кризи, це
все вплинуло на вибір громадян України.

Юлія ДИЛОВА: Домовленості, яких ми всі очікуємо, будуть захищати національні інтереси?
Володимир ГОРБАЧ: Я дуже сумніваюсь. Звичайно, треба
коли складається така критична ситуація - неможливість платити - дуже
дорого, то треба домовлятися по-доброму з Російською Федерацією. Але в
якій ситуації українська держава домовляється з Російською Федерацією? В
тій ситуації, коли українська держава слабка в цих двохсторонніх
відносинах та переговорах. Слабка, як ніколи, і в невигідній ситуації. А
російська позиція сильна, як ніколи, бо вони мають договір, контракт,
підписи. Їхня позиція сильніша в цих переговорах, і спроба домовитися
полюбовно і умовити ні до чого не призведе. Тому що це переговори
слабкого з сильним. В переговорах слабкого з сильним слабкий ніколи не
виграє. В такій ситуації слабкий має подавати до суду на сильного.
Тільки суд, як третя сторона, може дасть шанс слабкому хоча б на
рівноправність позиції в суді, тому в даному випадку вже півтора року
українська влада веде ці кулуарні переговори, шукає домовленості і
вмовляє постійно своїх російських партнерів замість того, щоб звернутися
до суду і отримати результат.

Юлія ДИЛОВА: Спроба пригрозити була.
Володимир ГОРБАЧ: Пригрозити так, але це не суд. Це
елемент інтриг, переговорів, маніпуляцій партнерами. Тому в даному
випадку, всього цього, крім того, щоб досягти якісь національні
інтереси, ще і включити туди якісь свої приватні інтереси, бо тільки так
можна зацікавити партнера полюбовно піти на поступки, якщо цей партнер
заробить десь в чомусь іншому. Тобто віддати щось інше на взамін. Про що
ми можемо або не знати, або пізніше дізнаємося.
СЛУХАЧКА: Тамара, Київ. За кордоном така сама ціна
газу, і металургійні, хімічні підприємства купляють за такою великою
ціною, вони платять велику зарплату, великі податки, більші ніж платять
наші олігархи, і їхні гроші знаходяться в їхніх банках та працюють на
їхню економіку. В Україні працює ефект «соковижималки»: всі прибутки
виходять за межі країни, а в нас недоплачені зарплати, недоплачені
прибутки, і гроші не працюють на нашу економіку. Зараз коли ти йдеш в
обмінник, від тебе вимагають паспорт. Невже так важко відслідкувати
потік цих грошей олігархів за кордон і змусити, щоб їхні прибутки
працювали на Україну, на український народ на українську економіку. І
заставити їх модернізувати свої підприємства.
Володимир ГОРБАЧ: Головна наша проблема - це
економічний базис і те, що наша економіка носить сировинний і
напівфабрикатний характер. Так само, як Росія паразитує на газі та нафті
-сировині, яка видобувається з землі та транспортується, так само,
приблизно і наші олігархи на цьому роблять свої статки і гроші. Мало хто
знає, ми говоримо, що металургія та хімія є нашими найбільшими
експортерами, а в тій же самій металургії більшу частину експорту не
метал, не готова продукція становить, а просто залізна руда. Вони
експортують руду на переробку далі. Викопали і продали. Коли ціна на
руду на світових ринках падає, стає не вигідно продавати, тоді вони її
переробляють на метал. І йдуть вже на друге коло, чекають, коли
підвищать ціни на метал. Певний час, поки вони переробляють в метал,
проходить, ціни змінюються і вони вже продають метал. Такий спосіб
пристосування до світового ринку. З хімією взагалі інша ситуація.
Добрива робляться з газу. Газ той, що в Україні його не достатньо. Це
експортний газ. По великому рахунку, країна, яка не видобуває достатньої
кількості газу, в принципі, не може бути рентабельна в хімічній
промисловості. Але тим не менш, наші олігархи можуть так домовитися і
так вести свій бізнес. Тому головна причина в структурі нашої економіки.
Поки все буде так організовано на первинному економічному рівні це буде
позначатися і на політиці, і на соціальному житті і на всьому іншому.
Без зміни економічного базису нам, нажаль, не вдасться побудувати
нормальну демократію.
Ігор ЖДАНОВ: Я згоден із слухачкою. Потрібна економічна
реформа, енергозбереження. Окремі власники десь оговтались від цього
удару, в якому вони покупали розкішні лайнери, літаки та автомобілі і
все ж таки почали модернізувати свої підприємства, розуміючи, що вічно
дешевий газ продовжуватися не буде. З іншого боку, ще проблема
політичної системи. Оскільки багато схем ухиляння від податків абсолютно
законні через офшорні фірми. Для цього треба прийняти відповідні
законодавчі акти і унеможливити застосування цих схем. Але як же
прийняти такі закони, якщо 90% депутатів представляють не суспільні
інтереси, а інтереси олігархічних великих груп. Це замкнуте коло. Ніхто
добровільно не хоче відмовлятися. А продають не через великий
металургійний завод метал, а через фірму офшорку, яка вивозить і платить
0,0 українських податків.
СЛУХАЧ: Я дивуюся позиції пана Жданова, як Ви швидко
змінюєте свою позицію, навіть політичну. Ви кажете, що на вибір людей
вплинуло те, що Тимошенко газові угоди заклала. Ми всі пам’ятаємо, як
вона їх вела. Ніхто їй не мішав.
Ігор ЖДАНОВ: Я не сказав, що це було правильно чи
неправильно. Я об’єктивно знаю, що такий вплив був, якщо Ви –
прихильник, то зрозуміло на Вас ці політичні обставини, які я назвав, не
впливали. А на тих людей, які не визначились в своєму виборі, то тут
було багато визначального в їх виборі. Наприклад, Горбач показує, що для
нього це дійсно було одним із факторів, який вплинув на його вибір.
Треба трошки від заангажованості відходити і аналізувати причини
поразок, перемог, тоді буде значно легше на цьому світі жити.

Юлія ДИЛОВА: Те, що відбулося в суботу, коли
Володимир Путін і Дмитро Медведєв оголосили чи ознайомили суспільство з
новим форматом співпраці російської влади, те, що вони просто
поміняються місцями, це якимось чином вплине на відносини з Україною, на
газові перемовини?
Володимир ГОРБАЧ: Дуже сильний партнер попадається
Януковичу. Всі ми знаємо, чого чекати від Путіна. На з’їзді Єдиної
Росії, коли було сказано, що ВПК Росії стане локомотивом російської
економіки. Тому я не виключаю, що поступкою росіянам буде якраз передача
українських підприємств ПЕК.
Ігор ЖДАНОВ: В стратегічному плані абсолютно не вплине.
Тому що двоголовий російський орел помінявся просто місцями. І всі
стратегічні рішення там приймалися спільно. Путін був головний,
незважаючи на те, що він займав посаду рангом трошки нижчу, ніж
президентську. Тактично трошки вплине, тому що я згоден з паном
Володимиром, що Путін більш жорсткий переговорник ніж Медведєв.

Природный газ должен быть очень дорогим, об этом заявил президент Центра экономического развития Александр Пасхавер. Дешёвый российский газ – это проклятие для украинской экономики, … ведь у нас свои огромнейшие !!! запасы газа, угля, древесины, нефти, … экспортируя которые мы бы могли зарабатывать сотни миллиардов долларов !!!

P.S.1: отдыхал этим летом в Карпатах, … решили сходить в горы и покушать черники, … каким же было моё удивление, когда я увидел, что весь карпатский лес завален огромными спиленными столбами смереков, … местные жители мне сказали, что их никто уже не заберёт … а мы говорим, что у нас топлива нету ?

---

P.S.2: Прогресс для нас как для комерческой компании конечно же есть, … но говорить о каких-то конкретных цифрах и параметрах сегодня не следует, ведь мы продаем газ для Украины по той же цене, что и для Германии. Скорее уместно говорить об общем видении подходов в далёком будущем к рассмотрению и решению вопросов газового сотрудничества вобще", - сказал Миллер.

Україна і Німеччина отримують газ з Росії за схожою ціною. Але Україна не має вигоди від ближчої приналежності до джерела постачань. Фахівці говорять, що швидко змінити ситуацію нереально, …  але ж  ці зміни потрібні  українським олігархам.

Ціни на російський газ для України нестримно зросли за останні два роки. Бездіяльна влада в Києві заявляє, що постарається повернутися до "справедливої ціни" ???  Як заявив  президент Віктор Янукович "справедливою" Київ рахує ціну російського газу, вираховувану за принципом: "ціна для Німеччини мінус 100 доларів США за Харківською угодою".

Яка ж вона, німецька ціна на російський газ? Щомісячно німецьке міністерство економіки оприлюднює  ціни на імпортований газ,  діючих на той момент, коли "блакитне паливо" доходить до кордону з Німеччиною. Як пояснює Георг Цахманн, експерт з енергетики, який входить також і до групи німецьких радників з економічних питань при уряді України,  розраховують ціни,  виходячи з тих даних, які надають імпортери газу. При цьому слід враховувати, що ринок газу в Німеччині влаштований так, що є багато імпортерів, які у свою чергу мають різні договори з постачальниками.

За даними німецького міністерства економіки, ціна російського газу для Німеччини зараз складає 373 долари США за тисячу кубометрів. "Це приблизно така ж ціна, що є в рахунках які виставляє Україні російський" Газпром ". Для порівняння: в третьому кварталі українці отримували газ за ціною 354 долари США за тисячу кубометрів. Тобто йдеться  про  дуже схожі ціни ", - говорить Георг Цахманн.

На даний момент ціни на газ від "Газпрому" для українців і німців практично однакові.