Це не важливо, як те відбувається,
якщо твій Батько вже належить не Тобі:
а чи він до нестями напивається,
а чи його убили на війні..
Якщо з тобою так хоч інколи трапляється:
– Від мене, прошу, батьку, відійди!...
Тоді навіки щось між нами обривається,
і Він відходить вже в обійми до біди..
Дитино моя! В чий ти рід вливаєшся?..
Моє натхнення, моя плоть і моя кров!
Коли осліплена у щирості кохаєшся,
прийнявши в серце пристрасть мов Любов..
.................................................................
29 серпня, 2012, Сад