Центральное
- 27.04.11, 17:04
----------------------------------------------------------------------------------------------------
*** *** ***
Серед принишклого неба, покритого такими ж мовчазними зорями, майнув слід... Лишився він після того як Есе призупинився перед атмосферним лицем планети. Вона... і далі по орієнтирах.
Це сталося не сьогодні... до цього... тому що ангели днями, роками й століттями час не вимірюють. Вони існують лише в просторі... питання чи нашому?.. можуть, і в наших матеріях
недавно знову слід, вже перед самою поверхнею... питання контакту + питання матерії... матеріалізувався, не фізично...
Тому що пора. Він перший.
Полилася... енергія, кострубатими лапами-блискавками розійшовся по землі і, впившись у неї міцно, полинув униз... світ інший
Проникнення... не побачив там яскравого світла, якісь жовтуваті відтінки. Від того кольору також темно-жовтувата тьмяна постать.
Згорблена спина. Це той. Він тут.
Пройшов мимо і крізь пустовину дістався центру, по якому лабіринтами почав пробиратись до середини.
Чим далі тим швидше. Спіраль. На фініші немає завершення - чорна дірка, невелика. Для того той.
Лапи-блискавки...
Пройшов... тут тільки тіні. Покликав... її... не схоже , щоб вона, але тут вони всі однакові, з однаковим майбуттям, чи схожим
Питання... Розмова... інформації... КЛЮЧ а ключа нема! браму тре відкривати...
залишився останній орієнтир для кінця світу