Для позначення кількох частин цілої величини використовують дробові числа. Дробове число означає: a поділене на b, де a – чисельник дробу, а b – його знаменник. У запису дробового числа замість знака поділити ставлять горизонтальну риску дробу. Чисельник пишеться над рискою дробу, а знаменник під рискою дробу.
Дріб, чисельник і знаменник якого є натуральними числами, називається звичайним дробом.
Знаменник звичайного дробу показує, на скільки рівних частин поділили цілу величину. Чисельник звичайного дробу показує, скільки таких частин узяли.
Зверніть увагу!
Звичайний дріб є часткою двох натуральних чисел, де чисельник – ділене, а знаменник – дільник.
Правильним називається звичайний дріб, чисельник якого менший від знаменника.
Неправильним називається звичайний дріб, чисельник якого більший за знаменник або дорівнює знаменнику.
Правильний дріб завжди більший за одиницю. Неправильний дріб, у якого чисельник і знаменник рівні, дорівнює одиниці. Неправильний дріб, у якого чисельник більший за знаменник, завжди більший за одиницю.