«Постепенно»
- 27.11.25, 01:43
- Стих_и_я



просила баба як мине неділя
і вечір за неділею мине
посипати поріг морською сіллю
аби не лізло з ночі потайне
іще вона впівголоса просила
коли усе накриє чорнота
до перших півнів витримати сили
але чомусь боялася хреста
Фото з мережі.

здається це було учора
неначе ввечері було
сміялись білим цвітом гори
які до неба замело
а нині слів нема у Бога
і навіть дум нема ніде
один туман мовчить волого
і всесвіт потайки краде
малюнок ШІ



- Осене! Осене!
Що в твоїм кошику?
- Трішечки сонечка,
Трішки морозика.
Трішки світанків
З дощами-туманами.
Сонні сади
Із грушками останніми.
Трішечки тиші
І небонько вищечке.
Трішечки суму
І спогадів трішечки.
фото з мережі

І земля не земля, і вода не вода.
Тільки небо одне. Тільки небо. Без броду.
Дивносоння нашіптує осінь свята
І вигулює ліс золотої породи.
Не дивись на печаль. На свій слід не дивись.
Не дивись на пророчену кимось негоду.
Подивися на світ. Подивися на ліс,
Той, що поруч біжить, золотої породи.
малюнок ШІ
