Перестав влазити в джинси. Пузо помітно виросло. Ноги теж потовстішали. Здається, і у зрості прибавив (якщо не сутилитись). Не знаю, може це особливість всіх чоловіків віком 40+? А може це наслідки сидячого способу життя в поєднанні з переїданням? Або від дегустацій? Єдиний плюс — одяг, який був завеликий, тепер став по розміру.Що робити не знаю. Мама каже, що треба менше їсти. Мабуть.Треба лише знайти заняття, яке відволіче від їжі. Ідеальним був варіант подорожей, але з частими повітряними...

Читати далі...

Знову допис про здоров'я. Не дуже гарний, бо обламався ще один зуб. Причому, запломбований цьогоріч. Незадовго до поламки відчув, що зуб хитається. Не пригадаю після чого це трапилось: або щось тверде кусав, або вичищував шматки їжі — але згодов з'явився запах пломбувального матеріалу. А це недобрий знак. І ось, сьогодні, перебуваючи в лікарні, їв шоколадний батончик з нугою і горіхами — і відчуваю, що зуб відпав. І відпав гарно — з запломбованим каналом. Минулого року теж відвалювалась частина ...

Читати далі...

Декілька днів тому писав, що для госпіталізації на стаціонар необхідно було здати купу аналізів. Частину з них довелося здавати у приватній лабораторії. Для мене це був перший досвід. І як же здивувався, коли аналізи крові взяли з одного проколу. Ще й потім заліпили місце уколу пластирем, як це роблять закордоном, а не просто "притисніть вату". Ось така дрібничка мене здивувала.[Приєднана картинка]До речі, зараз я, скоріш за все, знаходжусь у Києві, в лікарні. Тому деякий час (тиждень-...

Читати далі...

Розказую про суматоху, пов'язану з підтвердженням свого діагнозу (не психічного — то окрема тема). Про біганину по лікарям. Так,минулого місяця довелось декілька разів ходити в поліклініку, щоб взяти талончик до психїіатра. А він то у відпустці, то на лікарняному, то повітиряні тривоги — і поліклініка зачиняється. А пеотім тупо не було прийому. Врешті-решт, мама вмовила піти без черги (хоча довелося простояти, поки не скасували повітряну тривогу). Так сходив до лікаря.Ну а щодо основної хвороби,...

Читати далі...

Те, що відбувається в житті, можна описати одним словом: "суматоха". Біганина по поліклінікам і лакарям. Записатись на прийом неможливо: то відпустка, то лікарняний, то зовсім не беруть слухавку. А якщо й пощастить записатись, то черга на пів місяця. Думаю, що це все пов'язане з мобілізацією.Я вважав, що консультації і діагностику вже пройшов, але треба ще, бо того, що є, недостатньо. Так що попереду ще багато суматохи. І як потрапити на прийом до деякий лікарів взагалі невідомо...

Читати далі...

Після ковіду (а інакше що могло спричинити важкі наслідки) втратив нюх. Як тепер легустувати, коли все пахне смердючими сигаретами? Кава, вафлі, вермішелі швидкого приготування — все пахне табаком. Правда, гівно тепер теж не пахне — можна досліджувати підземні річким з фекальними врізками, не боячись, що знудить.

Здається, після нещодавної поїздки в обласну поліклініку, підчепив ковідло. Спочатку захворів батько. Наступного дня — мама. А потім, через день, настала моя черга. В перший день почало боліти горло, розпочалось головокружіння і слабкість, боліли м'язи, розболілась голова. На ніч почало нудити. Наступного дня стало трохи легше: зникли головний біль, біль у м'язах і головокружіння, але горло розболілось ще дужче і, як на зло, геть нічого не допомагає. Ще й у вухах "стріляє". ...

Читати далі...

Насичений видався день. Сходив на обстеження в поліклініку. Народу, як завжди, валом. Правда цього разу найбільше було чоловіків, які проходять медкомісію. Ну а по моїм справам прописали таблетоси. Так що можна вже привітати з прийом антидепресантів. Не знаю, чи дасть це якийсь результат. Бо гребуть всіх підряд. Але варто спробувати. Хоча часу залишилось небагато. Не знаю, чого тягнули — лікарів можна спокійно пройти (якщо не враховувати черги. Але черги в поліклініці були завжди). Зрештою...

Читати далі...

Цікаве спостереження по нещодавнім блекаутам: варто ввімкнути ком'ютер — гарантовано вимкнуть електрику. А як тільки підключаєш ноутбук струм не вимикають. Все-таки, до ДТЕК у мене упереджене ставлення стає все більш упередженим. Складається враження, наче навмисно підлаштовуються. Звичайно, навряд чи це закономірність — але виглядає, як закон підлості. Правда, вже призвичаївся до користування ноутбуком. Однак на компі зручніше.І ще який нюанс: всі нещодавні вимкнення електрики — позапланові...

Читати далі...

Пару днів тому писав, що трапилось з телефоном. Дослідив анамнез і дійшов до висновку, що злетіла прошивка. Ремонтувати навряд чи хтось візьметься, тому буде валятись.Картка пам'яті працює (вперше перевірив на ноуті) — і то добре. Бо теж хоч якась часточка спогадів і минулого. Тож змирився. Дійшов до стадії прийняття. Але поламаний телефон — не єдина причина для засмучення: ноутбук перестав тримати заряд 100% навіть будучи підключеним до живлення (що мені здавалось абсурдним). Невже так може...

Читати далі...