То знов за кимось запалили свічку,І сонце, мов калач на парастас.І знов ця смерть, що вже давно як звичкаТремким морозом пробирає нас.І білий біль колотить білим світом,Когось мордує, а когось минаІ знов черешня гомонить із вітром,І знов у чорнім білий світ - війна...А Бог...Що Бог? По-іншому не вміє...Він сотворив...Чи, може, натворив?Все шкереберть...І він глухоніміє.З-поза небес до глибини морів.Та він ще вірить в ці світи...А, може?Упертий часе, не чимдуж біжи...Всесильний Боже, ми Тобі...
Читати далі...