Не тлій зажурою, Адаме, І безнадією не тлій: Земля вагітніє плодами, Вона прекрасна, друже мій! Тож не ховай у сльози очі, Без того вистачає смут, Едем є скрізь, як сам захочеш І не поскупишся на труд.[Приєднана картинка]

Сезон загублених безсонь І запорошеного світу, Сезон обвітрених долонь І теплих спогадів про літо, Червоних дат в календарях, Де пісня ходить за луною, Де сяє свято у домах, І називається зимою.[Приєднана картинка]

Не ворожи мені, мольфаре. Що майбуття? Примарний плин. Там білобокі ходять хмари По сивим хвилям полонин. Там певне є усі чесноти І невідоме слово «страх», Там чути музику та ноти Ховає вітер по ярах. Там навіть в довгу ніч не темно Із естетичних міркувань, Там почуття усі – взаємні Й нема гірких розчарувань. У майбутті забуті чвари, Не заривається талант… Не ворожи мені, мольфаре, Я сьогодення арештант. [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Так хочеться твого торкнутись дива, Хоч подихом, хоч порухом долоні, Допоки осінь світиться щаслива, Допоки день останній не холоне. Чужі лишити в небутті цитати, І, відбринівши днем переболілим, Так хочеться з тобою помовчати,І бути, як ніколи, зрозумілим.

[Приєднана картинка] Подаруй нам, березне, надію, Що любов оселиться в серцях. Сонце миру край наш обігріє І залишать нас назавжди сум і страх. Розтопи ненависть скрижанілу, Що землею нашою крокує. Поверни нам спокій в Україну, Хай молитви наші Бог почує. Хай цвітуть весняні первоцвіти На журбою стомлених лугах, Хай жахіть війни не знають діти Ані наяву, ані у снах. Хай дзвіночком лине спів пташиний, Сповнюючи радістю життя. Хай весна до світла двері нам ...

Читати далі...

В морозну ніч гучніші кроки, Та легше думатись думкам, Стоять дерева білобокі І тихо моляться зіркам. Довкола ходить незбагненне, Пророчить відкриттів сезон, І я не думаю про денне, Який у денному резон?[Приєднана картинка]

Зачиняю двері ночі, Звуків – цілий океан, Сонця промінь б’є у очі Наче справжній хуліган. На щоках – потоки солі (мабуть, снилось щось сумне), Сіє ватою тополя, Небо – в кольорах Моне. По вікну повзе комашка, В роті тане карамель, У руках – порожня чашка, Точна роздумів модель.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Сценарій. Той же. Погуляли. Поспілкувалися… Дива! Співали, мріяли, кохали… Кохали? Може… А дарма! Сценарій. Вкотре. Закінчилось. Розбилося. Щемить. Болить. Це – правда? Може – ні? Приснилось? Це – дійсність. Чорно-біла мить. Сценарій. Знову! Роль та ж сама. Та ж сама п’єса. Той фінал. Комедія? О, ні. То – драма… Кохання мертвий капітал. Сценарій. Як його змінити? Змінити коло на спіраль...

Читати далі...

Душа сказала літу: не іди, Лишилась осінь та зима за нею, Де крижані видзвонюють сади І добрий сміх давно не панацея. Не йди, від тебе я не відріклась, Пощо мені пустиня несвятая, Де дражнить снами тільки тінь чиясь, Але чия – ніхто не пам’ятає.[Приєднана картинка]

Моя незгублена любове, О, знали б Ви, як у четвер На Вас дивилось з неба Слово І сонцем сіявся етер. Прощанням вабили вокзали, Холодний день на час біднів, Дивилось Слово і мовчало, І я не мав зі Словом слів.[Приєднана картинка]