Спи, маленький, будь ласка, час настав добрих див: Розповім тобі казку про мишей та котів, про веселі пригоди, про удачу та сміх. Чуєш, сон тихо ходить? Він сьогодні про них.[Приєднана картинка]

У Чорному лісі – зима і вовки, І боязко надто, і холодно дуже. Там чорні сидять на деревах круки, І дивляться мовчки в самісіньку душу. В палаці казковий живе Берендей, Ключі у коморі від літа ховає, Та в Чорному лісі немає людей, А отже і підлого в ньому немає.[Приєднана картинка]

Коли душа неопалима не знає спокою вночі, Тендітна муза вносить рими в старій торбинці на плечі. З печальним поглядом ікони дає торбинку і тоді до ранку калатають дзвони і Всесвіт ходить по воді.[Приєднана картинка]

А буває іще насниться, що у всесвіті цьому є не якісь незнайомі лиця, а одне. І, чомусь, твоє. Ще парує у безвість кава, і зірковий пульсує арт… І сміється тихцем уява, бо працює старенький жарт.[Приєднана картинка]

Як від рання і до рання у котів було змагання: В кого до сметани вдача, хто солодший сон побачить, хто пролізе на горище, в кого вуса цікавіші, в кого більші хвіст і пиха… От мишам була потіха![Приєднана картинка]

Чи вас мільйони, чи тільки триста, Хто б вас не водив під своїми знаменами, Великі люди великі змістом, тільки не кількістю, тільки не генами. Великі люди душею ошатні, Вони не сіють думок полову. Великі люди – самодостатні, І слава для них – звичайнісіньке слово. Вони не рахують грошей та віку, Хіба це комусь ще допомагало? Великі люди такі великі, Що їх на фоні миршавих – мало. [Приєднана...

Читати далі...

Жовтавим сонцем визріла погода. Вляглося літо, врешті, навкруги. Зелені верби дивляться у воду і очерет вартує береги. Холодна хвиля ляскає колоду, і десь у потаємному кутку маленька качка діточок виводить, у тишу виглядаючи крихку.[Приєднана картинка]

не підказує нумерологія гороскопи теж не утішення: хоч в свободи проста технологія хто в нас любить прості рішення? нам бо ж треба орду дикую щоб вродили хрести рясно у багно неодмінно пикою щоб до крові і щоб невчасно щоб роботи було лірникам щоб трусилося все думами щоб клялися у них здирники що до пекла женуть тлумами щоб і крихти не було щирого щоб робилось усе зопалу де ж узятись отут ирію? чом не взятись отут попелу?

А то не сіро і не сиро, А то не сіється імла, То випробовується віра в реальність літнього тепла. У те, що справи є не хатні, і що існує сонця сміх, Що кольорів іще достатньо, і світла вистачить на всіх.[Приєднана картинка]

перечекати перекохати перекотитися через пустелю гонору десь загубити дукати дійсність пустити до себе в оселю перегнівитись перепросити і перемазатись у баговинні в Богом забутому році і літі натяк побачити ясно-осінній перегоріти переболіти не винуватити інших у бідах от і дорослість от і прозріння от і катарсис нарешті і видих[Приєднана картинка]