Сон довжиною в життя. За життям криється смерть. Сон із життя в смерть. Не успієш і оглянутися. Сон із життя в смерть. Потрібно успіти проснутися. 1998 рік.

Нічка на дворі. Десь по степу бігає кінь. На небі танцюють зорі. Мені спати як завжди лінь. Чумацьким шляхом В мріях своїх піду. В далечінь. А десь по степу, З вітром на перегонки, Бігає кінь. Я люблю ніч. По сузір’ям її в мріях блукаю. Десь за темрявою криється таємниця. Я її відшукаю. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114393/

Троянди красиві квіти, Та стебла їх в колючках. Спробуй їх не обережно зірвати. З’являться рани на твоїх руках. Дівчата чарівні і ніжні. Та щирим будь з ними завжди. Бо серце твоє поранять. Залишиться шрам на віки. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114414/

Люди йдуть в ніч. Відходять в інші світи. Ніч темна, смерть біла. Лише два кольори. Білий і чорний колір, Символи зла й доброти. Білий і чорний колір, Різні два береги. Я не знаю навіщо, Але люблю чорний колір. І як світить в ночі зоря. Я люблю правду, А вона завжди зла. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114361/

Подивіться як рвуться кайдани. Надоїло в рабстві нам жити. На нас рухаються танки. Тільки нас вже не зупинити. Хай наші сили не рівні. Нас нічим вже не залякати. За ВОЛЮ і НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. До кінця нам потрібно стояти. Скільки нас у бою загине? Скільки нас уже полягло. Тільки в рабство нас Вже не вернути. У імперію де править зло. 1998 рік. Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114312/

На поляні в лісі Вогнище палало. Братів своїх й сестер Воно зібрало. Хочу вам сказати. Перед тим, як вино пити. Давайте у мирі І в злагоді жити. Ми всі злі Брат на брата з сокирою йде Так вирішують вони, суперечки свої. І до чого це все приведе. Хочу вам сказати. Перед тим, як вино пити. Давайте у мирі І в злагоді жити. Ми не знаємо що Зле, а що добре. Майже всі без Бога живемо. Але що ми посіємо. Те і зберемо. Хочу вам сказати. Перед тим, як вино пити. Давайте у...

Читати далі...

Вже світанок вставай. Вдягайся й додому іди. Якщо щось не так пробач. На роботу потрібно іти. Яка чудова була ніч. Місяць світив у вікно. Ми з тобою були на канапі. На столі стояло вино. Мене чекає тяжкий день. Ніхто не в змозі допомогти. До побачення крихітко, Й ще раз пробач. Приходь до мене в ночі. Яка чудова ніч. Місяць світить у вікно. Ми з тобою на канапі. А на столі вино. Дмитро Дідківський. 31.1.1998 рік. Російська версія цього вірша звучит так...

Читати далі...

Не судилося нам разом бути. Такі вже в нас долі. Нам тепер у різні вікна. Світить місяць й зорі. Все що було, Все пройшло. Нам з тобою З одного фужеру. Вже ніколи Не пити вино. Не іти по одній дорозі. В дощ, під плащем одним. Не стояти, на одному порозі. Був вогонь, залишився дим. Все що було, &nbsp...

Читати далі...

На вічну пам'ять другу В’ячеславу присвячується. Стоїть могилка в квітах вся. Наче калина в лузі. Слава, подивись, До тебе пройшли друзі. Біль в серці, не зарадити нічим. Твоя ненька вся в сльозах ридає. Та смерть в нас така міць. Вона і юних забирає. До тебе всі сюди прийшли. Мороз усіх шкребе по шкірі. Коли смерть прийшла до нього. Куди дивився ти наш Боже? &nbsp...

Читати далі...

Не знають меж вірші. І їх не спиниш на кордоні. Поети захистять світ. Коли політики не в змозі. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Версію цього вірша на російській мові читайте тут http://blog.i.ua/user/730468/113843/