хочу сюди!
 

Наталия

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «хостел»

Житіє моє...

Ніколи не міг навіть мріяти про те, що буду жити на Андріївському Узвозі. Тут круто - отам Булгаков сидить на лавці, отам - хата з бабаєм, а трохи вище - Андріївська церква. 
Мені дуже подобається Андріївська церква здалеку. Але ще дужче подобається "Сільпо", яке працює цілодобово, і знаходиться неподалік.


Будинок, де я живу - старезний, і якщо задерти голову знизу вгору, то чітко видно дірку між сходами


Це - хостел. Хостел, це щось таке, ніби старша група дитячого садочка. навіть ліжечка схожі. Щоправда, я не ризикнув задертися на горішнє, тому вкублився внизу


Зараз поки що не всі вдома. Якщо зберуться всі - то буде 12 людей.



Від такого щастя аж пляшку вина б оце хряснув - а ніззя, тут треба бути облікоморале. 
Скоріше б допрацювати тиждень, та втекти на кілька днів до Кременчука. А тоді знову. Туди-сюди.

Друзі - не тільки кияни, мерсі.

В продовження моєї поїздки в Київ на чотирі дні без відома де зупинитися...
Щиро дякую всім хто відгукнувся,неважливо,що запропанувати вам було нічого.
Важливо тільки одне,Київ ніколи не залишить вас,якщо ви його любите так,як я.
Маю сказати,що це єдиний місто-чоловік :),який з кожним разом все більше і більше доводить свої почуття.

Так, в мене була страшна ніч в хостелі,не тому що страшна,а тому що я домашня дівчинка опинилася в місці де нікого не знаю,де багато іноземців,але найгіршим враженням було опинитися серед наших дівчат-гастробайтерів. Симпатичні українськи дівчата,виявляється, сплять максимум по 6 годин на добу,на роботі миются і якщо пощастить їдять, приходять з роботи далеко за північ...і все більше і більше контактують з "ненашими" хлопціями - Це найгірше,і я не знала де себе діти і чекала на ранок аби збігти звідти і ніколи не повертатися.
Настав ранок,мені було куди бігти і мене там зустріли Я назвала цей день із прірви до небес - зовсім інша атмосфера, а знаєте чому, бо там були іноземці ,більша їх частина. Це наше не життя, а виживання та обслуговування ІНОЗЕМЦІВ. Ми - українці - госплодарі України - нашої батьківщини, з’їзджаємось до столиці з різних її куточків аби обслуговувати гостей. Бо за обслугу платять в декілька разів більше ніж вчителю, лікару, будь-якому майстру свого діла.
Ви скажете "чи не новина!". Знаю, але в ціх умовах опинилася вперше.
яйсь глухий кут,далі й не знаю що писати.
А ні,знаю, епоха рабства не закінчилась тепер білі обслуговують чорних і прислужують жидам. - З цією думкою я крутилася на другій полці під дирявою ковдрою, яку мені дала дівчинка з корінням з Оренбурга, якби не її оренбургський пуховий платок, я б змерзла як цуцик на морозі.
Ви скажете,за що люблю Київ? Чому тільки приємні враження і почуття згадую... Бо то була лише одна ніч,а всі чотири дні і дві ночі були причудовими.
І хочеться вірити,що ця статистика переважить і гості за моє життя поїдуть до дому,а ми ,нарешті відчуємо себе господарями нашої країни. Звісно не всі можуть бути господарями,навіть,не всі того хочуть, але нехаї відчують ,ті хто вірить в Україну,хто має силу витягнути її з ції прірви хоч на сантиметр. Бо вона в багні, ой, в як глибоко в багні!
Сподіваюся,ця багнюка лікувальна;)

На украинского киномеханика завели дело за «Пилу» и «Хостел»

В Черновицкой области Украины завели дело на директора сети кинотеатров  (ее название не указано), а также на киномеханика за показ жестоких  фильмов. Основанием для возбуждения дела стала демонстрация фильмов «Пила-5, «Пила-6 и «Хостел».  Два из трех фильмов (какие конкретно, не уточняется), по данным прокуратуры, были показаны в неурочное время и без соблюдения ограничения на аудиторию (их следовало ставить только на сеансы после 21:00 для аудитории старше 21 года).  Третья картина, как сообщается, вообще была запрещена для проката на территории Украины. Фигуранты дела, по данным прокуратуры, использовали для показа скачанную из Интернета копию.

26.25 КБ