Як тільки став частіше виходити на свіже повітря не лише покращився настрій, а й з'явився контент для чергового фотозвіту з циклу замальовок воєнного часу. Цьому сприяло те, що ходив по лікарям (нажаль, є не дуже гарні новини) і захотів не проґавити золоту осінь, щоб насолодитись яскравими барвами в'янучої природи. А ще у місті розпочали два нових будівництва і закінчують старе — тож було цікаво глянути. Заодно, перевірив фотокамери на новому смартфоні. Тим паче, поки ще можна публікуватись з комп'ютера (бо Windows 10 отримав останнє оновлення і продовжувати виходити в інтернет з компа буде ризиковано).

1. Найцікавіше, що було за жовтень: осінні барви у парку ім. Т. Шевченка, стоянка списаних автомобілів медичної допомоги, завершення будівництва супермаркету та нове будівництво у парку(!).

Можу сказати, що цей жовтень видався хоч і дощовим та похмурим, але мальовничим.
[ Читати далі (+46 фото)... ]

Серед претендентів на покупку розглядав Samsung S24FE, новий Samsung S25FE і Realme 14 Pro+. Перші два — субфлагмани, а Realme вважається топовим середньобюджетником. Роздумував довго. Однак Самсунги відсіяв через високу ціну, великий рівень миготиння екрану (ШІМ), неповний комплект (без зарядки, захисної плівки, чохла), довге заряджання, а Realme 14 Pro+ у нас взагалі не завозиться офіційно. А купляти через перекупів з Польщі було дорого (ціна була, як у Самсунгів — 25000 грн.), потрібно було довго чекати, та й поляки — ще ті засранці. А ще Realme офіційно торгують в/на Росії. Тому робити велику честь китайському виробнику не захотів. "То виходить, що й купляти нічого" — подумав я. Аж раптом згадав, що хтось мені радив Моторолу. Поглянув на їхній модельний ряд — і приглянулась Motorola Edge 60 Pro. Це субфлагман. За характеристиками конкурує з Самсунгами S24FE/S25FE. Однак коштує дешевше. Здавалось би, чудовий вибір? Але подивившись огляди дізнався, що цей смартфон не ідеальний в плані фотографування. Тому зацікавився "звичайним" 60. Він так само, як і Pro версія, має 3 камери на 50 мп. Правда, начебто, без 30-кратного зума, зі слабшою батареєю, меншою потужністю зарядки та слабшим процесором. Однак за продуктивністю та характеристиками все одно крутіший за попередній смартфон. Тому купив звичайну версію.

1. Купив Motorola Edge 60 в конфігурації 12GB/256GB (існують ще варіанти 8GB/256GB, 12GB/512GB). І не жалкую. Це гарний середньобюджетний камерофон. Він має процесор Mediatek Dimensity 7300 4нм техпроцесу. Android 15 на борту. Три камери на 50 мп (в тому числі, селфі). Три основні камери: основна, ширококутна, телефото-/макро модуль. Також виявив 30-кратний зум для фото та відео! А ще модний дисплей з закругленими гранями "водоспад"  (з усіх сторін). З алюмінієвими рамками. Клас пило- та вологозахисту IP68/IP69. Акумулятор 5500 мАг. Зарядка 68 Вт. AMOLED дисплей 120 Гц. Стереозвук. 3 роки підтримки ОС і 4 роки патчів безпеки. І все це обійшлося приблизно в 16500 грн. (з аксесуарами). Це круто! 

Так, нажаль, немає 3,5 мм роз'єму. Зарядку та захисну плівку на дисплей довелось купляти окремо. Плюс — перехідник для дротових навушників. Але все одно, новим смартфоном задоволений. Та й розпаковка з першим знайомством вийшли величезними.
[ Читати далі (+59 фото)... ]

1. Важко вибрати найцікавіше посеред безлічі подій, але я б відмітив зміну форми кадика; прийом ліків від бронхіту (медикаменти з величезними інструкціями), а згодом, повторний курс прийому заспокійливого та антидепресанта; пригоди з поклейкою захисної плівки на новий смартфон (так, я купив смартфон), а також відновлення випадково видалених файлів з роботою за весь місяць(!).

Однак було ще багато чого. Наприклад, 10-річчя кішки Аліси, похід до психіатра у дощовий день, болісне лікування зуба, завершення будівництва нежитлової будівлі в центрі міста та дивна метушня на майданчику біля колишньої міськради. Так що запрошую під врізку для детальнішого огляду моїх буднів.
[ Читати далі (+45 фото)... ]

Звичайно, це не дуже здорова тема. Однак, смачна. До того ж, це можливість познайомитись з незвичними смаками (а я спеціально підібрав, щоб було чому дивуватись).

1. 1. Цього разу, на другій дегустації солодких безалкогольних газованих напоїв, представлені 12, а не 13 найменувань. Проте і цієї кількості буде достатньо. А ще у ній також фігурують як вітчизняні та закордонні ліцензійні, так і суто закордонні представники. І серед них є й знайомі бренди. Однак, нажаль, один напій виявився негазованим. Втім, попри це, огляд не захотів відкладати, бо докуповувати один напій незручно. Та й дізнався про те, що не всі напої газовані, пізно — під час зйомки. Так що буде, як є: і газовані, і негазований напій.

Отож, у мене на огляді опинились такі солодкі безалкогольні газовані напої (в бляшаних банках): "Живчик" зі смаком яблука та екстрактом лаванди, "Моршинська. Лимонада" зі смаком ягід, "Моршинська. Лимонада" зі смаком тропічних фруктів, "Schweppes" пурпурний тонік, "Dr.Pepper" звичайний, "Dr.Pepper" вишня, "Royal Club" Original cassis (з чорною смородиною), "Royal Club" імбирний ель, "Chupa Chups" зі смаком дині з вершками, "Mentos" (негазований) зі смаком солоного лічі, "BARR" зі смаком жувальної гумки,  "Coca-Cola" з кавою. Як бачимо, присутні незвичні смаки. Тож повинно бути цікаво. Тим паче, без приколів не обійшлось.

Продегустувавши добовий сухпай армії США я був вражений як кількістю продуктів, так і смачністю. Тож захотілось продовжити огляди індивідуальних наборів харчування. Але ось біда — на маркетплейсі дешевше 2 тисяч гривень закордонний денний MRE не купити. Що робити? Єдиним варіантом залишались приватні оголошення на OLX. Як не дивно, ціни там набагато дешевші, а асортимент більший. Однак, на моє розчарування, не вдавалось ні авторизуватись, ні заново зареєструвались (хоча у мене там віднедавна був акаунт). Тож довелось заводити профіль під батьківський телефонний номер, що виявилось успішним. Ну а потім переживав, що замовлення не приїде. Але сухпай таки купив. Причому доволі дешево.

І до речі, на другий фотозвіт за місяць розщедрився через те, що, нарешті, переніс фотки на новий хостинг. З чим можете привітати (правда, ще невідомо, як складеться на новому місці).

1. Сухпай армії Німеччини (меню №2) затверджений для військ НАТО (існує 19 варіантів). Начебто, має аж 3800 ккал. при вазі 1,6 кг. Складається аж з 24 оригінальних продуктів! Це при тому, що деякі найменування (овочевий бульйон, енергетичний батончик, шоколад, чай і кава) були у двох екземплярах. І обійшовся мені всього лиш у 475 грн.

Очевидно, що рекордну кількість продуктів я просто не зміг відзняти за один день. Тож дегустація з обробкою та публікацією розтягнулась надовго. А ще вона була виснажливою (бо напередодні зйомок зірвав голос при сварці та вдавив кадик).

Закордонні сухпайки останнім часом значно подорожчали. Вартість добових MRE перевалила за психологічний бар'єр в 2000 грн. Саме за таку ціну взяв американський добовий військовий індивідуальний раціон харчування. І це без доставки, за яку довелося "відвалити" чималу суму.

А ще ви скажете: "Ти ж зарікався не купляти штатівські сухпаї?! Як же принципи?!" Ну, знаєте... Буває, що заради контенту доводиться йти на компроміс із собою. Тим паче, сухпай виявився гарним.

1. На огляді добовий сухпай армії США "First Strike Ration" (меню №7), від фірми Sopacko. Всього існує 9 різновидів. І це, на мою думку, найцікавіше меню (з тих, що були у продажу). Основні страви: яловичий сендвіч та лимонно-перцевий тунець. Хоча страв і продуктів нарахував аж 16 штук (не рахуючи жувальні гумки). При цьому класичних каш, пюре або супів не було. Тому цей MRE також цікавий вмістом.

Калорій малувато: лише 2900 (вага 1,2 кг). Однак дивує сам факт існування американського добового військового сухпаю. Я думав, що у них бувають лише разові набори. Але, в будь якому разі, ця дегустація, як і сухпай, мені сподобались. Заодно, дотримався "чистоти експерименту" — і з'їв, і зняв за один день. І це головне.

Це вже буде 17-й огляд вермішелей/локшин швидкого приготування! Аж не віриться, що стільки перепробував!

1. Цей огляд, нажаль, представлений лише чотирма найменуваннями: вермішеллю швидкого приготування "Щедро" зі смаком курки, вермішеллю швидкого приготування "Щедро" зі смаком яловичини, вермішеллю швидкого приготування "Щедро" зі смаком Том Ям з морепродуктами, рисовою вермішеллю швидкого приготування "SkoroVarka" зі смаком курки.

Як розумієте, "Щедро" були у повному асортименті, а "SkoroVarka", від відомого "Куховара", представлена лише одним смаком. Звичайно, хотілось би познайомитись з повним асортиментом, але... А ще під час зйомок водоканал вимкнув воду.
[ Читати далі (+39 фото)... ]

В роки своєї молодості вважав себе пивоманом (хоч, по факту, таким навряд чи був). Тим не менш, серед алкогольних напоїв часто віддавав перевагу саме пиву. Тож вирішив згадати молодість і продегустувати популярний нині та доволі незвичний сорт пива — "бланш". Як не дивно, цей різновид існував і в 2000-2010ті. Ба більше: одне пиво в огляді — саме з тих часів.

Пиво бланш називають по-різному: "blanche" (бланш), "blanc" (бланк), біле. Це бельгійське пшеничне світле пиво з додаванням прянощів (переважно, коріандру та апельсинової цедри). Його почали варити в Бельгії ще в XIV ст. Після чого його забули. Однак наприкінці XX ст. воно було відновлене пивоваром П'єром Селісом. І зараз вважається популярним.

1. В цій дегустації зібрав аж дев'ять найменувань пива Бланш. Серед них як вітчизняні та ліцензійні, так і закордонні зразки: "Чернігівське Біле" (нефільтроване), "Лев Біле пшеничне" (Львівське), "Kronenbourg 1664 Blanc", "Hike Blanche", "Volfas Engelman. Blanc", "Опілля Біле", "Keten Brug blanche", "Grimbergen Blanche", "St. Pierre White-blanche". Цікаво, що деякі з марок ("Kronenbourg 1664", "Keten Brug") знайомі з попередньої дегустації пива.

Випити стільки пива за день нереально (допустима норма споживання: 0,7 - 1 л. на добу). Тому доведеться або залишати, або виливати, бо 4,5 літрами можна набухатись. Але в будь-якому разі дегустація має бути цікавою (хоча заспойлерю: за один день спробувати весь асортимент не вдалось). Тим паче, відтепер оцінки будуть більш деталізованими і складатимуться не тільки з цілих, а й з половинчастих балів.

Чергове переселення фоток на новий фотохостинг відбило будь-яке бажання створювати новий контент. Однак вже декілька місяців томляться продукти для дегустації. Тож вирішив відзняти, що є, для того, щоб хоча б раз на місяць порадувати себе і вас новим звітом.

Цього разу на огляді будуть незвичні продукти — солодкі газовані напої у бляшаних банках. Так, це шкідливо для зубів і може спричинити цукровий діабет. Але, як кажуть, "мистецтво вимагає жертв". Що у наш час не шкідливо?

1. Дегустація солодких газованих напоїв налічує аж 13 найменувань у бляшаних банках: напій безалкогольний газований соковмісний "Rubicon" пасифлора (passion fruit), напій безалкогольний газований соковмісний кислий "Chupa Chups" зі смаком зеленого яблука, напій безалкогольний газований соковмісний "Chupa Chups" зі смаком жувальної гумки з вишнею, напій безалкогольний газований соковмісний "Chupa Chups" зі смаком кавуна, напій безалкогольний газований соковмісний "Schweppes" зі смаком мандарина, напій безалкогольний газований "Schweppes" зі смаком граната, напій безалкогольний середньогазований соковмісний "Моршинська. Лимонада" зі смаком мохіто, напій безалкогольний середньогазований соковмісний "Моршинська. Лимонада" зі смаком грейпфрута, напій безалкогольний середньогазований соковмісний "Моршинська. Лимонада" зі смаком апельсина та персика, напій безалкогольний сильногазований соковмісний "Shake" коктейль "Ігриста полуниця", напій безалкогольний сильногазований соковмісний "Shake" коктейль "Hugo", напій безалкогольний сильногазований "Sprite", а також напій безалкогольний сильногазований "Coca-Cola" original.

Асортимент величенький. Смаки як традиційні, так і незвичні. Виробники як вітчизняні, так і закордонні. Тому має бути цікаво. Але оскільки купляв ці напої протягом тривалого часу, вкажу актуальні ціни. Бо, чесно кажучи, вже й не пригадаю скільки що коштувало.

Під час перенесення фоток з одного хостингу на інший найменше хочеться думати про створення нових звітів. Крім того, ніхто не скасовував роботу, на виконання якої теж потрібен час. Але не хочеться робити календарні перерви в блогах. Тому пообіцяв продовжувати публікувати фотозвіти, хоч і з довшим інтервалом. Якби ж ще було що показувати, окрім дегустацій...

Втім, згадав, що є рубрика "Замальовки воєнного часу", яка ілюструє сьогодення. Тож вирішив звернутись до неї. Навіть попри те, що атрибутів війни, на відміну від першого року вторгнення, на щастя, не видно.

1. У четвертій частині замальовок воєнного часу показую, що відбувається у місті та у моєму житті. Зокрема, нове будівництво у центрі Боярки, походи за посилками і встановлення поштоматів, моє пузо, а також прогулянку по чигирям (а куди ж іще ходити?).

Можливо, це не надто цікаво. Але, вже що є... Цікаве і приємне залишилось в минулому.